79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
20.11.2025 Справа № 914/2792/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДІВЕЛЬНИЙ РАЙ», м.Дрогобич;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛБУДСТАНДАРТ», с. Мельнич, Жидачівський р-н., Львівська обл.;
про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 254740,62 грн.
Представники сторін не викликалися.
Заяв про відвід не поступало.
Розгляд справи судом.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДІВЕЛЬНИЙ РАЙ», до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛБУДСТАНДАРТ» про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 254740,62 грн.
Ухвалою суду від 22.09.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику представників сторін.
17.11.25р. від відповідача поступило клопотання вх. № 4905/25 про зупинення провадження у справі до припинення перебування директора та власника товариства у складі Збройних Сил України. В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі відповідач зазначає про перебування директора та власника товариства в складі Збройних Сил України. На підтвердження вказаних обставин заявником до його заяви було долучено копії: довідки військової частини НОМЕР_1 (форма № 5) від 27.10.2025 та витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та копію наказу №01/10-25 ВК про тимчасове виконання обов'язків директора ТОВ «Галбудстандарт» від 03.10.25р.
19.11.25р. від позивача поступили заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, в яких позивач просить відмовити у задовленні даного клопотання у зв"язку із його безпідставністю, оскільки підстав для зупинення провадження у справі у випадку перебування директора чи іншого керівника юридичної особи сторони у справі, у складі Збройних Сил України, законодавством не передбачено, а також враховуючи те, що саме по собі перебування сторони на військовій службі в складі Збройних Сил України не є достатнім для зупинення провадження по справі. Прецедентна практика Верховного Суду вимагає від сторін надання доказів залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на військовий стан тощо.
Пунктом 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
За пунктом 2 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 3 частини 1 статті 227 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Таким чином, відповідно до вказаних норм процесуального законодавства, виключний перелік осіб, перебування яких у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, зумовлює обов'язок суду зупинити провадження у справі, а саме - сторін та третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору. Зупинення провадження у справі у зв'язку з перебування представника (законного представника) сторони нормами чинного процесуального законодавства не передбачено.
За статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі є позивачі та відповідачі. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Суд відзначає, що директор (учасник) товариства не є учасником (стороною) даної справи, а тому обставини мобілізації останнього до Збройних Сил України не є правовою підставою для зупинення провадження у даній справі.
Враховуючи викладене, та вимоги п.3 ч.1 ст.227 ГПК України відсутні правові підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Галбудстандарт» про зупинення провадження у справі, відтак дана заява задоволенню не підлягає.
Відповідачем письмового відзиву не подано, причин не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов'язок, щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, шляхом надіслання ухвал суду за адресою зазначеною у позовній заяві та за місцезнаходженням відповідача зазначеному у ЄДРПОУ, на електронну адресу, а також ухвали суду оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Ухвали суду повернулись на адресу суду із відміткою поштового відділення зв»язку адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до частини третьої та сьомої ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
За змістом статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18).
Як вбачається із матеріалів справи, ухвали надіслано відповідачу поштовою рекомендованою кореспонденцією, також ухвали суду було оприлюднено в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 9 ст.165, ч. 1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З врахуванням належного виконання обов'язку суду, щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, та те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Позиції учасників справи.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором постачання №01092023 від 01.09.2023р. та не сплатив за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 198 693,34 грн. Враховуючи неналежне виконання відповідачем в частині оплати заборгованості, позивачем здійснено нарахування 12 422,29 грн. інфляційних втрат, 39 689,27 грн. пені, 3 935,72 грн. три відсотки річних від простроченої суми.
Письмового відзиву чи заперечень відповідачем не подано.
Обставини, встановлені судом.
01.09.23р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний Рай» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галбудстандарт» укладено договір постачання №01092023, згідно із п.1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі передавати у власність покупця: гравій, пісок, щебінь, вапняк і наповнювачі, відсів, цегла, та інші будівельні матеріали в подальшому в тексті «Товар», з доставкою за вказаною адресою, або за фактичною адресою покупця - в кількості, асортименті та за ціною визначеною на підставі видаткових накладних. Покупець, у свою чергу, зобов'язується в порядку та на умовах визначених у цьому Договорі, приймати та оплачувати цей Товар .
Згідно із п.2.1-2.2,5.3 договору найменування та ціна за одиницю Товару визначається у рахунках на оплату, видаткових накладних, наданих Покупцю, які виписуються згідно погодженого замовлення на Товар. Замовлення повинно бути виконано листом на електронну адресу або по телефону в усній формі. Загальна сума цього Договору складається з сум, визначених у видаткових накладних, які будуть підписані сторонами протягом строку дії цього Договору. Приймання-передача Товару за кількістю здійснюється відповідно до видаткових накладних, які складаються щодня на підставі даних обліку, що завіряється підписами уповноважених представників Сторін.
Відповідно до п.6.1-6.6 договору підставою для розрахунків є чинний договір, рахунок на оплату, та кожна видаткова накладна на Товар. Розрахунки за Товар здійснюються в безготівковому порядку на умовах попередньої оплати, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника згідно виставленого рахунку, на протязі трьох календарних днів із дня його виставлення. В окремих випадках, за домовленістю Сторін, передбачається надання Товару з відстрочкою платежу протягом чотирьох банківських днів з моменту отримання Товару. Моментом отримання Товару вважати дату відвантаження, шо вказана у накладній. Грошові кошти, сплачені Покупцем у відповідності до п. 6.2. даного Договору, переходять у власність Постачальника з моменту зарахування їх на поточний рахунок Постачальника. Покупець вважається боржником Постачальника у випадку не здійснення розрахунку з Постачальником згідно і. 6.3. даного Договору або здійснення неповного розрахунку за отриманий Товар. При наявності боргу Покупця за отриманий Товар всі наступні платежі (незалежно від призначення платежу, вказаному в платіжному дорученні), які ним здійснюються по даному договору на поточний рахунок Постачальника, зараховуються в рахунок погашення цього боргу.
Пунктом 7.1 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору, Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. За порушення строку оплати вартості партії Товару, визначеного даним Договором, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за цей період, за кожний день пропуску встановлених строків. (п.7.6 договору).
На виконання умов договору постачання позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних, підписаних та скріплених печатками сторін : № 36 від 31.01.2024 на суму 6136,00 грн.; № 38 від 31.01.2024 на суму 6018,00 грн.; № 56 від 31.01.2024 на суму 28735,00 грн., № 57 від 31.01.2024 на суму 28735,00 грн.; № 34 від 01.02.2024 на суму 10443,00 грн.; № 39 від 01.02.2024 на суму 6549,00 грн.; № 40 від 01.02.2024 на суму 6254,00 грн.; № 58 від 01.02.2024 на суму 27093,00 грн.; № 60 від 01.02.2024 на суму 18800,00 грн.;- № 61 від 01.02.2024 на суму 19200,00 грн.; № 66 від 01.02.2024 на суму 14364,00 грн.; № 59 від 02.02.2024 на суму 31608,50 грн.; № 62 від 02.02.2024 на суму 18800,00 грн.; № 63 від 02.02.2024 на суму 19200,00 грн.; № 64 від 02.02.2024 на суму 17600,00 грн.; № 65 від 05.02.2024 на суму 19200,00 грн.; № 67 від 05.02.2024 на суму 7200,00 грн.; № 68 від 05.02.2024 на суму 11400,00 грн.; № 75 від 05.02.2024 на суму 28198,80 грн.; № 69 від 06.02.2024 на суму 6900,00 грн.; № 70 від 06.02.2024 на суму 7200,00 грн.; № 71 від 07.02.2024 на суму 6900,00 грн.; № 72 від 07.02.2024 на суму 6600,00 грн.; № 55 від 08.02.2024 на суму 11280,00 грн.; № 76 від 08.02.2024 на суму 11280,00 грн.; № 77 від 09.02.2024 на суму 13230,00 грн.; № 79 від 12.02.2024 на суму 11220,00 грн.; № 80 від 12.02.2024 на суму 47946,40 грн.;№ 81 від 13.02.2024 на суму 24007,80 грн.; № 104 від 21.02.2024 на суму 12511,80 грн.; № 105 від 21.02.2024 на суму 9714,60 грн.; № 87 від 22.02.2024 на суму 12738,60 грн.; № 109 від 22.02.2024 на суму 10261,00 грн.; № 117 від 26.02.2024 на суму 12852,00 грн.; № 123 від 26.02.2024 на суму 12776,40 грн.; № 124 від 26.02.2024 на суму 31558,00 грн.; № 128 від 01.03.2024 на суму 33721,80 грн.; № 142 від 04.03.2024 на суму 101238,44 грн.;№ 143 від 06.03.2024 на суму 43926,00 грн.; № 144 від 07.03.2024 на суму 12981,20 грн.; № 145 від 14.03.2024 на суму 48319,50 грн, на загальну суму 814697,84грн.
