Справа № 909/869/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
20.11.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Скоробогатої Галини Богданівни про відвід судді вх.№10231/25 від 20.11.25 у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-531"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Скоробогатої Галини Богданівни
про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 4 587 536 грн 00 коп.
установив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СУ-531" з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Скоробагатої Галини Богданівни про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 3646000 грн 00 коп., інфляційних нарахувань у сумі 753044 грн 00 коп., 3% річних у сумі 188492 грн 00 коп.
28.07.2025 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 22.09.2025.
22.09.2025 суд постановив продовжити підготовче провадження строком на 30 днів до 28.10.2025 та відкласти підготовче засідання на 20.10.2025, яке суд постановив відкласти на 17.11.2025.
17.11.2025 відповідачка подала клопотання про витребування доказів вх.№10092/25.
В судовому засіданні суд заслухавши пояснення сторін щодо поданого клопотання, постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про витребування доказів вх.№100921/25 із зазначенням короткого мотивування у протоколі № 5459145.
20.11.2025 відповідачка подала заяву про відвід судді Максимів Т. В. Подана заява мотивована тим, що суддя Максимів Т.В. порушила норму процесуального права (ч.10 ст.240 ГПК України) безпідставно та не вмотивовано відмовила у задоволенні клопотання сторони відповідача про витребування доказів, попередньо задоволивши клопотання позивача про витребування оригіналів доказів у відповідача, чим порушила такі принципи господарського судочинства як принцип верховенства права, принцип змагальності сторін та принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Розглянувши подану Фізичною особою підприємцем Скоробогатою Галиною Богданівною заяву про відвід судді, дослідивши обставини викладені в ній та матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на таке.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).
Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані.
Так, за приписами ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід, фактично доводи заявника щодо неупередженості та об"єктивності у вирішенні спору зводяться до незгоди з процесуальними діями судді, результатами розгляду та прийняттям процесуальних документів у справі (хоча в заяві стверджується протилежне), оскільки не оголошення мотивів під час судового засідання не може розцінюватися як істотне порушення судового процесу, так як в протоколі судового засідання коротко такі мотиви зазначені. Суд зазначає, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством, а вказані обставини не свідчать про упередженість та необ"єктивність судді.
Відповідно до частин 1-3 статті 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За наведених обставин, для вирішення питання про відвід судді, заяву належить передати на автоматизований розподіл для визначення складу суду у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву Фізичної особи-підприємця Скоробогатої Галини Богданівни про відвід судді вх.№10231/25 від 20.11.25 та матеріали справи №909/869/25 передати для вирішення питання про відвід судді Максимів Т. В. у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
заяву
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Дата підписання: 20.11.2025
Суддя Т. В. Максимів