65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" листопада 2025 р. Справа № 916/3576/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" (04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 35-а, офіс 300; код ЄДРПОУ 41110750),
до відповідача: Приватного підприємства “ХЛІБОПРОДУКТ» (67308, Одеська обл., Березівський р-н, смт. Раухівка, вул. Гвардійська, буд. 30; код ЄДРПОУ 30397534),
про стягнення 2004793,38 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - адвокат Гончаров Д.О., ордер серія АА №1114704;
від відповідача - не з'явився.
Обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до приватного підприємства “ХЛІБОПРОДУКТ», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 2004793,38 грн, з яких: 1042791,43 грн - заборгованість по сплаті лізингових платежів; 102611,87 грн - штраф 10%; 242941,95 грн - штраф 20%; 448463,71 грн - пеня; 36023,42 грн - 3% річних; 131971,00 грн - неустойка. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за договором фінансового лізингу № 10927/08/21-В від 03.08.2021 та за договором фінансового лізингу № 10928/08/21-В від 03.08.2021.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025 справу № 916/3576/25 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою суду від 15.09.2025 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3576/25. Справу № 916/3576/25 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.10.2025 о 10:00 год.
Ухвалою суду від 14.10.2025 закрито підготовче провадження у справі № 916/3576/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 16:10 год. 11.11.2025.
Представник відповідача у судове засідання 11.11.2025 не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки та неподання відзиву суд не повідомив.
Представник позивача у судовому засіданні 11.11.2025 позовні підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні 11.11.2025 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено представнику позивача про час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд
Матеріали справи свідчать, що 03 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “УЛФ-ФІНАНС» (надалі - позивач або лізингодавець) і Приватним підприємством “ХЛІБОПРОДУКТ» (надалі - відповідач або лізингоодержувач) був укладений Договір фінансового лізингу № 10927/08/21-В (надалі - Договір-1).
Відповідно до умов п. 13 Договору-1 Договір фінансового лізингу набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами та скріплення печатками Сторін (у разі їх наявності) та діє протягом перебігу Строку лізингу (крім випадків, коли з підстав та в порядку, передбаченому цим Договором, Сторона відмовиться від Договору в односторонньому порядку або Сторони досягнуть згоди про дострокове припинення/ розірвання цього Договору). Зобов'язання за Договором, у разі його можливого порушення, не припиняються із закінченням строку його дії та припиняються їх повним виконанням.
Відповідно до умов п. 14 Договору-1 підписанням цього Договору фінансового лізингу Лізингоодержувач приєднується до Загальних умов договору фінансового лізингу , які є публічною частиною Договору фінансового лізингу. Загальні умови договору фінансового лізингу (та будь-які посилання на них в Договорі), розміщені на офіційному веб-сайті Лізингодавця за посиланням: https://ulf.ua/ua/dokumenty/usloviya-k-dogovoru-fl.html або QR-кодом, в редакції, діючій на дату укладання цього Договору, та є невід'ємною складовою частиною Договору.
Своїм підписом в цьому документі Лізингоодержувач підтверджує, що він належним чином ознайомлений та погоджується з умовами Договору фінансового лізингу (включаючи Загальні умови) щодо порядку та розміру сплати лізингових та інших платежів, що можуть змінюватися відповідно до Договору, щодо відповідальності та розміру штрафних санкцій, щодо зміни, припинення Договору, порядку та суми дострокового викупу Об'єкта лізингу тощо. Лізингоодержувач підтверджує, що йому зрозумілі наслідки укладення цього Договору (включаючи Загальні умови) та зобов'язується дотримуватися усіх його умов.
Відповідно до умов п. 15 Договору-1 своїм підписом на Договорі Лізингоодержувач підтверджує факт отримання Договору фінансового лізингу в дату його укладення та запевняє, що на дату підписання Договору ознайомився та має доступ до Загальних умов договору фінансового лізингу», які розміщені на офіційному веб-сайті Лізингодавця та є діючими на дату укладання Договору, а також підтверджує отримання перед укладанням Договору інформації , передбаченої ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до умов п. 1.1. Загальних умов Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене Лізингоодержувачем майно (далі по тексту "Об'єкт лізингу"), найменування, марка, модель, рік випуску, ціна, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у Договорі, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору, а в кінці строку дії Договору має право придбати Предмет лізингу у власність за викупною вартістю, визначеною у Договорі.
Як зазначає позивач, він свої зобов'язання за Договором-1 виконав своєчасно, належним чином і в повному обсязі, зокрема, набув у свою власність та передав 20 серпня 2021 року, згідно акту прийому-передачі на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлений Лізингоодержувачем транспортний засіб марки LEXUS, комерційний опис RX 300, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , вартістю на суму 1882519,64 грн, у т.ч. ПДВ: 313753,27 грн, який зареєстровано за ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 , виданого 20.08.2021 року ТСЦ 5141 (далі по тексту «Об'єкт лізингу №1»), а відповідач зобов'язався прийняти Об'єкт лізингу №1 та своєчасно сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору фінансового лізингу №1 та вимог Закону України «Про фінансовий лізинг».
Позивач зазначає, що відповідач сплатив перший лізинговий платіж, при цьому допустивши прострочку в 13 днів, а вже з 6 лізингового платежу взагалі припинив виконувати зобов'язання по оплаті лізингових платежів.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку, Лізингоодержувачу була направлена Досудова вимога № УФ-53374 від 17.03.2023 про сплату виниклої заборгованості з попередженням про розірвання Договору фінансового лізингу №1 в односторонньому порядку та подальшого звернення до суду з відповідним позовом про стягнення в примусовому порядку заборгованості з урахуванням усіх штрафних санкцій, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої заборгованості та будь-яких інших збитків, що матимуть місце при вирішенні спору.
Крім того, 05.05.2023 Лізингоодержувачу було направлене Повідомлення № УФ-54925 про відмову (розірвання) від Договору фінансового лізингу №1 з вимогою повернути Об'єкт лізингу №1 власнику - ТОВ «УЛФ-ФІНАНС». Згідно даного Повідомлення Договір фінансового лізингу №1 вважається розірваним з 18.05.2025. Лізингоодержувач не виконав Вимогу про повернення Об'єкту лізингу №1 зазначену в Повідомлення № УФ-54925 про відмову (розірвання) від Договору фінансового лізингу №1, внаслідок чого 22.04.2025 Об'єкт лізингу №1 було вилучено співробітниками ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» згідно Акту повернення (вилучення) майна з фінансового лізингу за Договором фінансового лізингу № 10927/08/21-В від 03.08.2021 у зв'язку з відмовою (розірванням) за ініціативою Лізингодавця.
Згідно п. 3.6. Загальних умов, з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об'єкта лізингу до Лізингоодержувача переходять усі ризики, пов'язані з користуванням та володінням Об'єктом лізингу (в тому числі, але не обмежуючись, відповідальність за збереження, ризик випадкового знищення, втрати, загибелі або випадкового пошкодження Об'єкта лізингу, ризик допущення помилки при експлуатації). Лізингоодержувач несе повну цивільно-правову відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує в повному обсязі збитки третім особам, заподіяні внаслідок експлуатації Об'єкта лізингу, в частині, не передбаченій договором(-ами) страхування. Лізингоодержувач покриває всі витрати (включаючи штрафні санкції), пов'язані з використанням Об'єкта лізингу, відповідно до чинного законодавства, в т.ч. пов'язані з використанням Об'єкта лізингу як таксі чи для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
З огляду на зазначене, а також враховуючи, що фінансовий лізинг є фінансовою послугою, з моменту підписання між сторонами акту приймання-передачі Об'єкта лізингу №1, саме до відповідача перейшли усі ризики, пов'язані з користуванням та володінням Об'єкта лізингу №1 (в тому числі, але не обмежуючись, відповідальність за збереження, ризик випадкового знищення, втрати, загибелі або випадкового пошкодження Об'єкта лізингу, ризик допущення помилки при експлуатації).