Відповідачем на виконання умов договору здійснено часткову оплату товару в загальному розмірі 641586,15грн., що підтверджується платіжними інструкціями №265 від 31.01.2024, №266 від 31.01.2024, № 267 від 31.01.2024, № 282 від 28.02.2024, №418 від 30.12.2024.
Сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків по стану розрахунків за період 1квартал 2024р., згідно якого заборгованість відповідача складає 304704,54грн. Позивач зазначив, що відповідачем здійснено часткову оплату за товар в розмірі 119000грн., відтак заборгованість відповідача перед позивачем складає 198693,34грн.
29.07.25р позивач скерував відповідачу претензію вих. №2907/25-БР із вимогою оплатити заборгованість в розмірі 198693,34грн, що підтверджується квитанцією та фіскальним чеком Укрпошти від 29.07.25р.
Позивач зазначив, що вимоги позивача залишені без задоволення.
Оцінка суду.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст.525 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо.
Правовідносини сторін виникли на підставі договору постачання №01092023 від 01.09.23р.
Відповідно до ч.1ст.530ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно із ст.599 ЦК України,зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи, зокрема видатковими накладними, товарно-транспортними накладними підтверджується передача позивачем на виконання умов договору постачання товару відповідачу на загальну суму 814697,84грн.
Згідно долучених платіжних інструкцій, відповідачем оплачено 641586,15грн. Відтак, фактично сума заборгованості складає 173111,69грн., тому врешті суми основного боргу позовні вимоги є не обґрунтованими та не підтверджені належними доказами.
Доказів у спростування наведених обставин суду не представлено, та доказів оплати даної заборгованості також не надано.
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання a6o виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума a6o інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного a6o неналежно виконаного зобов'язання.
За умовами п.7.6 договору за порушення строку оплати вартості партії Товару, визначеного даним Договором, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за цей період, за кожний день пропуску встановлених строків. (п.7.6 договору).
Позивачем за період з січня по липень 2025р нараховано інфляційні втрати в розмірі 12422,29грн. та три відсотки річних в розмірі 3935,72грн., з 31.12.2024р по 28.08.2025р. пеню в розмірі 39689,27грн. Перевіривши розрахунки, в перерахунку до фактичної суми заборгованості підставними є нарахування за визначені позивачем періоди, інфляційних втрат в розмірі 10822,93грн., 3% річних в розмірі 3016,41грн. та пені в розмірі 34579,30грн.
Станом на день прийняття рішення, дані обставини не спростовані, доказів оплати не представлено.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги в частині стягнення 173111,69грн. основного боргу, інфляційних втрат в розмірі 10822,93грн.,3% річних в розмірі 3016,41грн. та пені в розмірі 34579,30грн.є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. Врешті позовних вимог належить відмовити у зв'язку із необґрунтованістю та недоведеністю.
Судові витрати.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України “Про судовий збір»(із змінами та доповненнями).
Згідно із ст.1 Закону України “Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частина 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір» встановлює, що за подання позовних заяв майнового характеру до господарського суду ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовних заяв немайнового характеру до господарського суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025р.» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 гривень.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3821,11 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1476 від 02.09.25р, копія якої долучена до матеріалів справи.
За приписами ч. 3ст. 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається із матеріалів справи позовна заява, подана через систему “Електронний суд», позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру про стягнення коштів в сумі 254740,62грн. відтак, відповідно до вимог Закону України “Про судовий збір» підлягав оплаті судовий збір у розмірі 3056,88 грн., який відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає відшкодуванню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір» позивач вправі звернутися до Господарського суду Львівської області із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору.
Щодо витрат на професійну правову допомогу, то позивачем не надано доказів, які ці витрати підтверджують та не визначено розмір таких витрат які позивач просить відшкодувати, тому у суду відсутні правові підстави для розподілу цих витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.74,76,77,86,126,129,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ТОВ «Галбудстандарт» (код ЄДРПОУ 41266187, юридична адреса: 81785, Львівська область, Жидачівський район, с. Мельнич, вул. Т. Шевченка, 19, ІПН 412661813180) на користь ТОВ «Будівельний Рай» (код ЄДРПОУ 44099557, юридична адреса: 82106, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Коновальця, 15/4, кв.32, ІПН 440995513094): 173111,69грн. основного боргу, 10822,93грн інфляційних втрат, 3016,41грн 3% річних, 34579,30грн пені та 2658,36грн судового збору.
Врешті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 20.11.25р.
Суддя Іванчук С.В.