Справа № 462/7007/25
Іменем України
19 листопада 2025 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 04.09.2025 о 16.49 год. на перехресті вул. Кульпарківська, 158 В у м. Львові керував транспортним засобом марки «Fada N9 vinFDEB 10SLA-72», перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Drager 6820, прилад ARHH-0121, тест номер 2051, результат тесту позитивний 1,63 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху та повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив факт наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки керував електричним велосипедом із максимальною потужністю до 1 000 Вт, що не відноситься до транспортних засобів, тому просив провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши долучений до матеріалів справи відеозапис із нагрудної камери патрульного поліцейського, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За нормами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, щодо покликання ОСОБА_1 на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП з огляду на те, що керований ним електричний велосипед не відноситься до транспортних засобів, суд вказує наступне.
На підтвердження своїх заперечень ОСОБА_1 представив суду копію посібника з електровелосипедів ТМ Fada, до якої віднесено належний йому електричний велосипед та фотографію характеристик такого, з чого вбачається, що максимальна потужність згаданого електричного засобу пересування визначена до 1000 Вт.
Положення статті 130 КУпАП не містить розмежування поняття транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», № 2956-ІХ від 27.07.2023 надано визначення, що до транспортних засобів віднесено і легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.
Вказаним Законом доповнено вищенаведеним положенням також і ст. 1 у Законі України "Про автомобільний транспорт".
Отже, електроскутери, електросамокати, гіброскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Відтак, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 № 2956-IX відносить самокати, моноколеса, електроскутери, тобто колісні транспортні засоби, які оснащені та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами, до транспортних засобів.
Враховуючи наведені положення, електричний велосипед марки «Fada N9 vinFDEB 10SLA-72», яким 04.09.2025 керував ОСОБА_1 у розумінні закону є транспортним засобом.
Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 443572 від 04.09.2025, результатом тесту № 2051 приладу «Drager» від 04.09.2025, згідно якого результат аналізу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 1,63 ‰, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, рапортом інспектора поліції від 04.09.2025, довідкою інспектора ВАП УПП у Львівській області від 09.09.2025, згідно якої встанволено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 02.07.2025 Личаківським районним судом м. Львова до адміністративної відповідальності за скоєння 10.06.2025 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП із накладенням на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років та долученим до матеріалів справи відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
Враховуючи наведене, вбачаю в діяхОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_2 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 гривень судового збору.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повна постанова складена 20.11.2025
Суддя (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно. Оригінал постанови у справі № 462/7007/25.
Суддя Б.М.Гедз