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по договору фінансового лізингу №10927/08/21-В від 03.08.2021 станом на 20.08.2025, з урахуванням штрафних санкцій в загальному розмірі 1449411,78 грн, яка складається: заборгованість по сплаті лізингових платежів у розмірі 761267,97 грн, штраф 10% у розмірі 82677,30 грн, штраф 20% у розмірі 187570,09 грн, пеня станом на 18.05.2023 у розмірі 275915,92 грн, 3% річних станом на 18.05.2023 у розмірі 20833,97 грн, пеня станом на 20.08.2025 у розмірі 41588,73 грн, 3% річних станом на 20.08.2025 у розмірі 4024,72 грн, неустойка у розмірі 75533,08 грн.
Також, 03 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “УЛФ-ФІНАНС» (надалі - позивач або лізингодавець) і Приватним підприємством “ХЛІБОПРОДУКТ» (надалі - відповідач або лізингоодержувач) був укладений Договір фінансового лізингу № 10928/08/21-В (надалі - Договір-2).
Відповідно до умов п. 13 Договору-2 Договір фінансового лізингу набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами та скріплення печатками Сторін (у разі їх наявності) та діє протягом перебігу Строку лізингу (крім випадків, коли з підстав та в порядку, передбаченому цим Договором, Сторона відмовиться від Договору в односторонньому порядку або Сторони досягнуть згоди про дострокове припинення/ розірвання цього Договору). Зобов'язання за Договором, у разі його можливого порушення, не припиняються із закінченням строку його дії та припиняються їх повним виконанням.
Відповідно до умов п. 14 Договору-2 підписанням цього Договору фінансового лізингу Лізингоодержувач приєднується до Загальних умов договору фінансового лізингу , які є публічною частиною Договору фінансового лізингу. Загальні умови договору фінансового лізингу (та будь-які посилання на них в Договорі), розміщені на офіційному веб-сайті Лізингодавця за посиланням: https://ulf.ua/ua/dokumenty/usloviya-k-dogovoru-fl.html або QR-кодом, в редакції, діючій на дату укладання цього Договору, та є невід'ємною складовою частиною Договору.
Своїм підписом в цьому документі Лізингоодержувач підтверджує, що він належним чином ознайомлений та погоджується з умовами Договору фінансового лізингу (включаючи Загальні умови) щодо порядку та розміру сплати лізингових та інших платежів, що можуть змінюватися відповідно до Договору, щодо відповідальності та розміру штрафних санкцій, щодо зміни, припинення Договору, порядку та суми дострокового викупу Об'єкта лізингу тощо. Лізингоодержувач підтверджує, що йому зрозумілі наслідки укладення цього Договору (включаючи Загальні умови) та зобов'язується дотримуватися усіх його умов.
Відповідно до умов п. 15 Договору-2 своїм підписом на Договорі Лізингоодержувач підтверджує факт отримання Договору фінансового лізингу в дату його укладення та запевняє, що на дату підписання Договору ознайомився та має доступ до Загальних умов договору фінансового лізингу», які розміщені на офіційному веб-сайті Лізингодавця та є діючими на дату укладання Договору, а також підтверджує отримання перед укладанням Договору інформації , передбаченої ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до умов п. 1.1. Загальних умов Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене Лізингоодержувачем майно (далі по тексту "Об'єкт лізингу"), найменування, марка, модель, рік випуску, ціна, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у Договорі, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору, а в кінці строку дії Договору має право придбати Предмет лізингу у власність за викупною вартістю, визначеною у Договорі.
Як зазначає позивач, він свої зобов'язання за Договором-2 виконав своєчасно, належним чином і в повному обсязі, зокрема, набув у свою власність та передав 11 серпня 2021 року, згідно акту прийому-передачі на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлений Лізингоодержувачем транспортний засіб марки JEEP, комерційний опис Grand Cherokee, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_6 , номер двигуна НОМЕР_7 , вартістю на суму 1527717,00 грн. (один мільйон п'ятсот двадцять сім тисяч сімсот сімнадцять гривень 00 копійок), у т.ч. ПДВ: 254619,50 грн. (двісті п'ятдесят чотири тисячі шістсот дев'ятнадцять гривень 50 копійок), який зареєстровано за ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_8 , виданого 10.08.2021 ТСЦ 5141 (далі по тексту «Об'єкт лізингу №2»), а Відповідач зобов'язався прийняти Об'єкт лізингу №2 та своєчасно сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору фінансового лізингу №2 та вимог Закону України «Про фінансовий лізинг».
