11 листопада 2025 року Справа № 915/1227/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
за участі представників учасників справи:
від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з'явився,
від відповідача (представник відповідача) - в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСБУД», вул. Старокозацька, 16/18, приміщення 4, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 35543377
електронна пошта: plitka304@gmail.com
представник позивача: Венгер Євген Валерійович
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД», вул. Благовісного Вадима, 8/4, м. Миколаїв, 54006, код ЄДРПОУ 41530051
електронна пошта: avest_bud@ukr.net
про: стягнення 903 972,05 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОСБУД» звернулось до Господарського суду Миколаївської області зі сформованою в системі «Електронний суд» позовною заявою б/н від 21.08.2025 (вх. № 12123/25 від 22.08.2025), в якій просить суд стягнути з ТОВ «АВЕСТ БУД» на користь ТОВ «ЕКОСБУД» 903 972,05 грн (дев'ятсот три тисячі дев'ятсот сімдесят дві грн 05 коп.), у тому числі: суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 285 546,58 грн (двісті вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот сорок шість грн 58 коп.), 3% річних у розмірі 11 967,60 грн (одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят сім грн 60 коп.), пеню в сумі 113 657,87 грн (сто тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят сім грн 87 коп.), штраф у сумі 492 800,00 грн (чотириста дев'яносто дві тисячі вісімсот грн 00 коп.), а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару за укладеним між сторонами договором.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження справі № 915/1227/25. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 25.09.2025 о 10:30. Встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Крім того вказаною ухвалою було постановлено позивачу у строк до 12.09.2025 надати суду для огляду оригінали: - акту звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2023 - 19.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОСБУД» і Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» за договором постачання № 12/10-23 від 12.10.2023 (копія якого долучена до позовної заяви); - рахунку на оплату покупцеві № 750 від 11.10.2023 (посилання на який наявне у наданих до позовної заяви видаткових накладних та платіжних інструкціях).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.09.2025 було постановлено позивачу (повторно) у строк до 10.10.2025 надати суду для огляду оригінали: акту звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2023 - 19.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОСБУД» і Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» за договором постачання № 12/10-23 від 12.10.2023 (копія якого долучена до позовної заяви); рахунку на оплату покупцеві № 750 від 11.10.2023 (посилання на який наявне у наданих до позовної заяви видаткових накладних та платіжних інструкціях); продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 23.10.2025 об 11:40.
01.10.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСБУД» надійшла заява б/н від 01.10.2025 (вх. № 13931/25 від 01.10.2025) про надання суду оригіналів документів для огляду на виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 25.09.2025.
23.10.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСБУД» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 22.10.2025 (вх. № 14918/25 від 23.10.2025), в якій заявник просить суд розгляд справи проводити без участі представника позивача.
Ухвалою суду від 23.10.2025, занесеною до протоколу судового засідання було закрито підготовче провадження у справі № 915/1227/25 та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 11.11.2025 об 11:00.
Про дату та час проведення судового засідання учасників справи було повідомлено відповідною ухвалою від 23.10.2025.
В судове засідання 11.11.2025 учасники справи своїх представників не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином.
Так, копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 23.10.2025 було надіслано позивачу та відповідачу в електронні кабінети в системі «Електронний суд». Документ доставлено до електронних кабінетів одержувачів 27.10.25 о 13:40, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними довідками. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 23.10.2025 у справі № 915/1227/25 позивач та відповідач отримали 27.10.25.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про належне повідомлення сторін, та зокрема відповідача, у даній справі як про наявність справи у провадженні суду, так і про час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті.
Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення не скористався.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судовому засіданні 11.11.2025 за результатами розгляду справи судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив таке.
12.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД», як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОСБУД», як продавцем, був укладений Договір постачання № 12/10-23 (далі - Договір) відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець у порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язався прийняти й оплатити будівельні матеріали (надалі іменується «товар») в асортименті, кількості та сумі, вказаних у рахунках та видаткових накладних до даного Договору.
Згідно з п. 2.1 Договору оплата за товар здійснюється згідно рахунку в національній валюті України, безготівковим шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Оплата здійснюється за фактом постачання, повна оплата здійснюється згідно з домовленістю, але не пізніше 30 календарних днів.
Згідно з п. 2.2 Договору загальна сума цього Договору сторонами не обмежується і визначається на підставі вартості всього фактично поставленого постачальником товару покупцю відповідно до видаткових накладних протягом дії даного Договору.
