вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"20" листопада 2025 р. м. Київ Справа №911/3476/25
Господарський суд Київської області у складі судді Третьякової О.О., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісманн» (01104, м.Київ, вул.Болсуновська, 13-15)
до 1. Російської Федерації в особі Міністерства юстиції РФ (РФ, 119991, м.Москва, вул.Житня, 14, буд.1)
2. Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» (РФ, 125009, м.Москва, вул.Воздвиженка, 10)
3. Акціонерного товариства «Газпромбанк» (РФ, 117420, м.Москва, вул.Наметкина, 16, корп.1)
про стягнення 57003402 грн
встановив:
До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява від 12.11.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Вісманн» (позивач) про солідарне стягнення з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції РФ (відповідач-1), Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» (відповідач-2) та Акціонерного товариства «Газпромбанк» (відповідач-3) 57003402 грн збитків, завданих внаслідок широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У статтях 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги, які мають бути дотримані позивачем при поданні позовної заяви. Суд зазначає, що дотримання необхідних вимог до позовної заяви, які встановлені статтями 162 та 164 цього Кодексу, пов'язане з виконанням завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору.
У пункті 8 частини 3 статті 162 цього Кодексу встановлено, що позовна заява повинна містити в тому числі: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності). Відповідно до частини 2 статті 164 цього Кодексу позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Також, відповідно до частини 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Суд звертає увагу на те, що заявником до заяви додано ряд письмових та/або електронних доказів (скріншотів тощо), зміст яких викладений іноземною мовою (англійською та російською мовами).
При цьому статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова. Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5статті 10 Конституції України).
Відповідно до частини першої та другої статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
У відповідності до частини першої та третьої статті 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
В той же час, згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Правильність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №910/4473/17.
Відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що при зверненні до суду із позовною заявою або ж поданні відзиву, письмових пояснень, інших процесуальних документів, разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином засвідчені переклади на державну мову. Відповідна правова позиція викладена також в ухвалі Верховного Суду від 08.04.2024у справі №990/298/23.
Отже, позивачу необхідно належним чином виконати вимоги частини 1 ст.10 та частини 2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України та надати засвідчений переклад на українську мову тих письмових та електронних доказів, які додані позивачем до позовної заяви та викладені іноземною мовою.
Також, відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до пункту 22 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Водночас, у позовній заяві від 12.11.2025 ТОВ «Вісманн» заявлені позовні вимоги про стягнення відповідних збитків у солідарному порядку як з держави-агресора Російської Федерації в особі Міністерства юстиції РФ (відповідач-1), так і з інших відповідачів (Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» в якості відповідача-2 та Акціонерного товариства «Газпромбанк» в якості відповідача-3), за пред'явлення позову до яких позивач не звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 22 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позову в тій частині вимог, які припадають на вимоги позивача до тих відповідачів, за пред'явлення яких позивач не звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 22 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки загальна сума вимог позивача до відповідача-2 та відповідача-3 становить 57003402 грн, то сума судового збору становить 684040,82 грн (57003402 х 0,015 х 0,8= 684040,82).
Отже, сума судового збору за подання даного позову в частині вимог позивача до відповідача-2 та відповідача-3, які не звільнені від сплати судового збору відповідно до пункту 22 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», становить 684040,82 грн.
Таким чином, позивачу необхідно належним чином виконати вимоги пункту 2 частини 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України та додати до позовної заяви документ про сплату судового збору в розмірі 684040,82 грн за подання позову в частині вимог до відповідача-2 та відповідача-3. Реквізити для сплати судового збору містяться на сайті Господарського суду Київської області (https://ko.arbitr.gov.ua/sud5012/gromadyanam/tax/).
Наведене є недоліками позовної заяви.
Згідно з частиною 1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2ст.174 цього Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2, 10, 11, 162, 163, 164, 172, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
3.1. засвідченого перекладу на українську мову усіх письмових та електронних доказів, які додані позивачем до позовної заяви, але викладені іноземною мовою;
3.2. доказів сплати судового збору в розмірі 684040,82 грн за подання позову в частині вимог позивача до відповідача-2 та відповідача-3, які не звільнені від сплати судового збору.
4. Попередити позивача про те, що згідно з частиною 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя О.О. Третьякова