Справа № 462/5001/25
19 листопада 2025 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Кирилюка А. І.,
за участю секретаря судового засідання Ковбаси К. П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Поповича Я. Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Савицька Тетяна Орестівна, Друга Львівська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
встановив:
Позовні вимоги.
Позивач ОСОБА_1 , 04.07.2025 року звернувся до Залізничного районного суду м. Львова з позовом до Львівської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Савицька Тетяна Орестівна, Друга Львівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, у якому просить суд:
- встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і яка у свідоцтві про народження ОСОБА_1 вказана як ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1 ;
- встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/10 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_4 , який був співвласником квартири АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на все його майно, в тому числі на 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулися до Другої львівської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
В подальшому ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку спадкового майна, що складає 1/10 частину квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 хоч і звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину за законом, не отримала.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була співвласницею квартири АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все її майно, а саме частку у квартирі АДРЕСА_1 (1/5 частину квартири яка належала їй на підставі свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 02.12.2002 року та 1/10 частину квартири, яку вона фактично успадкувала після ОСОБА_4 , однак належним чином не оформила це).
Позивач зазначає, що ОСОБА_2 проживала разом з ним до дня смерті за вказаною адресою. Враховуючи наведене позивач фактично прийняв спадщину, а саме: 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала підставі свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 02.12.2002 року та 1/10 частину квартири АДРЕСА_1 , яку вона фактично успадкувала після смерті ОСОБА_4 , однак належним чином не оформила це.
06 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Савицької Т. О. із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_1 , однак йому було відмовлено та запропоновано звернутися до суду. Крім того, у свідоцтві про народження позивача мати ОСОБА_2 вказана як ОСОБА_5 .
За таких обставин він як спадкоємець звернувся до суду з позовом про визнання права власності, тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рух справи в суді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Кирилюка А. І. (а.с. 23).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 07.07.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження. З метою виконання вимог ч. 1 ст. 189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі. (а.с. 25-26).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 25.09.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті. (а.с. 142-143).
Позиція сторін по справі.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити такі у повному обсязі.
Уповноважений представник відповідача ОСОБА_6 не заперечив стосовно задоволення позову.
Треті особи приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Савицька Т.О. та уповноважений представник Другої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належим чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з'явились, оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов'язки сторін, їх взаємовідносини для ухвалення судом законного та об'єктивного рішення.
Дослідивши матеріали справи за позовом, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_4 , у віці 74 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у віці 86 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 8).
17.09.2024 року ОСОБА_1 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Савицькою Т. О. було відмовлено у заяві про прийняття спадщини та запропоновано звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. (а.с. 9).
Згідно довідки з місця проживання виданної ОСОБА_5 від 05.09.2015 року ЛКП «Сигнівка», за адресою АДРЕСА_2 були зареєстровані та проживали ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (а.с. 10).
Відповідно до довідки виданної ОСОБА_1 від 21.05.2025 року ЛКП «Сигнівка», за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (а.с. 11).
Актом комісії ЛКП «Сигнівка» від 14.04.2025 року встановлено, шо ОСОБА_2 проживала із своїм сином ОСОБА_1 до дня смерті (а.с. 12).
Згідно копії свідоцтва про право власності на квартиру від 02.12.2002 року квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1 та членам сім'ї ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 . Квартира приватизована згідно з ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду». (а.с. 13).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцями ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є його син ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_2 у розмірі частки у спадщині (а.с. 19).
Суд також приймає до уваги копію спадкової справи № 29/2024 року заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 41-86) та копію спадкової справи №110/2008 року заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 103-139).
Окрім цього, судом досліджено копію технічного паспорту № 13721 від 10.06.2025 року, копію Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №12621068 від 22.01.2008 року, копію Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №77237654 від 06.06.2024 року, копію Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №81680180 від 27.06.2025 року, копію витягу з реєстру речових прав № 433227298 від 27.06.2025 року, копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 та інші наявні документи у матеріалах справи.
Застосоване судом законодавство при розгляді справи.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтею 1 Протоколу 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено: кожна фізична або юридична особа має право володіти мирно своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Згідно з п. 4.12, 4.15, 4.18 гл. 10 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених п. 3 гл. 7 розд. І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно ч 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Разом з тим, ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи квартира за адресою: АДРЕСА_2 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ОСОБА_7 та померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Виділ часток померлих у праві спільної сумісної власності на квартиру в натурі за їхнє життя не проводився, а тому розмір часток між співвласниками є рівним.
У постанові Верховного Суду від 18.01.2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22) зазначено, що «для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право».
Підсумки.
Суд зазначає, що відповідно до п. 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Положеннями п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Враховуючи наведене, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов висновку що такі слід задовольнити у повному обсязі.
Судові витрати по справі.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однак, вирішуючи питання судового збору, суд вважає, що такий не підлягає стягненню з відповідача, оскільки про таке не просив позивач у позовній заяві.
На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст. 16, 328, 368, 372, 1216-1217, 1223, 1226, 1268, 1297 ЦК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Савицька Тетяна Орестівна, Друга Львівська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і яка у свідоцтві про народження ОСОБА_1 вказана як ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 .
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/10 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):
Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 );
Відповідач: Львівська міська рада (Код ЄДРПОУ: 04055896, адреса реєстрації: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1);
Третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Савицька Тетяна Орестівна (адреса: 79022, м. Львів, вул. Виговського, 9/42);
Третя особа: Друга Львівська державна нотаріальна контора Львівської області (юридична адреса: 79013, м. Львів, вул. Ст. Бандери, 3).
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: