ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.09.2025Справа № 910/3966/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Техокомлект»
до акціонерного товариства «Укртрансгаз»
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, акціонерне товариство «Альтбанк»
про стягнення 1096389,16 грн,
Представники:
від позивача Позднякова І.О.
від відповідача Дем'янова К.О.
від третьої особи не прибули
До суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Техокомлект» з позовом до акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення 1096389,16 грн.
Кошти, які позивач просить стягнути з відповідач, складаються з 1032744,24 грн, сплачених позивачем акціонерному товариству (далі -АТ) «Альтбанк» за договором гарантії № 118644/GL-126 від 21.05.2024, та 63644,92 грн процентів за несвоєчасно сплачений АТ «Альтбанк» регрес. Договір гарантії № 118644/GL-126 забезпечував виконання позивачем обов'язків перед відповідачем за договором № 2406000006 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 04.06.2024 (далі - Договір). Оскільки, як стверджує позивач, він не порушив свої обов'язки за Договором, гарантійний випадок не настав, а тому сплачені ним кошти підлягають стягненню з відповідача. Обґрунтовуючи відсутність гарантійного випадку відповідач посилається на те, що відсутня вина принципала, оскільки прострочення поставки товару спричинене форс-мажорними обставинами (сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати України № 3200-24-2238 від 06.12.2024 та сертифікат Торгово-промислової палати України № 3100-24-2405 від 23.12.2024).
Суд своєю ухвалою від 01.04.2025 відкрив провадження у справі № 910/3966/25, постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження.
05 травня 2025 року суд залучив до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, акціонерне товариство «Альтбанк».
Відповідач відхилив позовні вимоги у повному обсязі. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що зобов'язання, виконання якого було забезпечено банківською гарантією, порушено позивачем, і після сплати суми гарантії правовідносини між гарантом, бенефіціаром та принципалом припилили своє існування. Договором та банківською гарантією не передбачено повернення суми банківської гарантії у разі виконання зобов'язання з порушенням його умов. На думку відповідача, позивач необґрунтовано посилається на ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки її приписи можуть бути застосовані тільки у разі виконання договору належним чином.
Акціонерне товариство «Альтбанк» у своїх поясненнях зазначило, що виконало належним чином свої зобов'язання відповідно до вимог чинного законодавства.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
04 червня 2024 року акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Будівельно-монтажна фірма «Укргазпромбуд» (покупець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Техкомплект» (постачальник) уклали договір № 2406000006 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) (далі - Договір закупівлі), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товари («Великовантажні мототранспортні засоби (Автомобіль для перевезення вантажів з краном маніпулятором»), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товари на загальну суму 20654884,80 грн.
Згідно з п. 4.2.1 Договору закупівлі покупець здійснює авансовий платіж у розмірі 10327442,40 грн, що складає 50% від ціни договору, зазначеної в п. 3.1 цього договору протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання від постачальника оригіналу рахунку-фактури, за умови надання постачальником та прийняття покупцем безумовної безвідкличної банківської гарантії забезпечення повернення авансового платежу.
Право власності на товари переходить від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною в місці поставки (п. 5.6 Договору).
Відповідно до п. 5.8. Договору закупівлі датою поставки товарів є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13 цього договору та одночасна передача постачальником покупцю в повному обсязі відповідних документів.
Покупець при отриманні товарів на склад, проводить вхідний контроль. У випадку виявлення відхилень від вимог договору та/або технічної документації, що наявна в покупця та/або супровідної документації до товарів, наданої постачальником, товари вважаються такими, що не відповідають вимогам по якості та підлягають заміні постачальником на товари належної якості (абз. 4 п. 5.13 Договору закупівлі).
Згідно з п. 6.3 Договору закупівлі постачальник зобов'язався: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору; надати покупцю документи, зазначені в п. 4.3, п. 5.8, п. 5.13 цього договору; забезпечити за власний рахунок усунення претензій, що виникають у покупця у зв'язку з нестачею, недоліками, невідповідністю вимогам по якості (комплектності), кількості товарів; у разі поставки товарів неналежної якості (комплектності) замінити такі товари відповідною кількістю товарів належної якості (комплектності); негайно письмово інформувати покупця про укладення, які виникають в ході виконання своїх зобов'язань за цим договором або про наявність обставин, що впливають на якість товарів, строки поставки товарів; належним чином виконувати інші обов'язки, передбачені чинним законодавством та цим договором.
Відповідно до умов специфікації, яка є додатком №1 до Договору закупівлі, строк поставки товару визначений 180 календарних днів з дати укладення договору (тобто не пізніше 01.12.2024).
У п. 7.9. Договору закупівлі сторони погодили, що відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі, зазначеної в п. 7.5 цього договору постачальник зобов'язується надати покупцю не пізніше дати укладання цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію на суму 1032744, 24 грн, що становить 5% ціни цього договору.
Акціонерне товариство «Альтбанк» (гарант) надало акціонерному товариству «Укртрансгаз» банківську гарантію №118644/GL-126/1 від 21.05.2024 (далі - Гарантія). Гарантія забезпечує виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Техкомплект» (принципалом) Договору. За її умовами гарант надав бенефіціару гарантію та прийняв на себе безвідкличне зобов'язання сплатити бенефіціару суму, яка не перевищує 1032744,24 грн (далі - сума гарантії) протягом 5 банківських днів після одержання письмової вимоги бенефіціара про сплату коштів за Гарантією, без необхідності для бенефіціара обґрунтувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов.
Ця гарантія забезпечує виконання/неналежне виконання принципалом Договору закупівлі.
Вимога має містити: посилання на номер і дату цієї гарантії; повідомлення про невиконання/неналежне виконання принципалом зобов'язань за Договором закупівлі, забезпечених цією гарантією; платіжні реквізити для перерахування суми, що вимагається до сплати за гарантією.
Усі комісії та витрати, пов'язані з цією гарантією, здійснюються за рахунок принципала.
Строк дії гарантії до 01.05.2025 включно і будь-яка вимога за гарантією має бути отримана банком гарантом не пізніше 17:00 годин за Київським часом цієї дати. Після 17:00 01.05.2025 гарантія припиняється.
24 червня 2024 року покупець здійснив авансовий платіж за товар (платіжна інструкція №3659) на суму 10327442,40 грн.
25.11.2024 постачальник листом №01/25.11 (вхідний №3101ВХ-24-960 від 26.11.2024) повідомив про готовність до відвантаження товару на 29.11.2024 з проханням вказати конкретну адресу поставки і відповідального за приймання товару.
26.11.2024 покупець листом №3101ВИХ-24-1248 від 26.11.2024 повідомив постачальнику адресу місця поставки та відповідальну контактну особу.
28.11.2024 постачальник листом №159-1 (вхідний №3101ВХ-24-971 від 28.11.2024) повідомив покупця про те, що запланована на 29.11.2024 поставка товару не відбудеться, з підстав настання для постачальника форс-мажорних обставин.
29.11.2024 постачальник листом №123 (вхідний №3101ВХ-24-981 від 02.12.2024) надіслав «Обгрунтування внесення змін» до Договору закупівлі та проєкт додаткової угоди №1 щодо продовження «Строку поставки товару по 25.12.2024» посилаючись на: 1) невчасне постачання від експортера і виробника підіймальних кранів маніпуляторів «CO.ME.T. OFFICINE S.P.A.» обладнання в кількості 2 одиниць; 2) припинення виконання працівниками постачальника своїх трудових обов'язків під час оголошення повітряної тривоги.
03.12.2024 покупець листом №3101ВИХ-24-1264 від 03.12.2024 повідомив постачальника про не виконання ним пункту 8.3. Договору, а саме: не надання документу (сертифікату) Торгово-промислової палати України, що в свою чергу унеможливлює укладання додаткової угоди №1.
09.12.2024 постачальник листом №126 (вхідний №3101ВХ-24-998 від 09.12.2024) надав завірену копію сертифікату №3200-24-2238 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)» від 06.12.2024 №613/03.23 Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати та проект додаткової угоди №1 щодо продовження «Строку поставки товару по 30.12.2024».
17.12.2024 покупець листом №3101ВИХ-24-1326 від 17.12.2024 повідомив постачальника, що наданий сертифікат №3200-24-2238» від 06.12.2024 №613/03.23 від Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати не є тим документом, який відповідає «Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)» (далі - Регламент) та умовам Договору закупівлі, що засвідчує обставини непереборної сили.
17.12.2024 постачальник листом №01/17.12 (вхідний №3101ВХ-24-1022 від 18.12.2024) повідомив про готовність відвантаження товару на - 19.12.2024.
19.12.2024 постачальник здійснив поставку.
Покупець прийняв товар без зауважень (видаткова накладна від 19.12.2024 №190; товаро-транспортні накладні від 19.12.2024 №191224/1 та №191224/2; акт вхідного контролю ТМЦ від 19.12.2024 №1366; акт приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 19.12.2024).
У цей же день 19.12.2024 замовник на підставі письмової вимоги №1001ВИХ-24-7549 від 10.12.2024 отримав через акціонерне товариство «Альтбанк» 1032744,24 грн у зв'язку із неналежними виконанням зобов'язань за Договором, а саме: порушенням строків поставки товарів.
19.12.2024 постачальник листом №133 (вхідний №1001ВХ-24-16425 від 19.12.2024) звернувся з проханням до АТ «Укртрансгаз» щодо відкликання вимоги (SWIFT-повідомлення) № DEM-12122024/1 на суму 1032744,24 грн за Гарантією, яку направлено до АТ «Альтбанк».
23.12.2024 постачальник листом №135 (вхідний № 1001ВХ-24-16579 від 24.12.2024) надав копію сертифікату № 3110-24-2405 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 23.12.2024 Торгово-промислової палати України та вказав, що постачальник звільняється від відповідальності за прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору.
