вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
20 листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1016/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Свобода", с. Свобода Закарпатської області
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Свобода-Агро", с. Велика Добронь Закарпатської області
за участю ОСОБА_2 (ОСОБА_2, Громадянин Туреччини)
про визнання недійсним договору, визнання права власності та повернення майна,
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
За участі представників сторін:
від позивача- не з'явився
відповідача- не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свобода-Агро» в якій просить визнати недійсними договір купівлі-продажу транспортного засобу №2141/2023/3757732 від 11 квітня 2023 року про передачу у власність відповідача транспортного засобу RENAULT SANDERO, 2016 року випуску, червоного кольору, VIN-код НОМЕР_1 , д.н., НОМЕР_2 ; договір купівлі-продажу транспортного засобу №2141/2023/3757841 від 11 квітня 2023 року про передачу у власність відповідача транспортного засобу SKODA OCTAVIA А7, 2016 року випуску, червоного кольору, VIN-код НОМЕР_3 , д.н. НОМЕР_4 ; договір купівлі-продажу техніки №01-28/04/2023 від 28 квітня 2023 року про передачу у власність відповідача екскаватора гусеничного Samsung 5E-130 LC-2, д.н. НОМЕР_5 ; визнати за позивачем право власності на зазначене майно та передати його в натурі позивачу.
Зважаючи на те, що позивач усунув недоліки позовної заяви в установлений судом строк суд, ухвалою від 22.11.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначив підготовче засідання на 16 січня 2024 року.
У підготовчому засіданні 16.01.2024 суд постановив ухвалу про закриття провадження у справі №907/1016/23 в частині позовних вимог про визнання недійсними договору купівлі-продажу транспортного засобу №2141/2023/3757732 від 11 квітня 2023 року транспортного засобу RENAULT SANDERO, 2016 року випуску, червоного кольору, VIN-код НОМЕР_1 , д.н., НОМЕР_2 ; договору купівлі-продажу транспортного засобу №2141/2023/3757841 від 11 квітня 2023 року транспортного засобу SKODA OCTAVIA А7, 2016 року випуску, червоного кольору, VIN-код НОМЕР_3 , д.н. НОМЕР_4 ; визнання за позивачем право власності на зазначене майно та передання його в натурі позивачу, а також повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Свобода" з Державного бюджету України судового збору в розмірі 22 632,88 грн.
Господарський суд Закарпатської області рішенням від 19.03.2024 у задоволенні позовних вимог відмовив повністю з підстав того, що:
- погодження значного правочину учасниками товариства продавця є зайвим формалізмом, оскільки ОСОБА_1 одночасно є керівником засновника ТОВ «Агро-Свобода» та Командитного товариства «Транскарпатія Гмбх і Ко.КГ»;
- вимоги про витребування і визнання права власності одночасно існувати не можуть, оскільки по своїй правовій суті виключають один одну, а правомірним наслідком визнання договору недійсним, є передбачена ч.1 ст. 216 ЦК України, - двостороння реституція, яка може відновити усі права позивача лише у разі визнання договору недійсним.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду від 19.03.2024 ТОВ «Агро-Свобода» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати і прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Така апеляційна скарга загалом мотивована тим, що:
-суд першої інстанції мотивував рішення обставинами, які перебували за межами предмету доказування у справі та якими відповідач не обґрунтовував заперечення проти позову в частині непотрібності протокольного рішення засновників юридичної особи на вчинення значного правочину, яке є зайвим формалізмом;
-колишній директор ТОВ «Агро-Свобода» Хеешен Клаус Юрген не обіймав посаду керівного директора Командитного товариства «Транскарпатія ГмбХ і Ко.Кг», що призвело до помилкового висновку;
-рішенням зборів учасників Командитного товариства «Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ» від 15.02.2023 як єдиного засновника позивача, повноважень ОСОБА_1 на здійснення значного правочину не надавалося, а доручався лише продаж саме товариства як юридичної особи або як цілісного майнового комплексу.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним правочину. В цій частині прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано недійсним договір купівлі-продажі техніки № 01-28/04/2023, укладений 28.04.2023 між ТОВ «Агро-Свобода» та ТОВ «Свобода-Агро». В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Застосовано наслідки недійсності правочину. Зобов'язано ТОВ «Свобода-Агро» повернути ТОВ «Агро-Свобода» екскаватор гусеничний марки Samsung SE-130 LC-2. Зобов'язано ТОВ «Агро-Свобода» повернути ТОВ «Свобода-Агро» 100 000,00 грн.
Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, у жовтні 2024 року ТОВ «Свобода-Агро» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 скасувати, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 залишити в силі.
У поданій касаційній скарзі ТОВ «Свобода-Агро» на обґрунтування підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послалось на неправильне застосування судом апеляційної інстанції частини 1 статті 216 ЦК України, без урахування висновків щодо застосування цієї норми права, викладених у постанові Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 761/12901/13-ц.
Також ТОВ «Свобода-Агро» у поданій касаційній скарзі послалось на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм частини 2 статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у поєднанні з нормами статей 202, 203, 218 ЦК України у випадку, коли товариство з обмеженою відповідальністю має одного учасника - юридичну особу, і директор такого товариства є одночасно директором учасника цього товариства, що є підставою для подання касаційної скарги відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
Крім того, 12.11.2024 ОСОБА_2 (громадянин Туреччини) як особа, яка не брала участі у справі № 907/1016/23, однак вважає, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 вирішено питання про його права, інтереси та обов'язки, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 02 квітня 2025 зазначив, що ураховуючи принцип правомірності правочину до того часу, поки судом не встановлено інше, зміст договору купівлі-продажу спецтехніки від 25.10.2023 № 25/10, а також те, що у мотивувальній та резолютивній частинах оспорюваних рішень містяться висновки суду про права і обов'язки сторін у справі № 907/1016/23, що розглядається, - ТОВ «Агро-Свобода» і ТОВ «Свобода-Агро» щодо предмету спору - екскаватора гусеничного марки Samsung SE-130 LC-2, н. з. НОМЕР_6 , а ОСОБА_2 надано докази про те, що на час звернення ТОВ «Агро-Свобода» до суду з відповідним позовом і на час розгляду справи № 907/1016/23 як у суді апеляційної інстанції, так і у суді першої інстанції, він був власником цього майна, суд касаційної інстанції дійшов висновку про порушення оскаржуваними судовими рішеннями прав та законних інтересів ОСОБА_2, не залученого до участі у справі, що, відповідно, зумовлює їх скасування.
Ураховуючи те, що згідно з пунктом 8 частини 1 статті 310 ГПК України прийняття судом рішення про права, інтереси та (або) обов'язки особи, що не була залучена до участі у справі, є обов'язковою і самостійною підставою для його скасування, а також те, що факт укладення договору купівлі-продажу спецтехніки від 25.10.2023 № 25/10 впливає на суб'єктний склад учасників справи та зміст позовних вимог, Верховний Суд не розглядає доводи ТОВ «Свобода-Агро» щодо суті постановлених у цій справі судових рішень.
Разом з цим, ураховуючи доводи касаційної скарги ТОВ «Свобода-Агро» щодо порушення судом спеціалізації при розгляді цієї справи, під час нового розгляду суду необхідно визначитись з такою спеціалізацією з урахуванням правил розподілу справ, категорії цієї справи та відповідної спеціалізації суддів, затвердженої рішенням загальних зборів у цих судах.
Постановою Верховного Суду від 02 квітня 2025 у справі № 907/1016/23 скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.09.2024, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду Господарський суд Закарпатської області врахував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду, відповідно до ч. 5 ст. 316 ГПК України.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 28.04.2025, справу № 907/1016/23 передано на розгляд головуючого судді Андрейчука Л.В.
Ухвалою суду від 29.04.2025 справу № 907/1016/23 прийнято до провадження в порядку загального позовного провадження
10.09.2025 на адресу Господарського суду від представника відповідача (боржника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Свобода-Агро» надійшла заява про поворот виконання рішення у справі № 907/1016/23, в якій відповідач просить суд вирішити питання про поворот виконання, допустити поворот виконання рішення постанови Західного апеляційного господарського суду від 05 вересня 2024 у справі № 907/1016/23; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода» (90210, Закарпатська область, Берегівський район. с. Свобода, вул. Миру 112, код ЄДРПОУ 38325142) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свобода-Агро» (89463, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Велика Добронь, вул. Фізкультурна, 6, код ЄДРПОУ 37742955) 12 574, 80 грн сплачених на підставі скасованого рішення та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода» (90210, Закарпатська область, Берегівський район. с. Свобода, вул. Миру 112, код ЄДРПОУ 38325142) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свобода-Агро» (89463, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Велика Добронь, вул. Фізкультурна, 6, код ЄДРПОУ 37742955) 600, 00 грн. - витрат виконавчих проваджень, 1 257, 48 грн. - стягнутої винагороди приватного виконавця.
Ухвалою суду від 29.20.2025 здійснено поворот виконання постанови Західного апеляційного господарського суду у справі № 907/1016/253.
Так, судом встановлено, що 28 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода» в особі директора ОСОБА_1, як Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свобода-Агро» в особі директора Ярмоленко М.О., як Покупцем укладено Договір купівлі-продажу техніки № 01-28/04/2023 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Продавець зобов'язаний передати у власність Покупця екскаватор гусеничний, марки Samsung SE-130 LC-2, д.н.з. НОМЕР_6 , а Покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти товар та оплатити Товар.
