вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
15 жовтня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/416/18 (910/6341/19)
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
За участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.,
розглянувши позовну заяву ТОВ “Консервний завод “Універ»
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «ІНІЦІАЛІС», м. Ужгород
до ПАТ “Державний ощадний банк України»
про стягнення суми 27.194,05дол. США, що еквівалентно сумі 700.000,00грн. (позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача про зміну предмету позову від 16.07.2019)
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Консервний завод “Універ» (ідентифікаційний код 32218536)
про банкрутство
за участі: згідно протоколу судового засідання
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2019 у справі №910/6341/19 у порядку вимог ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передано для розгляду Господарським судом Закарпатської області справу №910/6341/19 за позовом ТОВ “Консервний завод “Універ» до ПАТ “Державний ощадний банк України» про стягнення суми 700.000,00грн.
Ухвалою суду від 17.01.2020 прийнято до розгляду справу №910/6341/19 у межах розгляду справи №907/416/18 та призначено до розгляду на 28 січня 2020 р.
Ухвалами суду від 28.01.2020 р., 25 лютого 2020 р., 25.03.2020 розгляд справи відкладався.
Ухвалю суду від 25.03.2020 з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», рекомендацій Ради суддів України, розпорядження голови Західного апеляційного господарського суду від 16 березня 2020 року №06-41/01, розпорядженням голови Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2020 №01-03/4-о/д з метою попередження розповсюдження коронавірусної інфекції (COVID-19), було відкладено підготовче засідання в межах розумного строку.
Ухвалою суду від 27.08.2020 року відкладено розгляд справи №910/6341/19 у межах розгляду справи №907/416/18 на 29.09.2020 року.
Проте, судове засідання призначене на 29.09.2020 року не відбулося, у зв'язку з проходженням головуючим суддею Ремецькі О.Ф. навчання, що проводилась Національною школою суддів України з 28.09.2019 по 30.09.2020 року згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-06/62-к від 25.09.2020 року.
Ухвалою суду від 01.10.2020, 27.10.2020, 25.11.2020, 22.12.2020, 10.02.2021, 18.03.2021, 21.04.2021,09.06.2021, 13.07.2021 13.07.2021, 08.09.2021,12.10.2021, 17.11.2021 року, 08.12.2021 розгляд справи відкладався.
Ухвалою суду від 26.01.2022 відкладено розгляд справи на 22.02.2022 року.
Проте, судове засідання призначене на 23.02.2022 року не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. у щорічній відпустці з 22.02.2022 згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/1-к від 22.02.2022 року.
Ухвалою суду від 28.02.2022 року розгляд справи було відкладено у зв'язку з запровадженням воєнного стану в Україні в межах розумного строку.
Ухвалою суду від 17.10.2022 року розгляд заяви призначено на 08.11.2022 року.
Ухвалою суду від 08.11.2022 року розгляд заяви відкладено на 07.12.2022 року.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області 07.12.2022 було відкладено судове засідання на 24 січня 2023 р. на 14:30 год.
Ухвалою суду від 18.01.2023 задоволено клопотання арбітражного керуючого Сидоренко М.В., м. Київ, про участь у судовому засіданні, яке призначено на 24.01.2023 о 14:30 год., у режимі відеоконференції.
Проте, судове засідання призначене на 24.01.2023 року не відбулося у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території Закарпатської області.
Ухвалами суду від 24.01.2023 р., 22.02.2023 р., 28.03.2023 р.,19.04.2023 р., 24.05.2023 року підготовче засідання відкладалось.
Проте, судове засідання призначене на 24.05.2023 року не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни на навчанні для підтримання кваліфікації голів та заступників голів апеляційних судів, місцевих загальних, господарських, окружних адміністративних судів на робочому місці в режимі онлайн трансляції в Національній школі суддів України з 22.05.2023 року по 24.05.2023 року, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-06/16-к від 22.05.2023 року.
Ухвалами суду від 25.05.2023, 28.06.2023, 05.09.2023, 04.10.2023, 14.11.2023, 16.01.2024, 20.02.2024 р. розгляд справи відкладався.
Ухвалою суду від 20.02.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.03.2024 року.
