ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.11.2025Справа № 910/11221/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи
за позовом державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу»
до приватного акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Роза»
про стягнення 400312,50 грн,
Представники:
не викликались
До суду звернулося з позовом державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» до приватного акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Роза» про стягнення 400312,50 грн пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за державним контрактом (договором) про закупівлю № 167/04-24-РМ від 26.04.2024.
Суд своєю ухвалою від 08.09.2025 відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач подав заяву про розстрочення виконання судового рішення на 6 місяців з огляду на таке.
Товариство виконує завдання (виробництво та поставку товарів воєнного призначення) із задоволення потреб Збройних Сил, силових структур, правоохоронних органів та інших державних замовників.
Господарська діяльність не є достатньо прибутковою.
Товариство скеровує всі кошти для закупівлі сировини, закупівлі матеріалів та комплектуючих, оплати робіт і послуг осіб, задіяних у цьому процесі. Також значні кошти скеровуються на модернізацію обладнання і закупівлю додаткового обладнання для покращення виробничих процесів.
Протягом 2024-2025 років докладає значні зусилля і витрати для зміцнення обороноздатності країни, несе значні витрати на оплату податків і щомісячно оплату заробітної плати та зборів.
Наслідком одночасного стягнення штрафних санкцій у розмірі 400312,50 грн буде дисбаланс в обігових коштах, що унеможливіть ведення господарської діяльності.
Позивач заперечив проти задоволення заяви про розстрочення рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
26 квітня 2024 року державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (замовник) та приватне акціонерне товариство «Трикотажна фабрика «Роза» (постачальник) уклали державний контракт (договір) про закупівлю № 167/04-24-РМ (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити замовнику Фуфайку (з короткими рукавами) вид 2 (18330000-1: Футболки та сорочки) (далі за текстом - товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в специфікації (додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA-2024-03-15-011631-a), а замовник - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк, визначений у специфікації (додаток №1), або в строк, визначений замовником у заявці на поставку, складеній замовником за формою, визначеною у додатку № 2 до цього договору (п. 4.1 Договору).
Згідно з п. 4.2 Договору поставка товару здійснюється постачальником однією або окремими партіями, які формуються відповідно до заявки на поставку товару та ростовки, визначеної у специфікації (додаток №1).
Відповідно до п. 5 специфікації (додаток №1) до Договору сторони погодили поставку товару в загальній кількості 100000 штук, партіями (по 50000 штук в кожній партії) з терміном поставки до 31.05.2024 та до 30.06.2024 відповідно.
Заявка на поставку товару подається замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки, визначеної у специфікації (додаток № 1) або в заявках на поставку товару (п. 4.3. Договору).
Відповідно до п. 6.7 Договору у разі відсутності зауважень отримувача до товару постачальник та отримувач підписують акт приймання товару, що підтверджує перехід права власності на товар від постачальника до отримувача.
26 квітня 2024 року позивач надіслав на електронну адресу відповідача заявки на поставку товару № R000246 та № R000247 від 26.04.2024 з кінцевою датою поставки товару 31.05.2024 (у загальній кількості 50000 шт) та по заявці № R000247 з кінцевою датою поставки товару 30.06.2024 (у загальній кількості 50000 шт).
На виконання заявки № R000246 від 26.04.2024 постачальник поставив:
- 06.06.2024 - 30000 штук товару на суму 4500000,00 грн (акт приймання товару від 06.06.2024 № 269) (6 днів прострочення);
- 07.06.2024 - 20000 штук товару на суму 3000000,00 грн (акт приймання товару від 07.06.2024 № 115) (7 днів прострочення);
- 08.06.2024 - 10000 штук товару на суму 1500000,00 грн (акт приймання товару від 08.06.2024 № 490) (8 днів прострочення).
На виконання заявки № R000247 від 26.04.2024 постачальник поставив.
- 28.06.2024 - 26500 штук товару на суму 3975000 грн (акт приймання товару від 28.06.2024 № 321);
- 23.07.2024 - 13500 штук товару на суму 2025000 грн (акт приймання товару від 23.07.2024 № 385) (23 дні прострочення).
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 8.2 Договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов'язань. За порушення строку поставки товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).
У разі застосування пені/штрафу постачальник зобов'язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 (тридцяти) банківських днів від дати направлення замовником письмового повідомлення постачальнику. Сплата пені/штрафів не звільняє постачальника від виконання умов постачальником за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов'язання (п. 8.4 Договору).
14.08.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 2165/06/67-2024 про сплату 480375,00 грн пені.
Відповідач сплатив позивачеві 80062,50 грн (платіжна інструкція № 1274 від 23.09.2024).
Станом на день розгляду справи у суді відповідач не сплатив 400312,50 грн пені.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
За приписами ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Передбачені ст. 331 ГПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на відстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.
Тобто можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
З огляду на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов'язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін.
Враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансове становище, ступінь вини боржника у виникненні спору, суд дійшов висновку про розстрочення виконання рішення на 6 (шість) місяців. Таке розстрочення в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити повністю позов державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» до приватного акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Роза».
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Роза» (вул. М. Грінченка, 2/1, м. Київ. 03038, код 00307313) на користь державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (вул. Дегтярівська, 13/24, м. Київ, 04119, код 44830311) 400312,50 грн пені, 4803,75 грн судового збору.
3. Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення 400312,50 грн на 6 (шість) місяців, стягнувши до 12.12.2025 - 66718,75 грн; до 12.01.2026 - 66718,75 грн; до 12.02.2026- 66718,75 грн; до 12.03.2026 - 66718,75 грн; до 12.04.2026 - 66718,75 грн; до 12.05.2026 - 66718,75 грн.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя С. А. Ковтун