65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"19" листопада 2025 р. Справа № 916/4616/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши матеріали заяви ТОВ "СИНТЕЗ ГРУП І К" (вх.№2-1789/25 від 17.11.2025) про забезпечення позову по справі №916/4616/25,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТЕЗ ГРУП І К" (вул. Грушевського Михайла, буд. 39-И, каб. 503, місто Одеса, 65047; код ЄДРПОУ 33569634);
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ДОЛИНА" (вул. Мізікевича, 58 "А", смт. Великодолинське, Овідіопольський р-н., Одеська обл., 67832,; код ЄДРПОУ 38794412);
про стягнення 14 380 898,36 грн,
Суть спору: 17.11.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№4752/25) Товариства з обмеженою "СИНТЕЗ ГРУП І К" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ДОЛИНА" в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14 380 898,36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору позики №1-ФП від 01.04.2022 в частині своєчасного та повного повернення суми позики, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 10 751 597,69 грн. Дану заборгованість, а також пеню в розмірі 2 842 840,25 грн та інфляційні збитки в розмірі 786460,42 грн, ТОВ "СИНТЕЗ ГРУП І К", як новий кредитор за Договором про відступлення права вимоги (цесії) від 08.10.2025, до якого перейшло право вимоги до відповідача від первісного кредитора, просить суд стягнути з відповідача.
Одночасно з позовною заявою до суду надійшла заява ТОВ "СИНТЕЗ ГРУП І К" (вх.№2-1789/25 від 17.11.2025) про забезпечення позову у даній справі, в якій позивач просить суд накласти арешт на все нерухоме майно, яке належить на праві власності ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» до моменту набрання законної сили рішенням у даній справі.
В обґрунтування тверджень заяви позивач вказує, що оскільки предметом позову є стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 14380898,36 гривень на користь позивача, видом забезпечення позову, яке дозволить реалізувати рішення суду про стягнення заборгованості є накладення арешту на нерухоме майно відповідача, на яке може бути звернено стягнення у випадку відсутності грошових коштів, що дозволить йому безперешкодно продовжувати свою господарську діяльність.
Також заявник вважає, що запропонований захід забезпечення позову є співмірним та обґрунтованим, з урахуванням позовних вимог (предмет позову), останній спрямований на забезпечення ефективного захисту та поновлення порушених інтересів позивача у разі задоволення позову.
Розглянувши заяву ТОВ "СИНТЕЗ ГРУП І К" (вх.№2-1789/25 від 17.11.2025) про забезпечення позову по справі №916/4616/25, суд дійшов наступних висновків:
Статтею 136 ГПК України встановлено, що за заявою учасника справи господарський суд має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
В силу приписів ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та постановах Верховного Суду від 14.08.2023 у справі №904/1329/23, від 11.07.2023 у справі №917/322/23, від 28.07.2023 у справі №911/2797/22.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.05.2023 у справі №914/257/23, від 06.03.2023 у справі №916/2239/22.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22, від 18.05.2023 у справі №910/14989/22, від 24.06.2022 у справі №904/8506/21.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Так у заяві про забезпечення позову позивач зазначає, що за даними офіційного сайту https://opendatabot.ua/c/38794412 дохід ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» за 2024 рік склав 17 179 000 грн та за перший квартал 2025 року - 2 364 400,00 грн, не здійснивши жодного платежу по зобов'язанню ні на користь ТОВ «АГРО-ЗЕРНО» (Первісного кредитора), а ні ТОВ «СИНТЕЗ ГРУП І К» (новий кредитор), що підтверджує умисне ухилення відповідача від виконання своїх зобов'язань за договором.
Суд зазначає, що у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №921/290/23, від 31.05.2023 у справі №906/1223/22, від 21.12.2022 у справі №911/121/22.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.
Зі змісту норми пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти або майно суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватися в справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, яке належить до предмета спору, що свідчитиме про наявність зв'язку між конкретним (обраним позивачем) заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги (аналогічні правові висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі №911/527/19).
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Водночас, для встановлення наявності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів, має значення правильне визначення предмета спору.
Так предметом спору в даній справі є стягнення з ТОВ "АГРО-ДОЛИНА" заборгованості в розмірі 14 380 898,36 грн за Договором позики №1-ФП, укладеним 01.04.2022 між ТОВ «АГРО-ЗЕРНО» та ТОВ "АГРО-ДОЛИНА". У зв'язку з порушенням останнім умов Договору позики №1-ФП, ТОВ «АГРО-ЗЕРНО» передало право вимоги за даним Договором новому кредитору - ТОВ "СИНТЕЗ ГРУП І К" на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 08.10.2025.
Суд зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Між тим ТОВ "СИНТЕЗ ГРУП І К" у заяві про забезпечення позову не наводить фактичних обставин які б могли свідчити про ухилення відповідачем від виконання рішення у справі, у випадку задоволення позовних вимог.
Окремо суд зазначає, що у своїй заяві ТОВ "СИНТЕЗ ГРУП І К" посилається на відомості з інтернет-ресурсу Оpendatabot щодо доходу ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» за 2024 та 2025 рік, що свідчить про здійснення господарської діяльності відповідачем та наявності у нього грошових коштів на які можливо було б звернути стягнення при примусовому виконанні рішення у даній справі.
Окрім того, позовні вимоги обмежуються ціною позову, визначеною у розмірі - 14 380 898,36 грн.
Водночас заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все належне ТОВ «АГРО-ДОЛИНА» нерухоме майно, при цьому не обґрунтовуючи обставини необхідності забезпечення позову в даній справі саме шляхом арешту нерухомості відповідача та неможливості забезпечення позову шляхом арешту грошових коштів наявних у відповідача на банківських рахунках, а також заявник не наводить переліку майна наявного у відповідача на праві власності, а також взагалі не надає доказів існування такого майна у відповідача.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Крім того суд вказує, що заявлений позивачем захід забезпечення позову, на думку суду, є неспівмірним заходом забезпечення позову в даному випадку, оскільки заявлені не в межах предмета позову.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Також суд вказує, що позивач не обмежений у праві звернутися до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову в даній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача та на належне відповідачу нерухоме майно в межах суми позову у випадку недостатності розміру арештованих грошових коштів.
Крім того, за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми спору доцільно було накласти арешт на майно відповідача саме в межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів. Такий висновок викладений у постанові ОП КГС ВС від 03.03.2023 у справі №905/448/22.
Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України, встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Таким чином, розглянувши заяву про забезпечення позову та подані заявником матеріали, судом не встановлено наявність достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення.
Враховуючи наведені норми законодавства, зважаючи на встановлені судом обставини та подані заявником докази, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Згідно з ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись ст.ст.136-137, 140, 144, 234 ГПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТЕЗ ГРУП І К" (вх.№2-1789/25 від 17.11.2025) про забезпечення позову по справі №916/4616/25.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.
Суддя Ю.М. Невінгловська