Ухвалою суду від 27.03.2024 відкладено розгляд по суті на 01.05.2024 року.
Ухвалою суду від 01.05.2024 відкладено розгляд по суті на 16.07.2024 року.
Ухвалою суду від 16.07.2024 р. відкладено підготовче засідання на 27.08.2024 р.
Проте, судове засідання призначене на 27.08.2024 р. не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у невикористаній частині щорічної основної відпустки згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/29-к від 21.08.2024 р.
Ухвалою суду від 02.09.2024 р. відкладено судове засідання на 25.09.2024 р.
Ухвалою суду від 25.09.2024 відкладено судове засідання на 12.11.2024 р.
Проте, судове засідання призначене на 12.11.2024 року не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни на навчанні про проходження підготовки суддів в режимі онлайн Національної школи суддів з 11.11.2024 року по 15.11.2024 року, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-06/70-к від 08.11.2024 року.
Ухвалою суду від 18.11.2024 відкладено судове засідання на 12.12.2024 року.
Ліквідатор в засідання суду просить розглянути по суті заявлених позовних вимог, однак, відповідної правової позиції по суті заявлених позовних вимог суду не подано.
Представник відповідача просить суд розглянути справу по суті з урахуванням письмово викладеної позиції по суті заявлених позовних вимог від 25.02.2020.
Разом з тим, попереднім ліквідатором позивача (боржника у справі про банкрутство) подано клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого повноважного представника. Також зазначає стосовно доцільності його присутності при розгляді заявлених позовних вимог, оскільки такі сформовані ним, як попередній ліквідатором позивача.
Ухвалою суду від 12.12.2024 відкладено судове засідання на 05.02.2025 р.
На дату слухання справи 05.02.2025 арбітражним керуючим Пазина Р.О., як колишнім ліквідатором боржника, подано до суду клопотання про відкладення судового засідання з мотивів, наведених у ньому.
Ухвалою суду від 05.02.2025 відкладено судове засідання на 13.03.2025 року.
Ухвалою суду від 18.03.2025 відкладено судове засідання на 23.04.2025 року.
Ухвалою суду від 23.04.2025 повернуто заяву кредитора - АТ «Ощадбанк» про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Демчан О.І. без розгляду та призначено до розгляду клопотання про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Філатова В.В. на 22.05.2025.
У ході судового засідання судом постановлено ухвалу про відмову у призначенні ліквідатором боржника арбітражного керуючого Філатова В.В., здійснено запит на автоматичне визначення арбітражного керуючого, заяву арбітражного керуючого Сидоренко М.В. при припинення повноважень ліквідатора боржника задоволено. Припинено повноваження ліквідатора боржника арбітражного керуючого Сидоренко М.В. у справі № 907/416/18. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Київ від 17.04.2025 про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Філатова В.В. відмовлено. Клопотання кредитора про здійснення запиту на автоматичне визначення арбітражного керуючого задоволено. Здійснено запит на автоматичне визначення арбітражного керуючого та запропоновано арбітражному керуючому Занько Миколі Миколайовичу (ліцензія арбітражного керуючого АВ470327 від 29.03.2010, свідоцтво арбітражного керуючого №378 від 05.03.2013) надати заяву про участь у справі. Відкладено судове засідання у справі на 09.07.2025.
За результатами судового засідання 09.07.2025 судом постановлено ухвалу про призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «Універ» арбітражного керуючого Занько Миколу Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 378 від 05.03.2013) та зобов'язання арбітражного керуючого Сидоренко М.В. протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали передати арбітражному керуючому Занько М.М. наявну бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «Універ». Відкладено розгляд справи на 13.08.2025.
07.08.2025 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «ІНІЦІАЛІС», м. Ужгород від 07.08.2025 (вх. №02.3.1-02/6981/25) про повернення до стадії підготовчого провадження у справі №910/6341/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «Універ» до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення суми, та залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «Ініціаліс» до участі у справі № 910/6341/19 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача.
Ухвалою суду від 08.08.2025 призначено розгляд даного клопотання у засіданні суду 13.08.2025.
