адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
20.11.2025 Справа № 917/1625/25
Суддя Мацко О.С. , розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовною заявою Приватного підприємства «Фігура», 03035, м. Київ, вул. Толстого Льва, 63 оф. 102, код ЄДРПОУ 44075604,
до Полтавської митниці, 36022, м. Полтава, вул. Кукоби Анатолія, 28, код ЄДРПОУ 43997576,
про стягнення 230 152,04 грн
Без виклику представників сторін
Позивач - Приватне підприємство «Фігура» - звернулося до суду з позовом до Полтавської митниці про стягнення 230 152,04 грн, з яких:188 194,98 грн інфляційних та 41 957,06 грн - 3% річних. Також просить відшкодувати за рахунок відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу, про які заявляє у порядку ч.8 ст.129 ГПК України.
Ухвалою від 27.08.2025р. відкрито провадження у даній справі, яку вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін; встановлено процесуальні строки на подання заяв по суті спору.
11.09.2025р. від відповідача надійшов відзив на позов від 10.09.2025р. (вх.№11640); 12.09.2025р. від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.11701); 17.09.2025р. відповідач надав заперечення (вх.№11945).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UА806000/2024/000008/1 від 18.03.2024, №UА806000/2024/000010/1 від 25.03.2024, які були оскаржені позивачем до Полтавського окружного адміністративного суду. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №440/4240/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2024, позов Приватного підприємства "Фігура" до Полтавської митниці (з урахуванням ухвали суду від 28.04.2025р. про виправлення описки в назві відповідача) про визнання протиправним та скасування рішень - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UА806000/2024/000008/1 від 18.03.2024, №UА806000/2024/000010/1 від 25.03.2024, прийняті Полтавською митницею. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної митної служби на користь Приватного підприємства "Фігура" витрати зі сплати судового збору у сумі 8508,05 грн . Ухвалою Верховного Суду від 06.01.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження у даній справі.
Після набрання рішенням законної сили, 11.02.2025 на рахунок ПП «Фігура» повернуто надмірно сплачені суми митних платежів, за здійснення митного оформлення товару за вказаними вище митними деклараціями, у загальному розмірі 1 571 566, 29 грн, що вбачається з виписки по особовому рахунку позивача за 12.02.2025.
Звертаючись до суду з даним позовом, ПП "Фігура" стверджує, що прийняття Полтавською митницею протиправних рішень про коригування митної вартості від 18.03.2024 та від 25.03.2024 призвело до того, що ПП «Фігура», з метою уникнення затримки товару на митниці, без жодних на те правових підстав сплатив митних платежів на загальну суму 1 571 566, 29 грн, які були повернуті підприємству лише 11.02.2025 (зараховані на рахунок 12.02.2025р.), тож вимагає стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ст.22, 1166, 1173,1174 ЦК України, ст..23,24, 248 Митного кодексу України.
У відзиві на позов відповідач зазначає, що звернення ПП «Фігура» про повернення надміру сплачених сум митних платежів в порядку ст.301 Митного кодексу України (вх..ПМ від 04.02.2025р. №544/13) неможливо було виконати через неправильне зазначення заявником реквізитів розрахункового рахунку для повернення надміру сплачених платежів; на підставі сформованого електронного висновку кошти у сумі 1 571 566,29 грн були повернуті на рахунок позивача 12.02.2025р.; здійснення посадовою особою митниці заходів митного контролю та оформлення їх результатів у формі рішення є реалізацією своїх повноважень та не може кваліфікуватися як протиправна поведінка; позивач не скористався своїм правом оскаржити рішення митного органу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику , у порядку, визначеному ст.26 МК України, а обрав процедуру судового оскарження, однак тривалий час розгляду справи у суді жодним чином не залежав від дій/бездіяльності Полтавської митниці. Відповідач наполягає, що до правовідносин з повернення помилково/надміру сплачених митних платежів підлягає застосуванню ст.301 Митного Кодексу України, ст.43 Податкового кодексу України, ст.45 Бюджетного кодексу України, а саме повернення здійснюється з дотриманням процедури, встановленої Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затв.наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017р. №643 (Порядок №643). Митниця здійснила повернення надміру сплачених сум митних платежів без порушення, в порядку та в строки, передбачені Порядком №643, тож вимога про відшкодування збитків та інфляційних втрат є безпідставною.
У відповіді на відзив позивач наполягає на тому, що у діях митниці є склад цивільного правопорушення, що встановлено судовим рішенням у справі №440/4240/24, і за час перебування коштів за рішеннями, скасованими у судовому порядку, не у власності позивача, останній зазнав втрат від інфляційних процесів; право позивача оскаржувати дії митниці в судовому порядку гарантоване прямими нормами Конституції України; підприємство не зволікало з поданням заяви про повернення коштів.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач спростовує твердження позивача про понесення ним збитків та наполягає на неправомірності позовних вимог.
