ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.11.2025Справа № 910/10559/25
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біконсалт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автономні рішення"
про стягнення 38 163,78 грн
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Біконсалт" (далі - ТОВ "Біконсалт", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автономні рішення" (далі - ТОВ "Автономні рішення", відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 97/23-БК від 27.11.2023.
Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив умови вказаного договору в частині належної сплати вартості наданих послуг у встановлений договором строк, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість.
У позові ТОВ "Біконсалт" просить стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 25 000,00 грн, пеню в сумі 8 394,23 грн, 3% річних у сумі 888,11 грн та інфляційні втрати в сумі 3 881,44 грн, що разом складає 38 163,78 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що 27.11.2023 між ТОВ "Біконсалт" (замовник) та ТОВ "Автономні рішення" (виконавець) був укладений договір про надання послуг № 97/23-БК (далі - договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати замовнику на постійній основі консультаційні та інші послуги щодо ведення бухгалтерського обліку та оподаткування згідно з переліком, визначеним в додатку № 1 до договору, а замовник зобов'язується приймати та здійснювати оплату за надані послуги (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору факт надання послуг засвідчується актом надання послуг, який підписується сторонами або їх уповноваженими представниками та свідчить про відсутність претензій у сторін щодо наданих послуг.
Згідно з п. 3.2 договору підписання акту надання послуг замовником або надання письмової вмотивованої відмови від підписання акту здійснюється протягом 3-х робочих днів з моменту його отримання. Акт, у якому зазначається опис наданих виконавцем послуг за звітний місяць та їх вартість згідно з цим договором, складається виконавцем щомісяця та подається замовнику в останній робочий день звітного місяця. Форма акту встановлюється виконавцем.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що вартість та перелік послуг визначається у додатку № 1 до даного договору, без урахування вартості додаткових послуг.
Замовник, не пізніше 3-х трьох робочих днів з дати укладення сторонами договору, а в подальшому не пізніше 5 числа, що слідує за звітнім місяцем, здійснює 100% передоплату сум грошового зобов'язання, визначених у п. 4.1 договору, на розрахунковий рахунок виконавця (п. 4.2 договору).
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1 договору).
Додатковою угодою № 1 від 01.05.2024, у зв'язку зі зміною розміру оплати виконавця за послуги, відповідно до пункту 10.2 договору, сторони дійшли згоди внести зміни до додатку № 1 (специфікація) до договору, встановивши вартість (ціну) послуг бухгалтерського супроводу, без урахування вартості додаткових послуг - 7 000 грн за один календарний місяць, та домовились, що оновлені ціни починають діяти з 01.05.2024.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що визначені договором.
Матеріали справи свідчать, що на виконання договору у період з травня по липень 2024 року позивач надав відповідачу обумовлені послуги на суму 25 000,00 грн, що підтверджується актами надання послуг № 381 від 31.05.2024 на суму 7 000,00 грн, № 486 від 30.06.2024 на суму 7 000,00 грн, № 580 від 31.07.2024 на суму 7 000,00 грн, № 670 від 31.07.2024 на суму 4 000,00 грн, які були підписані представниками обох сторін та скріплені печатками.
Також позивач виставив ТОВ "Автономні рішення" відповідні рахунки на оплату в загальній сумі 25 000,00 грн, а саме: № 686 від 25.07.2024 на суму 4 000,00 грн, № 609 від 01.07.2024 на суму 7 000,00 грн, № 486 від 03.06.2024 на суму 7 000,00 грн, № 384 від 20.05.2024 на суму 7 000,00 грн.
Зазначені акти та рахунки були надіслані на адресу відповідача (замовника) в електронному вигляді через систему електронного документообігу системи "M.E.Doc", будь-яких заперечень щодо відомостей зазначених у них відповідач не надав.
Разом з тим встановлено, що ТОВ "Автономні рішення" свої зобов'язання за договором не виконало, вартість наданих послуг за заявлений період не сплатило.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію № 27 від 22.07.2025 та лист-повідомлення № 14 від 15.04.2025 про сплату заборгованості протягом 7 календарних днів з моменту отримання даного листа. Однак відповідач вказані претензії залишив без відповіді та задоволення.
Згідно зі 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
У даному випадку, оскільки відповідач доказів належної оплати вартості послуг не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Автономні рішення" заборгованості в сумі 25 000,00 грн є правомірними та обґрунтованими.
Крім основного боргу позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 8 394,23 грн, нараховану за прострочення зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
У пункті 5.2.2 договору сторони погодили, що за порушення термінів оплати, передбачених п. 4.2, 4.3 розділу 4 даного договору, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплачених послуг за кожен день прострочення.
За таких обставин, зважаючи на підтверджений факт прострочення відповідачем зобов'язання зі своєчасної оплати наданих послуг, суд вважає, що вимоги про нарахування пені заявлені позивачем правомірно.
Разом з тим позивач не врахував, що згідно з ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України (що діяла на час спірних правовідносин), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок позивача з урахуванням зазначеної норми, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 3 296,72 грн за період з 20.05.2024 по 20.11.2024 (сума боргу 7 000,00 грн), з 03.06.2024 по 03.12.2024 (сума боргу 7 000,00 грн), з 01.07.2024 по 01.01.2025 (сума боргу 7 000,00 грн), з 25.07.2024 по 25.01.2025 (сума боргу 4 000,00 грн), тобто у меншому розмірі, ніж просив позивач.
Також за порушення зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 3 881,44 грн та 3% річних у сумі 888,11 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту статей 612, 625 ЦК України вбачається, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляції є такими, що заявлені правомірно.
Здійснивши перерахунок заявлених матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 3 881,44 грн та 3% річних у сумі 888,11 грн, як просив позивач.
За таких обставин, зважаючи на здійснений судом перерахунок пені, позов ТОВ "Біконсалт" підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біконсалт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автономні рішення" про стягнення 25337,50 грн задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автономні рішення" (01054, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 7, ідентифікаційний код 44711166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біконсалт" (76014, м. Івано-Франківськ(з), вул. Петлюри Симона, буд. 25, ідентифікаційний код 43990738) основну заборгованість у сумі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп., пеню в сумі 3 296 (три тисячі двісті дев'яносто шість) грн 72 коп., інфляційні втрати в сумі 3 881 (три тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн. 44 коп., 3% річних у сумі 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 11 коп. та судовий збір у сумі 2 623 (дві тисячі шістсот двадцять три) грн. 55 коп.
Повне судове рішення складене 19 листопада 2025 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.