вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" листопада 2025 р. Справа № 911/3539/25
Суддя Бацуца В. М. розглянувши заяву та додані до неї матеріали
за заявою Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» (01011, пров. Євгена гуцала, буд. 3, м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармвізо» (08130, вул. Черкаська, буд. 24, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область)
про видачу судового наказу
ПрАТ «Фарлеп-Інвест» звернулось в Господарський суд Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогами до ТОВ «Фармвізо» про стягнення заборгованості у розмірі 3 370, 60 грн за надані телекомунікаційні послуги на підставі Договору № 1017051/14 про надання телекомунікаційних послуг від 21.11.2014 р., що виникла внаслідок невиконання боржником свого обов'язку щодо оплати за надані послуги відповідно до Договору № 1017051/14 про надання телекомунікаційних послуг від 21.11.2014 р., укладеного між ПрАТ «Фарлеп-Інвест» та ТОВ «Фармвізо» (попередня назва ТОВ «Аптечка»).
Розглянувши заяву заявника про видачу судового наказу у справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що вказана заява є такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
2. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
3. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
4. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Відповідно до ст. 148 цього ж кодексу судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
2. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Частиною 3 ст. 150 цього ж кодексу передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, до вказаної заяви в якості доказів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, заявником додано договір № 1017051/14 про надання телекомунікаційних послуг від 21.11.2014 р. (надалі - Договір), підписаний між ПрАТ «Фарлеп-Інвест» та ТОВ «Фармвізо» (попередня назва ТОВ «Аптечка»), додаток № 1 до договору № 1017051/14 від 21.11.2014 р., рахунок-акт № 09241017051 за період з 01.09.2024 р. по 30.09.2024 р. згідно з договором № 1017051/14 на суму 600, 00 грн, рахунок-акт № 10241017051 за період з 01.10.2024 р. по 31.10.2024 р. згідно з договором № 1017051/14 на суму 1 200, 00 грн, рахунок-акт № 11241017051 за період з 01.11.2024 р. по 30.11.2024 р. згідно з договором № 1017051/14 на суму 1 210, 60 грн, рахунок-акт № 02251017051 за період з 01.02.2025 р. по 28.02.2025 р. згідно з договором № 1017051/14 на суму 3 370, 60 грн, акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2024 р. - 01.08.2025 р. між ПрАТ «Фарлеп-Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармвізо» (попередня назва ТОВ «Аптечка») за договором на суму 3 370, 60 грн та інші докази.
Відповідно до п. 1.1. Договору Оператор надає Абоненту телекомунікаційні послуги в обсягах та кількості, обумовлених Сторонами в додатках до цього Договору, за встановленими значеннями показників якості (надані - «Послуги»), а також виконує роботи по підключенню Абонента до Послуг (надалі - Роботи), а Абонент отримує та зобов'язується оплачувати їх відповідно до умов Договору та відповідного тарифного плану.
Згідно з п. 4.2. Договору Абоненту, згідно з даним Договором, послуги надаються за системою наступної оплати, Абонент сплачує вартість телекомунікаційних послуг до 20 числа місяця наступного за звітним у розмірі визначеному згідно з умовами обраного Абонентом тарифного плану. Інформацію щодо розміру оплати Абонент може отримати на підставі рахунку Оператора або іншого альтернативного способу отримання відповідної інформації (особистий кабінет, СМС - повідомлення, звернення до Оператора по засобам телефонного зв'язку, тощо).
Як вбачається із матеріалів справи, до заяви про видачу судового наказу не додано жодних доказів оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармвізо» наданих послуг, зазначених у акті звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2024 р. - 01.08.2025 р. між ПрАТ «Фарлеп-Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармвізо» (попередня назва ТОВ «Аптечка») за договором № 1017051/14 від 21.11.2014 р.
Таким чином, як вбачається із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, до вказаної заяви заявником не додано усіх достатніх, належних та допустимих доказів, що б підтверджували існування заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармовіз» перед Приватним акціонерним товариством «Фарлеп-Інвест» у розмірі 3 370, 60 грн за договором № 1017051/14 про надання телекомунікаційних послуг від 21.11.2014 р., а отже і факту прострочення виконання боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармвізо» свого обов'язку по оплаті за надані послуги, що не відповідає вимогам ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу;
2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
2-1) заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його;
3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу;
4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу;
5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою;
6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;
7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини;
8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
2. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
3. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
4. Суддя з метою визначення підсудності не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
5. Якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
Відповідно до ст. 153 цього ж кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
2. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про відмову заявнику у видачі судового наказу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 147, 148, 152, 153, 233 - 235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви № 17/1911/2025 від 19.11.2025 р. (вх. № 7982 від 19.11.2025 р.) Приватного акціонерного товариства “Фарлеп-Інвест» про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармвізо» про стягнення заборгованості у розмірі 3 370, 60 грн за надані телекомунікаційні послуги на підставі Договору № 1017051/14 про надання телекомунікаційних послуг від 21.11.2014 р., що виникла внаслідок невиконання боржником свого обов'язку щодо оплати за надані послуги відповідно до Договору № 1017051/14 про надання телекомунікаційних послуг від 21.11.2014 р., укладеного між ПрАТ “Фарлеп-Інвест» та ТОВ “Фармвізо» (попередня назва ТОВ «Аптечка»).
2. Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 21, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца