ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.11.2025Справа № 911/2602/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Констракшн Компані" (02090, м. Київ, бульвар Гашека Ярослава, буд. 21, ідентифікаційний код 45198137)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" (01010, м. Київ, пров. Христовий, буд. 6, ідентифікаційний код 42828431)
про стягнення 592 358, 82 грн,
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт Констракшн Компані" звернулось в Господарського суд Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" про стягнення 455 924, 87 грн основної заборгованості, 60 194, 57 грн пені, 14 689, 52 грн 3% річних, 61 549, 86 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо повної та своєчасної оплати за виконані роботи до договору підряду №МЗК-12/03/24-SCS на виконання робіт від 12.03.2024.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2025 №911/2602/25 позовну заяву б/н від 14.08.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Констракшн Компані" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" про стягнення 592 358, 82 грн та додані до неї матеріали передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи №911/2602/25 між суддями, вказану позовну заяву передано на розгляд судді Пукшин Л.Г.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.
Вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" 10.09.2025 о 16:39 год.; що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив.
12.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" (далі - генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт Констракшн Компані" (далі - підрядник) укладено договір підряду №МЗК-12/03/20-SCS на виконання робіт (далі - договір), за умовами пункту 2.1. якого підрядник за завдання генпідрядника зобов'язується на свій ризик власними силами і засобами, з використанням власних ресурсів або ресурсів, наданих генпідрядником, у відповідності до Проектної документації та Робочої документації, умов договору, діючих будівельних норм і правил, та у визначений договором строк виконати роботи з оздоблення МЗК (далі - роботи) на об'єкті: "Завершення будівництва ділового центру", що знаходиться за адресою: вул. Перта Сагайдачного, 18 у Подільському районі міста Києва, а генпідрядник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, Проектну документацію, Робочу документацію, прийняти закінчені роботи і оплатити їх вартість у відповідності до умов договору.
Відповідно до пункту 2.2. договору сторони дійшли згоди, що конкретні види робіт згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, Договірна ціна за кожним видом робіт та Календарний графік виконання та фінансування кожного виду Робіт будуть погоджені ними у відповідних додаткових угодах, додатках до додаткових угод та додатках до цього договору, які всі разом та кожен окремо є невід'ємною частиною даного договору.
У зв'язку із вищевикладеним, сторони дійшли згоди, що надалі по тексту під посиланням на договір матиметься на увазі посилання в тому числі і на відповідні додаткові угоди з додатками, як на його невід'ємну частину.
Підрядник зобов'язується виконати роботи з використанням власних ресурсів, письмово узгоджених генпідрядником та/або ресурсів, наданих генпідрядником, у відповідності до вимог ДБН, умов цього договору, Проектної документації, у термін, узгоджений генпідрядником а також здати виконані роботи, здійснити необхідні заходи щодо усунення недоробок, дефектів, недоліків, які виникли у виконаних роботах, у відповідності до умов цього договору.
Згідно з пунктом 3.1. договору сторони домовились, що загальна вартість робіт за цим договором становить загальну вартість виконаних підрядником та прийнятих генпідрядником робіт на підставі актів виконаних будівельно-монтажних робіт за формою, затвердженою замовником, що складаються окремо до кожної додаткової угоди на окремий вид робіт та довідки про вартість виконаних робіт та витрат з підтверджуючими її кошторисними розрахунками.
За умовами пункту 3.4. договору оплата робіт та ресурсів за цим договором здійснюється генпідрядником за фактично виконані належним чином роботи на підставі підписаних сторонами актів виконаних будівельно-монтажних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою, затвердженою замовником в строк до 15-го числа місяця, наступного за звітним, за вирахуванням сум авансових платежів, сплачених у порядку та строки, передбачені цим договором.
Пунктом 3.5. договору сторони погодили, що генпідрядник може перераховувати підряднику аванс на придбання ресурсів у розмірі, необхідних для виконання робіт у поточному місяці на підставі підписаного сторонами Графіку виконання та фінансування робіт (додаток №2 до договору). Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт Ресурсів протягом 1 (одного) місяця після одержання авансу. Після закінчення місячного терміну невикористані суми авансу повертаються генпідряднику.
Додатковою угодою №1 від 12.03.2024 до договору (далі - додаткова угода №1) сторонами погоджено виконання наступних робіт: Оздоблення МЗК вхідної групи, 1 поверх, на відм + 0,000; Оздоблення МЗК та схованих маршів 1-7 поверх +0,00 +22, 500 загальною вартістю 437 204, 59 грн з ПДВ. Оплату за виконані та прийняті роботи, що вказані в додатках до даної додаткової угоди генпідрядник здійснює у порядку, визначеному в календарному графіку виконання та фінансування робіт.
Відповідно до календарного графіку (додаток 4 до додаткової угоди №1) кінцевою датою виконання робіт за додатковою угодою №1 є 14.04.2024.