Відповідно до п. 2.3 Договору датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
За умовами п. 3.6 Договору у разі затримки оплати більше ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції, покупець сплачує продавцю неустойку (штраф, пеня) у розмірі 800 грн./день, та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки, що діє в період нарахування пені, від суми заборгованості. Неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом періоду порушення.
Згідно з п. 3.8 Договору сторони домовилися про можливість обміну первинними документами за допомогою системи електронного документообігу платформи «M.E.Doc». Правовими підставами вважати електронні документи юридично значущими є ч. 1 ст. 5, 6 та 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», за умови наявності обов'язкових реквізитів документів, зокрема визначених ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та інших вимог чинного законодавства.
Умовами п. 5.1 Договору сторони погодили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 11.10.2024 року, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору позивачем, як постачальником, було виставлено відповідачу, як покупцю, рахунок на оплату № 750 від 11.10.2023 на суму 765 489,52 грн.
У подальшому, у період з 16.10.2023 по 04.12.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОСБУД» було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД», а останнім прийнято у власність товар на загальну суму 591 792,06 грн, що вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних підписаних обома сторонами шляхом накладання електронних підписів, зокрема:
- видаткова накладна № 875 від 16.10.2023 на суму 69 799,03 грн;
- видаткова накладна № 941 від 08.11.2023 на суму 69 799,03 грн;
- видаткова накладна № 956 від 10.11.2023 на суму 69 799,03 грн;
- видаткова накладна № 959 від 14.11.2023 на суму 69 799,03 грн;
- видаткова накладна № 973 від 20.11.2023 на суму 69 799,03 грн;
- видаткова накладна № 978 від 22.11.2023 на суму 69 799,03 грн;
- видаткова накладна № 1006 від 29.11.2023 на суму 69 799,03 грн;
- видаткова накладна № 1020 від 01.12.2023 на суму 79 299,04 грн;
- видаткова накладна № 1021 від 04.12.2023 на суму 26 899,81 грн.
Усі зазначені видаткові накладні містять посилання на рахунок на оплату покупцеві № 750 від 11.10.2023.
Покупець, в свою чергу здійснив лише часткову оплату за поставлений товар на загальну суму 351 799,03 грн/, що вбачається з наданих до матеріалів справи платіжних інструкцій кредитового переказу коштів:
- № 335 від 03.11.2023 на суму 69 799,03 грн (платіжна інструкція покликається на рахунок № 750 від 11.10.2023 у призначенні платежу);
- № 382 від 17.11.2023 на суму 70 000,00 грн (платіжна інструкція покликається на рахунок № 750 від 11.10.2023 у призначенні платежу);
- № 392 від 21.11.2023 на суму 67 000,00 грн (платіжна інструкція покликається на рахунок № 750 від 11.10.2023 у призначенні платежу);
- № 424 від 29.11.2023 на суму 70 000,00 грн (платіжна інструкція покликається на рахунок № 750 від 11.10.2023 у призначенні платежу);
- № 48 від 11.01.2024 на суму 75 000,00 грн (платіжна інструкція покликається на Договір № 12/10-23 від 12.10.2023 у призначенні платежу).
За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, решта вартості поставленого товару покупцем оплачена не була, що і стало для позивача підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Зважаючи на викладене вище суд зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Сторонами були погоджені умови щодо строків оплати поставленого товару, а саме оплата здійснюється за фактом постачання, повна оплата здійснюється згідно з домовленістю, але не пізніше 30 календарних днів (п. 2.1 Договору).
За такого, та з огляду на строки поставки товару за спірними накладними слід вважати, що відповідач повинен був здійснити оплату за поставлений товар у такі строки:
- по видатковій накладній № 875 від 16.10.2023 на суму 69 799,03 грн - у строк до 15.11.2023;
- по видатковій накладній № 941 від 08.11.2023 на суму 69 799,03 грн - у строк до 08.12.2023;
- по видатковій накладній № 956 від 10.11.2023 на суму 69 799,03 грн - у строк до 11.12.2023 (з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та припадання останнього дня строку на вихідний день);
- по видатковій накладній № 959 від 14.11.2023 на суму 69 799,03 грн - у строк до 14.12.2023;
- по видатковій накладній № 973 від 20.11.2023 на суму 69 799,03 грн - у строк до 20.12.2023;
- по видатковій накладній № 978 від 22.11.2023 на суму 69 799,03 грн - у строк до 22.12.2023;
- по видатковій накладній № 1006 від 29.11.2023 на суму 69 799,03 грн - у строк до 29.12.2023;
- по видатковій накладній № 1020 від 01.12.2023 на суму 79 299,04 грн - у строк до 01.01.2024 (з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та припадання останнього дня строку на вихідний день);
- по видатковій накладній № 1021 від 04.12.2023 на суму 26 899,81 грн - у строк до 03.01.2024.