Представник позивача - ліквідатор боржника, у поданому суду письмовому поясненні просить вимоги кредитора, учасника справи про банкрутство №907/416/18 задовольнити у повному обсязі, повернутись до стадії підготовчого провадження та залучити такого кредитора до участі у справі №910/6341/19. Також ліквідатором подано суду додаткові письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог, яким вимоги позивача підтримує у повному обсязі з підстав, наведених у ньому, посилаючись на їх обгрунтованість наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача з приводу заявлених позовних вимог заперечує у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов та поданому суду додатковому поясненні, що надійшли до суду 11.08.2025. Також представник відповідача заперечує стосовно наявності підстав для задоволення клопотання кредитора у справі про банкрутство боржника у частині наявності підстав для повернення на стадії підготовчого провадження у справі та залучення його до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
У судовому засіданні 13.08.2025 дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «ІНІЦІАЛІС», м. Ужгород та повернення на стадію підготовчого провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10.09.2025.
09.09.2025 третьою особою подано суду письмове пояснення по суті заявлених позовних вимог та клопотання про поновлення строку для подання доказів, такий, що пропущений з поважних причин, приєднання до матеріалів справи та прийняття до розгляду копію відповіді Національного банку України від 28.10.2019 року за № 18-0007/55932. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «Універ» до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення суми просить задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 10.09.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 15.10.2025 р.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «Універ» обґрунтовуються тим, що 06.06.2013 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії «Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк» та ТОВ «Консервний завод «Універ» укладено договір комісії, за умовами якого ТОВ «Консервний завод «Універ» доручило, а ПАТ «Державний ощадний банк України» взяло на себе обов'язок за рахунок Товариства, від свого імені та відповідно до умов заяви про продаж іноземної валюти №06/06 від 06.06.2013 року продати для Товариства на міжбанківському валютному ринку України 5 600 000 доларів США, належних Товариству, за курсом 8,145 грн. за 1 долар США.
За доводами ТОВ «Консервний завод «Універ», 06.06.2013 року ПАТ «Державний ощадний банк України» на міжбанківському валютному ринку України продаж валютних коштів ТОВ «Консервний завод «Універ» в розмірі 5 600 000,00 доларів США за курсом 8,145 грн. за 1 долар США не здійснило, що свідчить про невиконання з його боку умов укладеного між ними договору комісії та порушення взятих на себе зобов'язань.
Позивач вказує, що згідно заяви про продаж іноземної валюти № 06/06 від 06.06.2013 року, у разі неможливості виконати заяву іноземна валюта підлягала поверненню на вказаній у ній розрахунковий рахунок Товариства. Однак, вказані кошти на рахунок ТОВ «Консервний завод «Універ» не повернуто, тобто такі знаходяться у ПАТ «Державний ощадний банк України» без достатніх правових підстав.
У зв'язку з невиконанням ПАТ «Державний ощадний банк України» умов договору комісії, 03.11.2017 року ТОВ «Консервний завод «Універ» звернулось до останнього з заявою про відмову від даного договору (вих. № 1 від 30.10.2017 року), а 07.11.2017 року - з заявою, у якій розпорядилося своїми коштами, а саме, просило у 7-денний строк повернути валютні кошти в розмірі 5 600 000,00 доларів США (вих. № 2 від 31.10.2017 року).
Дані заяви були отримані ПАТ «Державний ощадний банк України» відповідно 06.11.2017 року та 09.11.2017 року, але залишились без жодного реагування.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «Універ» суму боргу частково у розмірі 27 194,05 доларів США, що станом на день звернення з позовом еквівалентно 700 000,00 грн.
Відповідач ПАТ «Державний ощадний банк України» у відзиві на позов зазначає про укладення 25.03.2011 року між ним та ТОВ «Консервний завод «Універ» договору кредитної лінії № 250311 (зі змінами та доповненнями), за умовами якого банк надав Позичальнику грошові кошти у розмірі 6 837 500,00 доларів США з платою за користування у розмірі 11% річних та остаточним терміном повернення не пізніше 31.12.2017 року.