Будь-які інші заяви чи клопотання від учасників справи до суду не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судом:
19.03.2024 позивачем - ПП "Фігура" здійснено передплату за митне оформлення товару на загальну суму 1 092 282, 61 грн., що вбачається з виписки Митниця «Єдине вікно» по стану розрахунків з митницею по Єдиному казначейському рахунку учасника ЗЕД - Приватне підприємство «ФІГУРА» (44075604) за період з 07.03.2024 по 28.03.2024. 07.03.2024 уповноваженою особою ПП «Фігура» - агентом з митного оформлення, для здійснення митного оформлення товару ПП «Фігура» до Полтавської митниці було подано електронну митну декларацію №24UA806070001412U0, якою було задекларовано для митного оформлення товар, визначений в Специфікації до Контракту № SH20200928 (перший контейнер). В подальшому, як вказує позивач (не заперечуєт відповідач), посадові особи Полтавської митниці прийняли рішення оформлене карткою відмови Полтавської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806070/2024/000021 від 18.03.2024 та скоригували митну вартість товару рішенням Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.03.2024 №UА806000/2024/000008/1. На підставі вказаних рішень від 18.03.2024 Полтавської митниці ПП «Фігура» додатково сплачено митних платежів на суму 802 506,09 грн, що вбачається з виписки по рахункам за 19.03.2024 року.
19.03.2024 уповноваженою особою ПП «Фігура» - агентом з митного оформлення, для здійснення митного оформлення товару позивача повторно подано до митного органу електронну митну декларацію №24UA806070001712U2 за якою товар позивача було випущено у вільний обіг у зв'язку зі сплатою ПП «Фігура» митних платежів обчислених відповідно до зазначених рішень від 18.03.2024 Полтавської митниці.
Отже, з метою здійснення митного оформлення за вказаними митними деклараціями №24UA806070001412U0 та №24UA806070001712U2 позивачем за період із 06.03.2024 по 19.03.2024 сплачено митних платежів на загальну суму 1 092 282, 61 грн., що підтверджується виписками по рахунку ПП «Фігура» від 06.03.2024, 07.03.2024 та 19.03.2024.
28.03.2024 ПП «Фігура» здійснено передплату за митне оформлення товару на загальну суму 769 060, 20 грн., що вбачається з виписки Митниця «Єдине вікно» по стану розрахунків з митницею по Єдиному казначейському рахунку учасника ЗЕД - Приватне підприємство «ФІГУРА» (44075604) за період з 07.03.2024 по 28.03.2024. 19.03.2024 уповноваженою особою ПП «Фігура» - агентом з митного оформлення, для здійснення митного оформлення товару ПП «Фігура» до Полтавської митниці було подано електронну митну декларацію №24UA806070001722U7, якою було задекларовано для митного оформлення товар, визначений в Специфікації до Контракту № SH20200928 (другий контейнер). В подальшому, посадові особи Полтавської митниці прийняли рішення, оформлене карткою відмови Полтавської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806070/2024/000024 від 25.03.2024 та скоригували митну вартість товару рішенням Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.03.2024 №UА806000/2024/000010/1.
28.03.2024 уповноваженою особою ПП «Фігура» - агентом з митного оформлення, для здійснення митного оформлення товару позивача повторно подано до митного органу електронну митну декларацію №24UA806070001974U2 за якою товар позивача було випущено у вільний обіг у зв'язку зі сплатою ПП «Фігура» митних платежів обчислених відповідно до зазначених рішень від 25.03.2024 Полтавської митниці. Отже, з метою здійснення митного оформлення за вказаними митними деклараціями №24UA806070001722U7 та №24UA806070001974U2 позивачем за період з 19.03.2024 до 28.03.2024 сплачено митних платежів на загальну суму 1 058 317, 34 грн., що підтверджується виписками по рахунку підприємства від 19.03.2024 та 28.03.2024. На підставі вказаних рішень від 25.03.2024 Полтавської митниці ПП «Фігура» додатково сплачено митних платежів на суму 769 060, 20 грн., що вбачається з виписки по особовому рахункам від 28.03.2024 року.
Рішення митниці про коригування митної вартості товарів було оскаржено позивачем до суду в порядку адміністративного судочинства. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №440/4240/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2024, позов Приватного підприємства "Фігура» до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішень, - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UА806000/2024/000008/1 від 18.03.2024, №UА806000/2024/000010/1 від 25.03.2024, прийняті Полтавською митницею (ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2025р. виправлено описку в рішенні в частині назви відповідача). Розподілено судові витрати. Ухвалою Верховного Суду від 06.01.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року у справі №440/4240/24.
Відтак, 06.12.2024 р. рішення адміністративного суду набрало законної сили. З матеріалів справи вбачається, що у зв"язку з цим, після звернення позивача, 11.02.2025 на рахунок ПП «Фігура» повернуто надмірно сплачені суми митних платежів за здійснення митного оформлення товару за вказаними вище митними деклараціями, у загальному розмірі 1 571 566, 29 грн, що вбачається з виписки по особовому рахунку позивача за 12.02.2025.
Позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача має право нарахувати та стягнути інфляційні збитки: за період з 19.03.2024р. по 11.02.2025р. - 96 100,06 грн збитків, нарахованих на суму 802 506,09 грн, за період з 28.03.2024р. по 11.02.2025р. - 92 094,92 грн збитків, нарахованих на суму 769 060.20 грн. Крім того, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, за аналогічні періоди позивач нарахував та заявив до стягнення 21 714,70 грн та 20 242,36 грн - 3% річних.
Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
Положення частини 2 статті 625 ЦК України встановлюють, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд враховує, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. За змістом статей 524, 533- 535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Подібний висновок викладений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.
Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до ст. 24 Митного кодексу України будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов'язки. Тобто, рішення, дії або бездіяльність посадових осіб митних органів можуть бути піддані судовому контролю. Проте, факт їх скасування чи визнання неправомірними не може в обов'язковому порядку свідчити про наявність винних дій посадових осіб митниці, особливо у формі умислу, оскільки вони в будь-якому випадку вчинені в межах визначеної митним законодавством компетенції в рамках реалізації своїх повноважень. Факт визнання неправомірним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів свідчить лише про скасування у судовому порядку відповідного результату митного контролю та в жодному разі не свідчить про неправомірність дій митниці, які передували його винесенню.
За приписами пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Частиною 7 ст. 55 Митного кодексу України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу.
Відповідно до статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (стаття 45 Бюджетного кодексу України).
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.
Якщо суд визнає рішення або дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, який набрав чинності з 26.09.2017 (далі - Порядок № 643).
Згідно із пунктом 1 розділу III Порядку № 643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.
У пунктах 4 - 7 зазначеного Порядку, зокрема, передбачено, що після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО. Внесення до Реєстру інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі, здійснює працівник Підрозділу. Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів. Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюють територіальні органи Казначейства протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку митниці Держмитслужби (пункт 11 Порядку № 643).
Таким чином, порядок повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів чітко регламентований і передбачає сукупність послідовних дій учасників зазначених правовідносин, а тому й питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення спірних сум річних та інфляційних необхідно вирішувати у площині наведених норм права (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2024 року у справі № 910/17506/23).
Судом встановлено, що рішення про коригування митної вартості були визнані протиправними та скасовані рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2024р., яке набрало законної сили 06.12.2024р. Згідно ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, обов'язок Полтавської митниці з повернення ПП «Фігура» помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів виникає виключно після подання позивачем відповідної заяви та у строки, передбачені Порядком № 643.
З матеріалів справи вбачається, що відповідна заява (з посиланням, зокрема, і на розд.ІІІ Порядку №643) про повернення 1 571 566,29 грн була подана позивачем 04.02.2025р.; 07.02.2025р. в.о. завідувача СМП та КПЗ Поберій С.В. було сформовано Висновки №8, №9, №10, №11 про повернення коштів з бюджету. Однак, як вбачається з поданих відповідачем до відзиву на позов доказів (Рух по бюджетних рахунках в розрізі митниць), повернення коштів не відбулося. Лише 11.02.2025р. позивач надав відповідачу заяву - доповнення до листа від 04.02.2025р., у якому зазначив, що при заповненні банківських реквізитів внаслідок технічної помилки (позивача) було невірно вказано банківський рахунок, на який просили повернути кошти, а також надав нові реквізити для повернення коштів. Сторонами не заперечується, що фактично кошти були повернуті 12.02.2025р. (ініціювання переказу позивачем - 11.02.2025р., тобто, в день отримання листа з актуальними банківськими реквізитами для повернення коштів).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що помилково та/або надміру сплачені сум митних платежів були повернуті позивачу за процедурою, передбаченою Порядком № 643, а відтак - відсутні підстави для стягнення з відповідача збитків інфляційних та річних.
Посилання позивача на судові рішення у справі №914/1085/24 в аналогічних правовідносинах суд оцінює критично, сокільки, як правомірно зазначає відповідач, у даній справі постанова суду апеляційної інстанції касаційним судом не переглядалася; натомість у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2024р. у справі №910/17506/23 Верховний Суд вказав, що до даних правовідносин слід застосовувати приписи ст.301 Митного кодексу України, ст.43 Податкового Кодексу України, ст.45 Бюджетного кодексу України, та враховувати процедуру, передбачену Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затв.наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017р. №643, і вирішувати питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення спірних сум річних та інфляційних у площині наведених норм права, що і було зроблено судом при розгляді даної справи. Згідно ст.236 ГПк України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно із ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд додатково звертає увагу сторін на те, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі Трофимчук проти України, Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Розподіл судових витрат.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись статтями 129,233-234, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20.11.2025р.
Суддя О.С.Мацко