Беручи до уваги строки здійснення часткових оплат за поставлений товар, за перевіркою суду:
- грошове зобов'язання по видатковій накладній № 875 від 16.10.2023 на суму 69 799,03 грн покупцем виконано в межах погодженого строку (платіжна інструкція № 335 від 03.11.2023), заборгованість відсутня;
- грошове зобов'язання по видатковій накладній № 941 від 08.11.2023 на суму 69 799,03 грн покупцем виконано в межах погодженого строку (платіжна інструкція № 382 від 17.11.2023), заборгованість відсутня;
- грошове зобов'язання по видатковій накладній № 956 від 10.11.2023 на суму 69 799,03 грн покупцем виконано в межах погодженого строку (платіжні інструкції № 382 від 17.11.2023, № 392 від 21.11.2023, № 424 від 29.11.2023), заборгованість відсутня;
- грошове зобов'язання по видатковій накладній № 959 від 14.11.2023 на суму 69 799,03 грн покупцем частково виконано вчасно на суму 67 401,94 грн (платіжна інструкція № 424 від 29.11.2023), щодо суми 2 397,09 грн допущено прострочення у період з 15.12.2023 по 10.01.2024 (погашено платіжною інструкцією № 48 від 11.01.2024), станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відсутня;
- щодо грошового зобов'язання по видатковій накладній № 973 від 20.11.2023 на суму 69 799,03 грн покупцем допущено прострочення у період з 21.12.2023 по 10.01.2024 (погашено платіжною інструкцією № 48 від 11.01.2024), станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відсутня;
- грошове зобов'язання по видатковій накладній № 978 від 22.11.2023 на суму 69 799,03 грн покупцем виконано частково на суму 2 803,88 грн (платіжна інструкція № 48 від 11.01.2024), при цьому допущено прострочення щодо суми 69 799,03 грн у період з 23.12.2023 по 10.01.2024, та щодо суми 66 995,15 грн починаючи з 11.01.2024; станом на момент звернення позивача до суду заборгованість за видатковою накладною складає 69 995,15 грн;
- грошове зобов'язання по видатковій накладній № 1006 від 29.11.2023 на суму 69 799,03 грн покупцем не виконано, допущено прострочення починаючи з 30.12.2023; станом на момент звернення позивача до суду заборгованість за видатковою накладною складає 69 799,03 грн;
- грошове зобов'язання по видатковій накладній № 1020 від 01.12.2023 на суму 79 299,04 грн покупцем не виконано, допущено прострочення починаючи з 02.01.2024; станом на момент звернення позивача до суду заборгованість за видатковою накладною складає 79 299,04 грн;
- грошове зобов'язання по видатковій накладній № 1021 від 04.12.2023 на суму 26 899,81 грн покупцем не виконано, допущено прострочення починаючи з 04.01.2024; станом на момент звернення позивача до суду заборгованість за видатковою накладною складає 26 899,81 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків за поставлений товар, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОСБУД» суму основної заборгованості в розмірі 239 993,03 грн зазначено правильно.
За такого, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСБУД» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» заборгованості за поставлений товар в сумі 239 993,03 грн є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені, та підлягають задоволенню.
Крім основного боргу позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача:
1. Інфляційні втрати на загальну суму 45 553,55 грн, у тому числі:
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 66 995,15 грн за період з 22.12.2023 по 20.08.2025 нараховано інфляційні втрати в розмірі 12 716,48 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 69 799,03 грн за період з 29.12.2023 по 20.08.2025 нараховано інфляційні втрати в розмірі 13 248,69 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 76 299,04 грн за період з 03.01.2024 по 20.08.2025 нараховано інфляційні втрати в розмірі 14 482,47 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 26 899,81 грн за період з 03.01.2024 по 20.08.2025 нараховано інфляційні втрати в розмірі 5 105,91 грн.