27.12.2024 покупець в повному обсязі розрахувався за поставлений товар (платіжна інструкція №7954 на суму 10327442,40 грн).
13.01.2025 АТ «Укртрансгаз» листом №1001ВИХ-25-175 від 13.01.2025 залишило без розгляду вимогу постачальника №141 від 26.12.2024 (вхідний №1001ВХ-24-16758) про повернення сплаченого грошового забезпечення виконання договору.
Вирішуючи спір суд виходить з такого.
Публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон). Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (ст. 1 Закону в редакції на час укладення Договору).
Сторони визнають, що Договір укладений між ними відповідно та на підставі процедур, врегульованих Законом, і його предметом є закупівля товару, що є публічною.
Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Відповідно до частини 2 статті 27 Закону замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю.
Правовий інститут забезпечення виконання зобов'язання врегульований главою 49 Цивільного кодексу України, яка передбачає спеціальні міри, що стимулюють боржника до належного виконання зобов'язання та забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов'язання боржником. За загальним правилом підставою для встановлення та застосування певного виду забезпечення виконання зобов'язання є домовленість сторін (правочин). Закон встановлює обов'язкову письмову форму правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання (ст. 547 ЦК України).
Оскільки заходи забезпечення виконання зобов'язання забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов'язання боржником, умовою їх застосування є невиконання або неналежне виконання останнім тих зобов'язань, для забезпечення яких встановлені такі заходи.
В основу виконання будь-яких зобов'язань законодавець покладає принцип належності (ст. 526 ЦК України). Саме цей принцип, тобто належність виконання переможцем закупівлі своїх обов'язків за договором, зумовлює настання обов'язку у замовника повернути забезпечення виконання договору (ст. 27 Закону). Навпаки, такий обов'язок не настає, якщо має місце порушення цього принципу. У цьому випадку настають наслідки забезпечення, що захищають майнові інтереси кредитора.
Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Гарантія є одностороннім правочином, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити кредитору-беніфеціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. У відносинах за гарантією беруть участь три суб'єкти - гарант, беніфеціар (кредитор за основним зобов'язанням) та принципал (боржник за основним зобов'язанням). Гарантія призначена перш за все для того, щоб беніфеціар як кредитор за основним зобов'язанням міг безперешкодно задовольнити свої вимоги за рахунок гаранта, якщо боржник (принципал) належним чином не виконає зобов'язання. У зв'язку з цим у ст. 562 ЦК України зафіксований принцип незалежності гарантії, згідно з яким зобов'язання гаранта перед кредитором не залежать від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Оскільки змістом гарантії є обов'язок гаранта сплатити кредитору-беніфеціару грошову суму, вона відноситься не до майнових (забезпечуються шляхом одержання, утримання майна), а особистих забезпечень виконання зобов'язань, відповідно до яких кредитор покладається на ділову репутацію, порядність гаранта, від якого має отримати задоволення у разі порушення зобов'язання боржником. Гарантія не є мірою цивільно-правової відповідальності, настання якої можливе лише за наявності вини боржника, а тому при реалізації гарантії вина боржника не має значення, достатньо лише факт порушення останнім (боржником) забезпеченого зобов'язання.
Грошове зобов'язання, що виникає за договором гарантії, є зобов'язанням між гарантом та беніфеціаром, а не між беніфеціаром і принципалом. Такий обов'язок, про що судом зазначено вище, настає у випадку порушення боржником принципу належності виконання договору, і однією з підстав припинення цього обов'язку є сплата гарантом кредиторові (беніфеціару) суми, на яку видана гарантія (ст. 568 ЦК України). Стан подальшого виконання боржником своїх обов'язків за основним забезпечуваним зобов'язанням не зумовлює припинення гарантії та не надає право боржнику для застосування процедури повернення забезпечення виконання договору, врегульованої ст. 27 Закону.
Оскільки гарантія не є мірою цивільно-правової відповідальності, для настання гарантійного випадку наявність вини боржника не має значення, а тому підстави, з яких товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Техокомлект» (принципал) прострочило строк поставки, не є такими, що зумовлюють ненастання такого випадку, у тому числі і передбачені ст. 617 ЦК України.
З огляду на це, позовні вимоги не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Крім того суд вважає, що в розумінні ст. 27 Закону механізм повернення забезпечення виконання договору стосується майнових (речових) видів забезпечення виконання зобов'язань, якими є застава та притримання. Гарантія не відноситься до таких, оскільки носить особистий характер і зміст її зводиться до обов'язку гаранта сплатити кредитору грошову суму. Вимога про повернення гарантії як забезпечення виконання зобов'язання не може бути самостійним способом захисту цивільних прав (постанови Верховного Суду від 21.03.2019 № 910/5726/18, від 04.04.2019 № 910/5723/18).
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Техокомлект» у позові до акціонерного товариства «Укртрансгаз».
Покласти судові витрати на товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Техокомлект».
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складений 20.11.2025.
Суддя С. А. Ковтун