За твердженням відповідача між сторонами виникли кредитні правовідносини, що базувались на виконанні умов кредитного договору, які ТОВ «Консервний завод «Універ» виконані не були.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 29.11.2016 року у справі № 907/431/16 стягнуто з ТОВ «Консервний завод «Універ» на користь ПАТ «Державний ощадний банк України заборгованість за договором кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 року у розмірі 7 603 888,03 доларів США, що еквівалентно 194 016 244,64 грн., 32 052 138,38 грн., а також 206 700,00 грн. судового збору.
ПАТ «Державний ощадний банк України» вказує, що надалі позивачем було самостійно ініційовано процедуру банкрутства, а ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.08.2018 року у справі № 907/416/18 відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.08.2018 року у справі № 907/416/18 визнано грошові вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» у розмірі 308 705 576,89 грн., в т.ч. за договором кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 року та рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.11.2016 року у справі № 907/431/16 у розмірі 245 442 027,34 грн.; за договором кредитної лінії № 300910 віл 30.09.2010 року та рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.05.2017 року у справі № 907/425/16, а також заборгованість ТОВ «Виноградівський райагротехсервіс» у розмірі 63 263 549,55 грн.; у справі № 907/580/17.
Відповідач вказує, що 06.06.2013 року за рахунок коштів АТ «Ощадбанк» у вигляді чергового траншу у розмірі 5 600 000 доларів США відбулось погашення гривневого еквіваленту заборгованості ТОВ «Консервний завод «Універ» шляхом зарахування гривневого еквіваленту у розмірі 45 544 858,80 грн., отриманого після продажу 5 600 00,00 доларів США на міжбанківському валютному ринку, з поточного рахунку на транзитний рахунок банку для погашення кредитної заборгованості у розмірі 45 597 709,70 грн.
ПАТ «Державний ощадний банк України» звертає увагу, що обставини, на які позивач посилається як на предмет своїх позовних вимог були предметом розгляду у справі № 907/595/17 за позовом ТОВ «Виноградівський райагротехсервіс» до ТОВ «Консервний завод «Універ» та АТ «Ощадбанк» про визнання поруки припиненою. Верховний Суд у п. 4.15 постанови від 19.06.2018 року у справі № 907/595/17 зазначив про спрямування отриманого позичальником 06.06.2013 року чергового траншу у розмірі 5 600 000,00 доларів США, конвертованого у гривні, на погашення кредитної заборгованості позичальника за цим же кредитним договором.
Поряд з цим, ПАТ «Державний ощадний банк України» заявляє про сплив строку позовної давності, оскільки правовідносини, за якими виник даний спір, виникли 06.06.2013 року, тобто більше, ніж за 6 років до звернення ТОВ «Консервний завод «Універ» з даним позовом до суду.
ТОВ «Консервний завод «Універ», заперечуючи проти доводів відзиву на позов, у додаткових поясненнях вказує, що договір комісії, який було укладено 06.06.2013 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії «Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк» та ТОВ «Консервний завод «Універ», не був предметом дослідження та оцінки у наведених у відзиві справах №№ 907/431/16, 907/425/16, 907/580/17 та 907/595/17.
Тому досліджувані у вказаних справах обставини укладення та виконання кредитних договорів, а також заходів забезпечення виконання зобов'язань не стосуються предмету доказування у даній справі.
Наполягає, що ПАТ «Державний ощадний банк України» не доведено виконання зобов'язань за договором комісії, а саме, укладення відповідачем угоди з відповідним суб'єктом міжбанківського валютного ринку України та здійснення операції з продажу валюти згідно заяви від 06.06.2013 року.
Згідно відповіді Національного банку України від 28.10.2019 року за № 18-0007/55932 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 03.10.2019 року, інформація про продаж 06.06.2013 року в період з 12:27 години по 16:09 годину ПАТ «Державний ощадний банк України» 5 600 000,00 доларів США на міжбанківському валютному ринку України по курсу 8,145 гривень за один долар США у Національному банку України відсутня.
ТОВ «Консервний завод «Універ» заперечує пропуск строку позовної давності, зазначаючи, що позивач 03.11.2017 року реалізував право на відмову від договору комісії та 07.11.2017 року розпорядився коштами, звернувшись до ПАТ «Державний ощадний банк України» з вимогою про повернення коштів. Враховуючи дату пред'явлення вимоги про повернення коштів, строк позовної давності ТОВ «Консервний завод «Універ» не пропущено.