2. Три проценти річних на загальну суму 11 967,60 грн, у тому числі:
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 2 397,09 грн за період з 14.12.2023 по 10.01.2024 нараховано 3 % річних в розмірі 5,51 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 69 799,03 грн за період з 20.12.2023 по 10.01.2024 нараховано 3 % річних в розмірі 126,05 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 2 803,88 грн за період з 22.12.2023 по 10.01.2024 нараховано 3 % річних в розмірі 4,60 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 66 995,15 грн за період з 22.12.2023 по 20.08.2025 нараховано 3 % річних в розмірі 3 342,41 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 69 799,03 грн за період з 29.12.2023 по 20.08.2025 нараховано 3 % річних в розмірі 3 442,14 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 76 299,04 грн за період з 03.01.2024 по 20.08.2025 нараховано 3 % річних в розмірі 3 731,37 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 26 899,81 грн за період з 03.01.2024 по 20.08.2025 нараховано 3 % річних в розмірі 1 315,52 грн.
3. Пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення на загальну суму 113 657,87 грн, у тому числі:
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 2 397,09 грн за період з 14.12.2023 по 10.01.2024 нараховано пеню в розмірі 55,24 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 69 799,03 грн за період з 20.12.2023 по 10.01.2024 нараховано пеню в розмірі 1 260,55 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 2 803,88 грн за період з 22.12.2023 по 10.01.2024 нараховано пеню в розмірі 46,03 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 66 995,15 грн за період з 22.12.2023 по 20.08.2025 нараховано пеню в розмірі 31 744,08 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 69 799,03 грн за період з 29.12.2023 по 20.08.2025 нараховано пеню в розмірі 32 671,03 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 76 299,04 грн за період з 03.01.2024 по 20.08.2025 нараховано пеню в розмірі 35 400,29 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 26 899,81 грн за період з 03.01.2024 по 20.08.2025 нараховано пеню в розмірі 12 480,65 грн.
4. Штраф у загальному розмірі 492 800,00 грн, із розрахунку: 616 * 800,00 грн = 492 800,00 грн, де: 616 - кількість днів прострочення виконання ТОВ «АВЕСТ БУД» грошового зобов'язання з 14.12.2023; 800,00 грн - ставка штрафу.
Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та процентів річних суд зазначає таке.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Стаття 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.
Водночас, перевіривши наведені позивачем розрахунки, суд встановив наявність помилок при визначенні товариством періодів прострочення виконання грошового зобов'язання, зокрема, у зв'язку із включенням до періоду нарахування кінцевого строку оплати (у тому числі, з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та припадання останнього дня строку на вихідний день); а також при визначенні сукупного індексу інфляції.
З урахуванням наведеного, судом за допомогою програми «IpLех» здійснено перерахунок компенсаційних нарахувань та встановлено:
1) обґрунтований розмір інфляційних втрат у спірних правовідносинах складає 44 982,45 грн, у тому числі:
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 66 995,15 грн за період з 23.12.2023 по 20.08.2025 розмір інфляційних втрат складає 12 557,06 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 69 799,03 грн за період з 29.12.2023 по 20.08.2025 розмір інфляційних втрат складає 13 082,59 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 76 299,04 грн за період з 03.01.2024 по 20.08.2025 розмір інфляційних втрат складає 14 300,91 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 26 899,81 грн за період з 03.01.2024 по 20.08.2025 розмір інфляційних втрат складає 5 041,89 грн.
2) обґрунтований розмір 3 % річних у спірних правовідносинах складає 11 948,00 грн, у тому числі:
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 2 397,09 грн за період з 15.12.2023 по 10.01.2024 розмір 3 % річних складає 5,31 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 69 799,03 грн за період з 21.12.2023 по 10.01.2024 розмір 3 % річних складає 120,32 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 2 803,88 грн за період з 23.12.2023 по 10.01.2024 розмір 3 % річних складає 4,37 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 66 995,15 грн за період з 23.12.2023 по 20.08.2025 розмір 3 % річних складає 3 336,91 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 69 799,03 грн за період з 30.12.2023 по 20.08.2025 розмір 3 % річних складає 3 436,40 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 76 299,04 грн за період з 03.01.2024 по 20.08.2025 розмір 3 % річних складає 3 731,37 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 26 899,81 грн за період з 04.01.2024 по 20.08.2025 розмір 3 % річних складає 1 313,32 грн.
Отже, до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 44 982,45 грн та 3 % річних в розмірі 11 948,00 грн. В задоволенні ж решти позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 571,10 грн (45 553,55 грн - 44 982,45 грн) та 3 % річних в розмірі 19,60 грн (11 967,60 грн - 11 948,00 грн) належить відмовити.
Щодо вимог про стягнення пені та штрафу суд зазначає наступне.