Додатковою угодою №2 від 03.04.2025 до договору (далі - додаткова угода №2) сторонами погоджено виконання наступних робіт: Оздоблення приміщень: 1 поверху +0,000 7-8*(07 офіс. Лот №7 Рівень 1); 1 поверх + 1,050 (МЗК5 та МЗК 6 Приміщення та С/В конс'єржа): МЗК вхідної групи. 1 поверх на відм +0,000; МЗК та ліфтових тамбурів тамбурів 4-7 поверх +12,600… +22 500; Оздоблення комерційних приміщень Лот №2.1 на позначці -3, 550; Оздоблення приміщень: МЗК та паркінга на поз. - 3,550 -3,200: :ТГ (Газова котельня) та 12 (Сміттєкамера ), 1-й поверх на відм. - 0,330 загальною вартістю 1 303 577, 12 грн з ПДВ. Оплату за виконані та прийняті роботи, що вказані в додатках до даної додаткової угоди генпідрядник здійснює у порядку, визначеному в календарному графіку виконання та фінансування робіт.
Відповідно до календарного графіку (додаток 3 до додаткової угоди №1) кінцевою датою виконання робіт за додатковою угодою №2 є 05.05.2024.
Додатковою угодою №3 від 22.04.2024 до договору (далі - додаткова угода №3) сторонами погоджено виконання наступних робіт: Оздоблення приміщень Т1 (Газова котельня) та Т2 (Сміттєкамера), 1-й поверх на відм. - 0,330 (Оздоблення підлог) загальною вартістю 111 744, 89 грн з ПДВ. Оплату за виконані та прийняті роботи, що вказані в додатках до даної додаткової угоди генпідрядник здійснює у порядку, визначеному в календарному графіку виконання та фінансування робіт.
Відповідно до календарного графіку (додаток 2 до додаткової угоди №3) кінцевою датою виконання робіт за додатковою угодою №3 є 12.05.2024.
Додатковою угодою №4 від 14.05.2024 до договору (далі - додаткова угода №4) сторонами погоджено виконання наступних робіт: Оздоблення МЗК та ліфтових тамбурів 4-7 поверх +12,600… +22,500 (монтаж фурнітури); 1 поверх +0,000 7-8*(07 Офіс Лот №7 Рівень 1), МЗК 13; Ліфти; Монтаж тактильних інформаційних елементів на відм -3,200 +22, 500. Згідно проекта 204-05-17 - МГН загальною вартістю 322 290, 71 грн з ПДВ. Оплату за виконані та прийняті роботи, що вказані в додатках до даної додаткової угоди генпідрядник здійснює у порядку, визначеному в календарному графіку виконання та фінансування робіт.
Відповідно до календарного графіку (додаток 3 до додаткової угоди №4) кінцевою датою виконання робіт за додатковою угодою №2 є 31.05.2024.
Додатковою угодою №5 від 17.06.2024 до договору (далі - додаткова угода №5) сторонами погоджено виконання наступних робіт: Опорядження ганку в осях 6-6; Влаштування та оздоблення приміщення С/В для інвалідів; Оздоблення сходів до приміщення охорони керамографітною плиткою в осях 6-6; Оздоблення МЗК 4-6 поверхів (демонтаж/монтаж стелі); Монтаж люків ревізійних в комерційних приміщеннях 2-3 поверхів загальною вартістю 170 563, 67 грн з ПДВ. Оплату за виконані та прийняті роботи, що вказані в додатках до даної додаткової угоди генпідрядник здійснює у порядку, визначеному в календарному графіку виконання та фінансування робіт.
Відповідно до календарного графіку (додаток 4 до додаткової угоди №5) кінцевою датою виконання робіт за додатковою угодою №5 є 30.06.2024.
Відповідно до підпункту 11.3.3. пункту 11.3. договору підрядник має право одержувати оплату за належним чином виконані ним та прийняті генпідрядником роботи в розмірі та у строки, визначені договором.
За змістом підпункту 11.2.1. пункту 11.2. договору на генпідрядника покладено обов'язок прийняти роботи, виконані належним чином та оплатити їх в установленому договором порядку.
Згідно підпункту 11.2.5. пункту 11.2. договору підряду генпідрядник зобов'язаний сплатити пеню або штраф в разі невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань за договором, у порядку встановленому умовами договору.
Пунктом 14.3. договор, керуючись ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України сторони домовились, що у випадку порушення встановлених договором та додатками до нього строків оплати виконаних робіт, генпідрядник сплачує підряднику, на його вимогу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення зобов'язання, від суми прострочення заборгованості, за кожен день прострочення платежу.
Договір набуває чинності з дати укладення його сторонами та діє до 31.12.2024 (включно) але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення.
Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору, позивачем були виконані роботи у повному обсязі - на суму 1 464 723, 88 грн, що підтверджується актами виконаних будівельно-монтажних робіт: №01-01 за квітень 2024 року; №02-2 за травень 2024; №03-3 за травень 2024; №04-5 за травень 2024; №11-11 за червень 2024; №10-10 за червень 2024; №09-9 за червень 2024; №08-8 за червень 2024; №07-7 за червень 2024; №06-6 за червень 2024; №05-3 за червень 2024, а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2024 та за червень 2024, які підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо порядку та строків виконання робіт за договором.
Позаяк відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату виконаних робіт у повному обсязі не здійснив, сплативши лише 1 008 799, 01 грн, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 455 924, 87 грн, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 60 194, 57 грн пені, 14 689, 52 грн 3% річних, 61 549, 86 грн інфляційних втрат.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Положенням ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За умовами пункту 3.4. договору оплата робіт та ресурсів за цим договором здійснюється генпідрядником за фактично виконані належним чином роботи на підставі підписаних сторонами актів виконаних будівельно-монтажних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою, затвердженою замовником в строк до 15-го числа місяця, наступного за звітним, за вирахуванням сум авансових платежів, сплачених у порядку та строки, передбачені цим договором.
Пунктом 3.5. договору сторони погодили, що генпідрядник може перераховувати підряднику аванс на придбання ресурсів у розмірі, необхідних для виконання робіт у поточному місяці на підставі підписаного сторонами Графіку виконання та фінансування робіт (додаток №2 до договору). Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт Ресурсів протягом 1 (одного) місяця після одержання авансу. Після закінчення місячного терміну невикористані суми авансу повертаються генпідряднику.
Пунктами 2.4 додаткових угод -1;-2;-3;-4 до договору встановлено, що оплату за виконані та прийняті роботи, що вказані в додатках до даної додаткової угоди генпідрядник здійснює у порядку, визначеному в календарному графіку виконання та фінансування робіт.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором на момент розгляду справи настав.
Втім, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату виконаних позивачем робіт здійснив не в повному обсязі, сплативши лише 1 008 799, 01 грн.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт виконання робіт за договором підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 455 924, 87 грн.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені.
Пунктом 14.3. договору, керуючись ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України сторони домовились, що у випадку порушення встановлених договором та додатками до нього строків оплати виконаних робіт, генпідрядник сплачує підряднику, на його вимогу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення зобов'язання, від суми прострочення заборгованості, за кожен день прострочення платежу.
Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати виконаних робіт, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 60 194, 57 грн.
Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано інфляційні втрати в сумі 61 549, 86 грн та 3% річних в сумі 14 689, 52 грн.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019 та у постанові Верховного Суду України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про те що такий є арифметично невірним, за результатами власного розрахунку пені у визначений період, суд встановив, що обґрунтованою сумою є 60 044,85 грн.
В той же час, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на положення Закону України "Про судовий збір", оскільки позивач звернувся до суду з позовом в електронній формі через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання позивачем до Господарського суду міста Києва вказаної позовної заяви має визначатись з урахуванням наведених приписів.
Однак, при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір без урахування коефіцієнту 0,8.
Враховуючи викладене, суд звертає увагу позивача, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору про надання правничої допомоги адвоката б/н від 08.08.2025, укладеним між адвокатом Валєєвою Мариною Володимирівною (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт Констракшн Компані" (далі - клієнт).
Згідно до п. 1.1. даного договору адвокат зобов'язується надати правничу допомогу клієнтові з питань стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" заборгованості за договором підряду №МЗК-12/03/24-SCS від 12.03.2024.
Відповідно до пункту 4.1. цього договору за надання правничої допомоги по цьому договору клієнт виплачує адвокату гонорар у фіксованому розмір 5 (п'ять) тисяч гривень.
За квитанцією до прибуткового касового ордера №1 від 12.08.2025 адвокатом Валєєвою Мариною Володимирівною прийнято від ТОВ "Комфорт Констракшн Компані" за договором про надання правничої допомоги адвоката б/н від 08.08.2025 в сумі 5 000, 00 грн.
Судом встановлено, що Валєєва Марина Володимирівна є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії АГ №000844 від 23.05.2021 та інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України.
Таким чином, загальний розмір винагороди за договором про надання правничої допомоги адвоката б/н від 08.08.2025 склав 5 000,00 грн.
Частиною 4-5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідачем не подавалось.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, результати розгляду справи - задоволення позовних вимог частково, суд дійшов висновку про покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 998, 73 грн.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Констракшн Компані"" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атмосфера Інжиніринг Сістемз" (01010, м. Київ, пров. Христовий, буд. 6, ідентифікаційний код 42828431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Констракшн Компані" (02090, м. Київ, бульвар Гашека Ярослава, буд. 21, ідентифікаційний код 45198137) заборгованість у розмірі 455 924 грн 87 коп., пеню у розмірі 60 044 грн 85 коп., 3% річних у розмірі 14 689 грн 52 коп., інфляційні втрати у розмірі 61 549 грн 86 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 7 106 грн 50 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 998 грн 73 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 20.11.2025.
Суддя Л.Г. Пукшин