Звертає увагу, що Вищий господарський суд України у постанові від 28.05.2012 року у справі № 5008/1042/2021 дійшов до висновку, що у разі продажу банком, як комісіонером, грошових коштів комітента поза межами міжбанківського валютного ринку України має місце невиконання умов договору комісії та Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою від 10.08.2005 року № 281.
У додаткових поясненнях ПАТ «Державний ощадний банк України» зазначає, що за інформацією, отриманою від казначейства АТ «Ощадбанк» 06.06.2013 року було здійснено продаж валюти клієнтів, в т.ч. ТОВ «Конвервний завод «Універ», на міжбанківському валютному ринку України.
Ліквідатор ТОВ «Конвервний завод «Універ» арбітражний керуючий Занько М.М. у додаткових поясненнях вказує на недоведеність АТ «Ощадбанк» договору комісії та нездійснення продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку.
Вважає помилковими доводи відповідача про пропуск строку позовної давності, оскільки зобов'язання відповідача з повернення грошових коштів виникло після надіслання ТОВ «Конвервний завод «Універ» 07.11.2017 року АТ «Ощадбанк» вимоги про повернення коштів.
З пояснень ТОВ «Юридична група «Ініціаліс» слідує, що останнє, як кредитор у справі № 907/416/18 про банкрутство ТОВ «Консервний завод «Універ» підтримує заявлені у даній справі позовні вимоги, які додатково підтверджуються витребуваною судом у межах вказаної справи відповіддю від 11.10.2021 року за № 18-0005/95233, відповідно до якої за даними Системи підтвердження угод 06.06.2013 у період часу з 12.27 по 16.09 години, АТ «Ощадбанк» підтвердив операцію за заявами та дорученнями клієнтів, що здійснювалася в межах його банку, з продажу безготівкових доларів США за гривню, проте вона не має параметрів обсягу (5 600 000,00 доларів США) та курсу (8,145 грн за долар США).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У судовому засіданні 15.10.2025 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено скорочене рішення.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Згідно заяви про продаж іноземної валюти № 06/06 від 06.06.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «Універ» доручило Філії «Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк» продати іноземну валюту на наступних умовах: назва іноземної валюти, що продається, її код - дол. США, 840; сума продажу іноземної валюти - 5 600 000; курс продажу - 8,145; гривневий еквівалент іноземної валюти відповідно до курсу, що визначений у заяві - 45 612 000,00.
ТОВ «Консервний завод «Універ» взяло зобов'язання перерахувати на рахунок 29006900000101 суму іноземної валюти, що підлягає продажу, та доручило уповноваженому банку перерахувати гривневий еквівалент проданої іноземної валюти на поточний рахунок НОМЕР_1 .
Заявою про продаж іноземної валюти передбачено, що у разі неможливості виконати заяву ТОВ «Консервний завод «Універ» просив уповноважений банк повернути іноземну валюту на рахунок 26003305711295.
Згідно банківської виписки ТОВ «Консервний завод «Універ» за 06.06.2013 року, о 12 год. 18 хв. відбулось перерахування на рахунок позивача 5 600 000 доларів США згідно кредитного договору № 250311 від 25.03.2011 року на підставі розпорядження від 06.06.2013 року, а о 12 год. 27 хв. вказана сума була перерахована на рахунок АТ «Ощадбанк» 29006900000101 для продажу на міжбанківському валютному ринку згідно заявки клієнта від 06.06.2013 року.
06.06.2013 року о 16 год. 09 хв. АТ «Ощадбанк» перераховано на рахунок ТОВ «Консервний завод «Універ» 45 544 858,80 грн. з призначенням платежу - еквівалент від продажу 5 600 000,00 доларів США на міжбанківському валютному ринку по курсу 8,145 згідно заявки ТОВ «Консервний завод «Універ» згідно розпорядження від 06.06.2013 року (комісія 0,15% - 67 141,20 грн.).
