79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
20.11.2025 Справа № 916/3371/25
За позовом: Фермерського господарства «АГРО ДІМ ДЕМЕТРА», м. Київ,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОФРО МАЙСТЕР», м. Львів,
про стягнення 135'009,81 грн. заборгованості.
Суддя Б. Яворський.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Справу розглянуто без судового засідання та виклику сторін.
Суть спору. 09 серпня 2025 на розгляд Господарського суду Одеської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Фермерського господарства «АГРО ДІМ ДЕМЕТРА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТОГРАНО» (нова назва: ТОВ «ГОФРО МАЙСТЕР») про стягнення 135'009,81 грн. заборгованості за договором поставки №22/11-2П від 26.11.2024 та №28/11-1П від 28.11.2024.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.08.2025 матеріали позовної заяви та додані до неї документи в електронній формі Фермерського господарства «АГРО ДІМ ДЕМЕТРА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТОГРАНО» (нова назва: ТОВ «ГОФРО МАЙСТЕР») передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області. 09.09.2025 матеріали справи № 916/3371/25 надійшли до Господарського суду Львівської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 09.09.2025 справу № 916/3371/25 передано на розгляд судді Б. Яворському.
Ухвалою від 15.09.2025 суд залишив без руху позовну заяву та надав позивачу строк для усунення недоліків. Після усунення позивачем допущених недоліків, ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. Суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав, а також повідомив сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має право подати у строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернута відправнику за закінченням терміну зберігання. Суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18.). Негативні наслідки неодержання звернення до нього за юридичною адресою, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19).
18.11.2025 позивач подав суду заяву, у якій повідомив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів поставки в частині оплати поставленого товару на загальну суму 135?009,81 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №28, №29 від 28.11.2024, №30, №31 від 29.11.2024 та №32 від 30.11.2024, які підписані без зауважень.
Аргументи відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.
Суд відзначає, що в силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).
Згідно ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч.2 та ч.8 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться. З моменту відкриття провадження у справі минуло більше 30 днів, відповідач повідомлявся про наявність даного спору, однак відзиву на позовну заяву не подав. Зважаючи на це суд розглянув справу за наявними матеріалами.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
26 листопада 2024 року Фермерським господарством «АГРО ДІМ ДЕМЕТРА» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОРТОГРАНО» (нова назва: ТОВ «ГОФРО МАЙСТЕР»)» (покупець) укладено договір поставки №26/11-2/П, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію на умовах, узгоджених з покупцем і вказаних у договорі та/або в специфікаціях до договору, а покупець зобов'язується здійснити приймання та оплату товару.
Згідно з п. 1.2 договору найменування, асортимент, кількість та якісні характеристики товару зазначаються у специфікаціях, які підписуються обома сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що сумою договору є сума всіх специфікацій, які укладені для поставки товару. Ціна товару визначається в гривні. Покупець, якщо інше не передбачено в специфікації, проводить розрахунки з постачальником наступним чином: покупець перераховує 100% передплати на кожну відвантажену партію товару (п.2.4 договору).
За умовами п.3.4 договору перехід права власності відбувається в момент передачі товару постачальником покупцю за видатковою накладною.
Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.10.2024, а в частині невиконаних зобов'язань - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п.7.1 договору).
Врегулювання відносин електронного документообігу узгоджено сторонами у розділі 9 договору.
До договору було укладено специфікацію №1 від 26.11.2024 на поставку товару (пшениця 4 класу).
Крім того, 28.11.2024 сторонами укладено договір поставки №28/11-1/П з аналогічними умовами. До даного договору було укладено специфікацію №1 від 28.11.2024 на поставку товару (кукурудза).
Позивач зазначає, що на виконання умов договору №26/11-2/П від 26.11.2024 поставив відповідачу товар на загальну суму 893712,03 грн, що підтверджується видатковими накладними: №28 від 28.11.2024 на суму 220848,00 грн., №29 від 28.11.2024 на суму 235984,01 грн., №30 від 29.11.2024 на суму 217408,01 грн. та №31 від 29.11.2024 на суму 219472,01 грн, копії яких долучено до матеріалів справи. Також, на виконання умов договору №28/11-1/П від 28.11.2024 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 205653,64 грн, що підтверджується видатковою накладною №32 від 30.11.2024, яка підписана без зауважень (копію долучено до матеріалів справи). Первинні документи підписані сторонами без зауважень, проте відповідач вартість отриманого товару за договором від 26.11.2024 оплатив лише частково (здійснив передоплату 783957,93 грн), залишок його заборгованості складає 109754,10 грн., а за договором від 28.11.2024 відповідач оплатив 180397,93 грн, залишок заборгованості - 25255,71 грн.
06.08.2025 та 21.08.2025 позивач скерував відповідачу претензії щодо оплати заборгованості з додатками, проте такі залишені без відповіді та задоволення. У зв'язку з викладеним, позивач просить суд стягнути зазначену заборгованість з відповідача.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.
Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 ЦК України).
Договір, відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору поставки №26/11-2/П від 26.11.2024 та №28/11-1/П від 28.11.2024. Доказів розірвання договорів або визнання їх недійсними матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання, поставлено та передано товар покупцю. Факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
За умовами укладених договорів сторони погодили, що покупець перераховує 100% передплати на кожну відвантажену партію товару (п.2.4.1 договорів та п.7 специфікацій).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).
Відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманого товару у повному обсязі.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачу упродовж 26-30.11.2024 був відвантажений товар на загальну суму 1099365,67 грн, який ним був оплачений лише у розмірі 964355,86 грн. Доказів оплати поставленого товару у повному обсязі суду не надано. Вказане свідчить про неналежне виконання договірних зобов'язань зі сторони відповідача. Відтак, вимога про стягнення з відповідача 135009,81 грн заборгованості за договорами поставки підлягає задоволенню.
Відповідач суми заборгованості, заявленої до стягнення, не спростував, доказів у підтвердження повного погашення боргу суду не надав.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією № 652 від 29.07.2025 на суму 3'028,00 грн. При цьому, згідно з ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Як вбачається із матеріалів справи позовна заява подана через систему «Електронний суд», відтак, згідно Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягав оплаті у розмірі 2422,40 грн., який відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає відшкодуванню з відповідача. За пунктом 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги суд задовольняє, судовий збір покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» позивач вправі звернутися до суду із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОФРО МАЙСТЕР» (79022, м. Львів, вул. З. Флінти, 9; ідентифікаційний код 45496230) на користь Фермерського господарства «АГРО ДІМ ДЕМЕТРА» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 9-Б; ідентифікаційний код 44503628) 135009,81 грн заборгованості та 2422,40 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Яворський Б.І.