У відповідності до умов п. 3.6 Договору сторони погодили, що у разі затримки оплати більше ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції, покупець сплачує продавцю неустойку (штраф, пеня) у розмірі 800 грн./день, та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки, що діє в період нарахування пені, від суми заборгованості. Неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом періоду порушення.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
На підставі наведених норм та умов договору позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф.
Водночас, перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, суд встановив наявність помилок при визначенні товариством періодів прострочення виконання грошового зобов'язання, зокрема, у зв'язку із включенням до періоду нарахування кінцевого строку оплати (у тому числі, з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та припадання останнього дня строку на вихідний день).
З урахуванням наведеного, судом за допомогою програми «IpLех» здійснено перерахунок пені та встановлено, що обґрунтований розмір пені у спірних правовідносинах складає 113 461,60 грн, у тому числі:
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 2 397,09 грн за період з 15.12.2023 по 10.01.2024 розмір пені складає 53,14 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 69 799,03 грн за період з 21.12.2023 по 10.01.2024 розмір пені складає 1 203,18 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 2 803,88 грн за період з 23.12.2023 по 10.01.2024 розмір пені складає 43,72 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 66 995,15 грн за період з 23.12.2023 по 20.08.2025 розмір пені складає 31 689,01 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 69 799,03 грн за період з 30.12.2023 по 20.08.2025 розмір пені складає 32 613,66 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 76 299,04 грн за період з 03.01.2024 по 20.08.2025 розмір пені складає 35 400,29 грн;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 26 899,81 грн за період з 04.01.2024 по 20.08.2025 розмір пені складає 12 458,60 грн.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок штрафу суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (разове стягнення).
Суд зауважує, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а не окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Водночас, судом враховано, що п. 3.6 Договору сторони погодили, що у разі затримки оплати більше ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції, покупець сплачує продавцю неустойку (штраф, пеня) у розмірі 800 грн./день.
Отже, штраф погоджений сторонами нараховується у фіксованому розмірі за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.
Водночас, суд зауважує, що за змістом приписів параграфу 2 глави 49 ЦК України особливість пені полягає у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та до дня виконання зобов'язання. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов'язання, її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов'язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.
На відміну від пені, штраф застосовується одноразово у випадку порушення боржником зобов'язання.
З урахуванням наведеного, суд враховує, що у спірних правовідносинах відповідачем допускалися випадки затримки оплати більше ніж на 30 календарних днів, зокрема:
- щодо грошового зобов'язання по видатковій накладній № 978 від 22.11.2023 на суму 69 799,03 грн;
- щодо грошового зобов'язання по видатковій накладній № 1006 від 29.11.2023 на суму 69 799,03 грн;
- щодо грошового зобов'язання по видатковій накладній № 1020 від 01.12.2023 на суму 79 299,04 грн;
- щодо грошового зобов'язання по видатковій накладній № 1021 від 04.12.2023 на суму 26 899,81 грн.
Кожен окремий випадок прострочення утворює підставу для нарахування неустойки у вигляді штрафу, а саме у погодженому сторонами фіксованому розмірі 800,00 грн щодо кожної накладної окремо. При цьому, з огляду на правову природу штрафу як виду неустойки, обґрунтований розмір штрафу у спірних правовідносинах складає 3 200,00 грн (800,00 грн * 4).
Отже, до стягнення з відповідача підлягають пеня в розмірі 113 461,60 грн та штраф у розмірі 3 200,00 грн. В задоволенні ж решти позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 196,27 грн (113 657,87 грн - 113 461,60 грн) та штрафу в розмірі 489 600,00 грн (492 800,00 грн - 3 200,00 грн) належить відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо сплати заборгованості за поставлений товар, відповідач, у порушення приписів ст. 73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність порушених прав позивача.
Ураховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного, судовий збір у даній справі підлягає покладенню на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 165, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСТ БУД» (Україна, 54006, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Благовісного Вадима, будинок 8/4; код ЄДРПОУ 41530051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСБУД» (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Старокозацька, будинок 16/18, приміщення 4; код ЄДРПОУ 35543377) суму боргу у розмірі 239 993,03 грн, інфляційні втрати в розмірі 44 982,45 грн, 3% річних у розмірі 11 948,00 грн, пеню в розмірі 113 461,60 грн, штраф у розмірі 3 200,00 грн та судовий збір в розмірі 4 963,02 грн.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення підписано судом 20.11.2025.
Суддя Н.О. Семенчук