Позивач зазначає, що відповідач сплатив перший лізинговий платіж, прийняв від позивача у платне володіння та користування замовлений Об'єкт лізингу №2 та вже з 6 лізингового платежу взагалі припинив виконувати зобов'язання по оплаті лізингових платежів.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку, Лізингоодержувачу була направлена Досудова вимога № УФ-53380 від 17.03.2023 про сплату виниклої заборгованості з попередженням про розірвання Договору фінансового лізингу №2 в односторонньому порядку та подальшого звернення до суду з відповідним позовом про стягнення в примусовому порядку заборгованості з урахуванням усіх штрафних санкцій, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої заборгованості та будь-яких інших збитків, що матимуть місце при вирішенні спору.
Крім того, 05.05.2023 Лізингоодержувачу було направлене Повідомлення №УФ-54926 про відмову (розірвання) від Договору фінансового лізингу №2 з вимогою повернути Об'єкт лізингу №2 власнику - ТОВ «УЛФ-ФІНАНС». Згідно даного Повідомлення Договір фінансового лізингу №2 вважається розірваним з 18.05.2025. Лізингоодержувач не виконав Вимогу про повернення Об'єкту лізингу №2 зазначену в Повідомлення № УФ-54926 про відмову (розірвання) від Договору фінансового лізингу №2, в наслідок чого 10.11.2023 Об'єкт лізингу №2 було вилучено співробітниками ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» згідно Акту повернення (вилучення) майна з фінансового лізингу за Договором фінансового лізингу № 10928/08/21-В від 03.08.2021 у зв'язку з відмовою (розірванням) за ініціативою Лізингодавця.
Згідно п. 3.6. Загальних умов, з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об'єкта лізингу до Лізингоодержувача переходять усі ризики, пов'язані з користуванням та володінням Об'єктом лізингу (в тому числі, але не обмежуючись, відповідальність за збереження, ризик випадкового знищення, втрати, загибелі або випадкового пошкодження Об'єкта лізингу, ризик допущення помилки при експлуатації). Лізингоодержувач несе повну цивільно-правову відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує в повному обсязі збитки третім особам, заподіяні внаслідок експлуатації Об'єкта лізингу, в частині, не передбаченій договором(-ами) страхування. Лізингоодержувач покриває всі витрати (включаючи штрафні санкції), пов'язані з використанням Об'єкта лізингу, відповідно до чинного законодавства, в т.ч. пов'язані з використанням Об'єкта лізингу як таксі чи для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
З огляду на зазначене, а також враховуючи, що фінансовий лізинг є фінансовою послугою, з моменту підписання між сторонами акту приймання-передачі Об'єкта лізингу №2, саме до відповідача перейшли усі ризики, пов'язані з користуванням та володінням Об'єкта лізингу №2 (в тому числі, але не обмежуючись, відповідальність за збереження, ризик випадкового знищення, втрати, загибелі або випадкового пошкодження Об'єкта лізингу, ризик допущення помилки при експлуатації).
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по договору фінансового лізингу № 10928/08/21-В від 03.08.2021 станом на 18.08.2025, з урахуванням штрафних санкцій в загальному розмірі 1449411,78 грн, яка складається: заборгованість по сплаті лізингових платежів у розмірі 281513,46 грн, штраф 10% у розмірі 19934,57 грн, штраф 20% у розмірі 55371,86 грн, пеня станом на 18.05.2023 у розмірі 58043,36 грн, 3% річних станом на 18.05.2023 у розмірі 3538,96 грн, пеня станом на 18.08.2025 у розмірі 72915,77 грн, 3% річних станом на 18.08.2025 у розмірі 7625,77 грн, неустойка у розмірі 56437,92 грн.
Загальна сума заборгованості по двом договорам фінансового лізингу становить 2004791,38 грн, яка складається: заборгованість по сплаті лізингових платежів у розмірі 1042781,43 грн, штраф 10% у розмірі 102611,87 грн, штраф 20% у розмірі 242941,95 грн, пеня у розмірі 448463,71 грн, 3% річних у розмірі 36023,42 грн та неустойка у розмірі 131971,00 грн.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" підлягають задоволенню, з таких підстав.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України (в редакції чинній на час виникнення між сторонами правовідносин).
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ст. 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що між сторонами за Договором фінансового лізингу № 10927/08/21-В та Договором фінансового лізингу № 10928/08/21-В та склались правовідносини у сфері фінансового лізингу.
Відповідно до приписів ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Статтею 806 ЦК України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг» (в редакції, що була чинною на момент укладення Договору) фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
За приписами ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про фінансовий лізинг» предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці). Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або володіння, може бути передано в лізинг у порядку, встановленому цим Законом.
За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.
Статтею 628 ЦК України встановлено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу. У зв'язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченні дії договору.
Відповідно до умов п. 13 Договорів № 10927/08/21-В та № 10928/08/21-В він набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін (у разі їх наявності) та діє протягом перебігу Строку лізингу (крім випадків, коли з підстав та в порядку, передбаченому цим Договором, Сторона відмовиться від Договору в односторонньому порядку або Сторони досягнуть згоди про дострокове припинення / розірвання цього Договору).
Зобов'язання за Договорами, у разі його можливого порушення, не припиняються із закінченням строку його дії та припиняються їх повним виконанням.
В розділі 3 Договорів сторони узгодили специфікацію та вартість предмету лізингу, а саме: транспортний засіб марки LEXUS, RX 300, 2021 року випуску, об'єм двигуна: 1998 куб.см., тип палива: бензин, трансмісія: АТ, вартістю на суму 1901486,57 грн та транспортний засіб марки JEEP, Grand Cherokee, 2021 року випуску, об'єм двигуна: 2985 куб.см., тип палива: бензин, трансмісія: АТ, вартістю на суму 1531686,00 грн.
В розділі 10 Договорів сторони встановили графік внесення лізингових платежів.
Згідно з актом (видатковою накладною) прийому-передачі предмету лізингу від 11.08.2021 Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач прийняв в якості Предмету лізингу згідно Договору наступне майно: транспортний засіб марки JEEP, Grand Cherokee, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі (кузова) НОМЕР_6 , номер двигуна НОМЕР_7 , вартістю на суму 1531686,00 грн.
Згідно з актом (видатковою накладною) прийому-передачі предмету лізингу від 20.08.2021 Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач прийняв в якості Предмету лізингу згідно Договору наступне майно: транспортний засіб марки LEXUS, RX 300, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова) НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , вартістю на суму 1882519,64 грн.
Право власності на Предмети лізингу належить ТОВ “УЛФ-ФІНАНС» згідно зі свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 та НОМЕР_4 .
Суд зазначає, що Договори, акти прийому-передачі Предметів лізингу підписано представниками сторін та скріплено печатками.
Як слідує з матеріалів справи та підтверджено доказами, позивач виконав свої зобов'язання за Договорами у повному обсязі.
Відповідно до умов п. 1.2. Загальних умов, Лізингоодержувачу надається право користування Предметом лізингу на строк, вказаний у Договорі. Строк лізингу починається з дати підписання Сторонами Акту прийому-передачі Предмета лізингу, але в будь якому разі не може бути менше одного року.
Згідно умов п. 9.1. Договору-1 загальна сума лізингових платежів становить 2571412,31 грн.
Згідно умов п. 9.1. Договору-2 загальна сума лізингових платежів становить 2084154,52 грн.
Як слідує з п. 9.3. Договорів порядок сплати лізингових платежів: в гривні згідно з Графіком внесення лізингових платежів.
Відповідно до умов п. 2.1. Загальних умов всі платежі за користування Предметом лізингу Лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валю України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця не пізніше за дату та в сум які встановлені для їх оплати відповідно до Графіка внесення лізингових платежів (надалі - Графік платежів Лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від виставляння та отримання рахунок Лізингодавця. У разі необхідності рахунки на оплату можуть надаватися Лізингодавцем на e-mail Лізингоодержувача. Лізингові платежі включають платежі в погашення (компенсацію) вартості Предмета лізингу, комісію Лізингодавця: наданий в лізинг Предмет лізингу та інші платежі, передбачені Договором.
Перший лізинговий платіж (визначений в Графіку платежів) включає: авансовий платіж, що є частиною компенсації вартості Об'єкта лізингу та включає вартість ПДВ; адміністративний платіж (у разі його наявності), що є платою за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладенням договору фінансового лізингу, та включає вартість ПДВ. Після приймання-передачі Об'єкта лізингу за актом у тимчасове володіння та користування Лізингоодержувачем, авансовий платіж та адміністративний платіж зараховуються сторонами як лізингові платежі (п. 2.2 Загальних умов).
Згідно з п. 2.3. Загальних умов датою здійснення лізингового платежу вважається дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок Лізингодавця. Якщо дата нарахування та оплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний святковий або інший) день, то датою оплати такого лізингового платежу вважається наступний за ним робочий день.
Відповідно до умов п. 2.6. Загальних умов при надходженні коштів (лізингових платежів) від Лізингоодержувача Сторони узгодили наступну черговість виконанні Лізингоодержувачем своїх грошових зобов'язань, а саме: оплата сум компенсації витрат, понесених Лізингодавцем та невідшкодованих Лізингоодержувачем; оплата сум штрафних санкцій (штраф, пеня), які підлягають сплаті за порушення зобов'язань за Договором; оплата простроченої заборгованості з нарахованої комісії Лізингодавця: оплата простроченої заборгованості з нарахованого лізингового платежу, що відшкодовує вартість Предмета лізингу; оплата поточної заборгованості з нарахованої комісії Лізингодавця; оплата поточної заборгованості з нарахованого лізингового платежу, що відшкодовує вартість Предмета лізингу.
Така черговість застосовується з урахуванням наступного: погашення платежів кожної наступної черги здійснюється після повного погашення попередньої черги платежів за всім; Договорами фінансового лізингу, укладеними між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем; в межах однієї черги, першочергове погашення мають платежі з більшим терміном прострочення, у разі наявності однакового терміну прострочення платежів в межах однієї черги, погашення здійснюється на розсуд Лізингодавця у випадку направлення коштів в оплату платежів, строк сплати яких не настав, Лізингодавець зараховує такі платежі і строки, передбачені Графіком платежів за відповідним Договором згідно черговості, визначеної в даному пункті.
Як встановлено судом, ПП “ХЛІБОПРОДУКТ» сплатило частину лізингових платежів згідно графіку за період з 11.06.2020 по 25.12.2021 на суму 2047093,07 грн. Однак, починаючи з 25.01.2022 відповідач перестав виконувати свої зобов'язання за Договорами.
Так, за Договором-1 ПП “ХЛІБОПРОДУКТ» сплатило частину лізингових платежів згідно графіку за період з 03.08.2021 по 19.11.2021 на суму 831273,13 грн. Однак, починаючи з 16.05.2022 відповідач перестав виконувати свої зобов'язання за Договором-1.
За Договором-2 приватне підприємство “ХЛІБОПРОДУКТ» сплатило частину лізингових платежів згідно графіку за період з 03.08.2021 по 10.10.2022 на суму 1105031,70 грн. Однак, починаючи з 16.05.2022 відповідач перестав виконувати свої зобов'язання за Договором-2.
Згідно ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг» (в редакції станом на момент укладення Договорів) лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 21 Закону України “Про фінансовий лізинг» встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.
Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як слідує з матеріалів справи, ПП “ХЛІБОПРОДУКТ» неналежним чином виконувались обов'язки за Договорами, у зв'язку з чим за ним утворилась прострочена заборгованість по предмету лізингу за Договором-1 у розмірі 761267,97 грн та за Договором-2 у розмірі 281513,46 грн.
За приписами ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, що відповідачами виконано не було.
За таких обставин, наявні підстави для стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів за Договором-1 у розмірі 761267,97 грн та за Договором-2 у розмірі 281513,46 грн, що в загальному розмірі становить 1042781,43 грн.
Щодо заявленої до стягнення суми неустойки за Договорами фінансового лізингу у розмірі 131971,00 грн, суд дійшов до таких висновків.
Частиною першою статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. А частиною другою статті 785 ЦК України встановлено санкцію за порушення такого зобов'язання (якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача стати неустойки у розмірі подвійної тати за користування річчю за час прострочення).