Вважаючи, що ПАТ «Державний ощадний банк України» не виконало умови укладеного 06.06.2013 року з ТОВ «Консервний завод «Універ» договору комісії, позивач 03.11.2017 року звернувся до відповідача з заявою від 30.10.2017 року № 1 про відмову від договору комісії, а 07.11.2017 року розпорядилось коштами, звернувшись з заявою від 30.10.2017 року № 2 про їх повернення.
Дані заяви 06.11.2017 року та 09.11.2017 року було отримані ПАТ «Державний ощадний банк України».
Встановлення виконання чи невиконання АТ «Ощадбанк» зобов'язань за укладеним 06.06.2013 року з ТОВ «Консервний завод «Універ» договором комісії є предметом розгляду в даній справі.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки від порушення його прав.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
За своєю правовою природою відносини щодо здійснення уповноваженим банком операцій з продажу на міжбанківському валютному ринку іноземної валюти, належної клієнту, за його дорученням та за його рахунок, відповідає природі правовідносинам комісії.
Така кваліфікація відносин сторін у спірних правовідносинах відповідає позиції Вищого господарського суду України, викладеній у постановах від 14.09.2010 року у справі № 16/3 та від 28.05.2012 року у справі № 500/1042/2011.
Відповідно до ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно з ч. 3 ст. 1012 ЦК України, істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
У відповідності до ч. 1 ст. 1013 ЦК України, комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.
Частиною 1 ст. 1014 ЦК України визначено, що комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.
Частиною ч. 1 ст. 1025 ЦК України визначено, що комітент має право відмовитися від договору комісії.
Відповідно до з ч. 3 ст. 1025 ЦК України, у разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.
Частиною 1 ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Оцінюючи доводи АТ «Ощадбанк» про виконання договору комісії, суд виходить з наступного.
Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права і обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства станом на 06.06.2013 року були врегульовані Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України.
Згідно з п. а ч. 2 ст. 6 вказаного Декрету, а також п. 6 розділу І Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 року № 281, уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України, від свого імені купують і продають іноземну валюту виключно на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів.
Пунктом 32 розділу І Положення № 281 визначено, що суб'єкт ринку зобов'язаний здійснювати за дорученням клієнта купівлю та/або продаж іноземної валюти з використанням засобів Системи підтвердження угод у сумі та за курсом, які визначені клієнтом у його заяві або дорученні.
Відповідно до п. 28 розділу І Положення № 281, суб'єкт ринку під час функціонування Системи підтвердження угод підтверджує:
угоди (договори) з купівлі-продажу як безготівкової, так і готівкової іноземної валюти за гривні, укладені з іншими суб'єктами ринку;
угоди (договори) з купівлі-продажу як безготівкової, так і готівкової іноземної валюти за гривні, укладені з Національним банком;
операції за заявами та дорученнями клієнтів (крім суб'єктів ринку), що здійснюються в межах одного суб'єкта ринку. Суб'єкт ринку підтверджує зазначені операції за кожною іноземною валютою за загальним обсягом купівлі та/або продажу іноземної валюти за гривні та середньозваженими курсами гривні до іноземної валюти, за якою здійснено ці операції.
Листом № 18-0007/55932 від 28.10.2019 року на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 року про витребування доказів Національний банк України повідомив про відсутність інформації про здійснення ПАТ «Державний ощадний банк України» 06.06.2013 року операції з продажу 5 600 000,00 доларів США за курсом 8,145 грн. за 1 долар США на міжбанківському валютному ринку України, а також про суб'єкта міжбанківського валютного ринку, якому було здійснено такий продаж.
Листом № 18-0005/95233 від 11.10.2021 року Національний банк України повідомив, що за даними Системи підтвердження угод 06.06.2013 у період часу з 12.27 по 16.09 години, АТ «Ощадбанк» підтвердив операцію за заявами та дорученнями клієнтів, що здійснювалася в межах його банку, з продажу безготівкових доларів США за гривню, проте вона не має параметрів обсягу (5 600 000,00 доларів США) та курсу (8,145 грн за долар США).