Отже, в розумінні загальних та спеціальних норм права, санкція (неустойка) яка передбачена статтею 785 ЦК України є мірою відповідальності, визначеною законодавцем за неправомірне користування майном після припинення договору. З огляду на те, що зазначена міра відповідальності застосовується до триваючого правопорушення (неповернення майна орендодавцю), санкція також має характер тривалості у часі (зобов'язання сплатити подвійну плату за користування річчю за весь час неправомірного користування майном).
Відтак, зазначена санкція (неустойка), як така, що визначена спеціальною нормою права має певні особливості у застосуванні в порівнянні з іншими штрафними санкціями, які охоплюються загальними визначеннями статті 230 ГК України та статті 549 ЦК України.
З моменту припинення строку дії Договорів фінансового лізингу, а саме з 18.05.2025 Лізингоодержувач не повернув предмети лізингу та продовжував експлуатувати предмет лізингу на безоплатній основі.
Судом встановлено, що розмір неустойки, передбаченої за невиконання лізингоодержувачем обов'язку щодо повернення предмета фінансового лізингу відповідає розміру встановленому ст. 785 ЦК України.
Судом перевірено розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача суми неустойки у розмірі 75533,08 грн по Договору-1 за період з 19.05.2023 по 19.06.2023, та встановлено, що він є вірним.
Судом також перевірено розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача суми неустойки у розмірі 56437,92 грн по Договору-2 за період з 10.06.2023 по 10.07.2023, та встановлено, що він є вірним.
За таких обставин, позивач має підстави для стягнення з відповідача сум неустойки за несвоєчасне повернення предметів фінансового лізингу у загальному розмірі 131971,00 грн.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми 10% штрафу у розмірі 102611,87 грн, суми 20% штрафу у розмірі 242941,95 грн, суми пені у розмірі 448463,71 грн та суми 3% річних у розмірі 36023,42 грн, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже при нарахуванні 3% річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів.
В силу ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Відповідно до ст. 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України ,,Про фінансовий лізинг» (із змінами) невиконання лізингоодержувачем обов'язку щодо сплати лізингових платежів відповідно до умов договору фінансового лізингу є підставою для нарахування неустойки, сплату якої лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у періоді прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення, за час прострочення, якщо інший розмір неустойки не визначений умовами договору фінансового лізингу.
Пунктом 7.1.2. Загальних умов, сторони погодили, що у разі прострочення (затримки) сплати лізингових платежів та інших платежів за Договором понад 30 (тридцять) календарних днів, крім пені, передбаченої п. 7.1.1. Загальних умов, Лізингоодержувач оплачує штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від суми простроченої заборгованості.
Згідно п. 7.1.8. Загальних умов, при нарахуванні штрафних санкцій та неустойки, положення ч. 6 ст. 232 ГК України та ч. 2 ст. 258 ЦК України до Договору не застосовуються. Неустойка та інші штрафні санкції нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язань. До вимог про стягнення штрафних санкцій застосовується позовна давність три роки.
Також, згідно п. 7.1.1. Загальних умов, за несвоєчасну оплату лізингових платежів та інших платежів, передбачених Договором, Лізингоодержувач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки сум 3% річних, пені та штрафу, встановив, що вони є вірними.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми 10% штрафу у розмірі 102611,87 грн, суми 20% штрафу у розмірі 242941,95 грн, суми пені у розмірі 448463,71 грн та суми 3% річних у розмірі 36023,42 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства “ХЛІБОПРОДУКТ» (67308, Одеська обл., Березівський р-н, смт. Раухівка, вул. Гвардійська, буд. 30; код ЄДРПОУ 30397534) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" (04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 35-а, офіс 300; код ЄДРПОУ 41110750) суму заборгованості по сплаті лізингових платежів у розмірі 1042781,43 грн, суму штрафу 10% у розмірі 102611,87 грн, суму штрафу 20% у розмірі 242941,95 грн, суму пені у розмірі 448463,71 грн, суму 3% річних у розмірі 36023,42 грн, суму неустойки у розмірі 131971,00 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 24057,52 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 20.11.2025.
Суддя Нікітенко С.В.