Таким чином, АТ «Ощадбанк» не спростував доводи ТОВ «Консервний завод «Універ» про невиконання умов договору комісії, а також не довів вихід на міжбанківський валютний ринок та укладення угод з продажу валюти згідно визначених у заяві про продаж іноземної валюти № 06/06 від 06.06.2013 року умов (сума та курс). Системою підтвердження угод не підтверджено продаж доларів США у обсязі та за курсом, що визначені у заяві про продаж іноземної валюти № 06/06 від 06.06.2013 року.
Враховуючи невиконання відповідачем умов договору комісії від 06.06.2013 року, позивач реалізував право відмовитись від договору комісії, направивши на адресу банку заяву № 1 від 30.10.2017 року. Заявою № 2 від 31.10.2017 року ТОВ «Консервний завод «Універ» розпорядилось коштами, заявивши ПАТ «Державний ощадний банк України» вимогу про їх повернення.
Оскільки підстава для перебування грошових коштів за даним позовом у розмірі 27 194,05 доларів США, що станом на день звернення з позовом еквівалентно 700 000,00 грн., у ПАТ «Державний ощадний банк України» відпала, такі у межах заявлених позовних вимог підлягають поверненню ТОВ «Консервний завод «Універ» примусово.
Суд враховує висновки Вищого господарського суду України у постанові від 28.12.2012 року у справі № 5008/1042/2011, згідно з якими проведення банком внутрішньобанкового обміну валюти є порушенням умов договору комісії (заяви про обмін іноземної валюти), а також Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 року № 281.
Суд бере до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 61 КУзПБ, під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати лише один (ліквідаційний) гривневий рахунок боржника в банківській установі, на який перераховуються залишки коштів з інших рахунків. Тому заявлена ТОВ «Консервний завод «Універ» вимога про повернення коштів може бути задоволена у гривнях в межах ціни позову.
З врахуванням встановленого Національним банком України курсу гривні України до долара США станом день винесення даного рішення заявлена до стягнення сума не перевищує 27 194,05 доларів США.
Верховний Суд у постанові від 16.01.2020 року у справі № 910/15919/18 виклав висновок, згідно з яким «вимога позивача від 20.03.2018 щодо повернення товару, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, свідчить про відмову позивача від договору комісії. Водночас право позивача на таку відмову передбачено частиною першою статті 1025 ЦК України. Разом з цим касаційний суд відзначає, що згідно з положеннями статті 1025 ЦК України право комітента на відмову від договору комісіє є безумовним та не залежить від наявності факту невиконання або неналежного виконання комісіонером умов договору. Така відмова є підставою для припинення дії договору та повернення відповідачем позивачеві переданого на реалізацію товару».
Суд відхиляє доводи ПАТ «Державний ощадний банк України» про надання оцінки правовідносинам між сторонами у справі №№ 907/595/17, 907/431/16, 907/425/16, 907/580/17 оскільки їх предметом було визнання припиненою поруки за договором поруки від № 250311-п1 від 25.03.2011 року, стягнення заборгованості за договорами кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 року та № 300910 від 30.09.2010 року, а також вимоги АТ «Ощадбанк» до ТОВ «Виноградівський райагротехсервіс» щодо заборгованості за договорами кредитної лінії № 300910 від 30.09.2010 року та № 250311 від 25.03.2011 р.
ТОВ «Консервний завод «Універ» не пропущено строк позовної давності, оскільки її перебіг розпочався зі зверненням до ПАТ «Державний ощадний банк України» з заявою № 2 від 31.10.2017 року про повернення коштів, а відмова від договору комісії строками не обмежена.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ “Консервний завод “Універ» за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична група «ІНІЦІАЛІС», м. Ужгород до ПАТ “Державний ощадний банк України» про стягнення суми 27.194,05дол. США, що еквівалентно сумі 700.000,00грн. (позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача про зміну предмету позову від 16.07.2019) підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 216, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (01001, Україна, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок, 12Г код ЄДРПОУ 00032129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "УНІВЕР" (90300, Закарпатська обл., Виноградівський р-н, місто Виноградів, вулиця Промислова, будинок 1, код ЄДРПОУ 32218536) суму 700 000,00 грн (сімсот тисяч гривень 00 коп.), а також суму 10 500,00 грн (десять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.11.2025
Суддя О.Ф. Ремецькі