Відповідно до п. 2.1. Договору ціна Товару становить 100 000,00 грн, які Покупець за змістом п.п. 2.2., 2.3. Договору зобов'язався сплатити у строк до 01 травня 2023 року безготівковим переказом на поточний рахунок Продавця.
Згідно з п. 3.1. Договору Продавець має передати Покупцеві Товар після поступлення 100% ціни Товару на поточний рахунок Продавця та у день прибуття Покупця до місця передачі Товару. Разом з Товаром Продавець має передати Покупцеві Свідоцтво про реєстрацію машини.
Обома сторонами в справі визнається здійснення Покупцем в повній мірі оплати за Товар за Договором на суму 100 000,00 грн, а відтак, з огляду на відсутність обґрунтованих підстав вважати визнання вказаної обставини недостовірним або вчиненим у зв'язку з примусом, означена обставина вважається судом встановленою за правилами ч. 1 ст. 75 ГПК України.
За змістом п. 3.2. Договору місцем передачі Товару є вул. Таньа, 14, с. Велика Добронь Ужгородського району Закарпатської області.
Передача-приймання Товару може бути оформлена Актом передачі-приймання, складеним у двох примірниках та скріпленим підписами представників Сторін. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця у момент передачі Товару (п.п. 3.3., 3.4. Договору).
Відповідно до підписаних сторонами Акту приймання-передачі б/н б/д та видаткової накладної №15 від 28.04.2023 підтверджується передача Продавцем Покупцю Товару за Договором - екскаватора гусеничного, марки Samsung SE-130 LC-2, д.н.з. НОМЕР_6 .
За змістом п. 25.4. Статуту ТОВ «Агро-Свобода», затвердженого рішенням учасника Товариства №9 від 08.11.2018, до компетенції директора Товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, за винятком питань виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства та вчинення значних правочинів.
Значним правочином вважається одно-, двох- чи багатосторонній договір предметом якого є майно, роботи, послуги, вартість яких перевищує 50% чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу (п. 25.4.1. Статуту).
Відповідно до п. 25.4.2. Статуту значні правочини директор вправі вчиняти лише на підставі рішення загальних зборів учасників про надання згоди на вчинення такого правочину. Директор вправі ініціювати надання загальними зборами учасників згоди на вчинення інших правочинів.
Відповідно до п. 24.1. Статуту ТОВ «Агро-Свобода» за наявності у Товаристві одного учасника рішення з усіх питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються ним одноособово та оформляються письмовим рішенням такого учасника без дотримання вимог передбачених законом і Статутом щодо порядку скликання і проведення загальних зборів, та прийняття загальними зборами рішень.
Таким чином, в спірних правовідносинах судом встановлено, що згода на укладення оспорюваного договору від імені ТОВ «Агро-Свобода» ОСОБА_1 повинна була бути надана Командитним товариством «Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ», виконавчим органом - керівним директором якого був також ОСОБА_1 і така згода, якщо слідувати буквальному тлумаченню змісту п. 24.1. Статуту ТОВ «Агро-Свобода» та ч. 1 ст. 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» оформляється письмовим рішенням останнього.
Вважаючи означений Договір купівлі-продажу техніки № 01-28/04/2023 від 28 квітня 2023 року недійсним, позивач (Продавець за Договором) посилається на відсутність повноважень директора ТОВ «Агро-Свобода» ОСОБА_1 на укладення Договору з посиланням на приписи ч. 3 ст. 92, ч. 2 ст. 203, ст. 216 ЦК України, ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та положення п.п. 25.4.1., 25.4.2. Статуту Товариства-позивача за якими директор вправі вчиняти значні правочини (предметом яких є майно, роботи, послуги, вартість яких перевищує 50% чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу) лише на підставі рішення загальних зборів учасників про надання згоди на вчинення такого правочину.
Стверджує, що відсутність в директора ТОВ «Агро-Свобода» ОСОБА_1 повноважень на укладення оспорюваного договору підтверджується листом Командитного товариства «Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ» від 23.10.2023, протоколом загальних зборів учасників Командитного товариства «Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ» №4-7/11 від 07.11.2023 про відсутність, згідно з якими єдиним учасником ТОВ «Агро-Свобода» підтверджено відсутність рішень на уповноваження директора ТОВ «Агро-Свобода» ОСОБА_1 на укладення значних правочинів.
Згідно з наданою суду фінансовою звітністю ТОВ «Агро-Свобода» станом на 01.01.2023 вартість чистих активів Товариства є від'ємною та становить -210 860,2 тисяч гривень.
Окрім цього, за позицією позивача, сторонами в Договорі значно занижено вартість Товару, на підтвердження чого суду надано Звіт про оцінку колісних тракторних засобів та тракторів №2023-09-20-01 від 20.09.2023, складений суб'єктом оціночної діяльності ФОП Донсковою О.С., а сам Договір укладений з пов'язаною особою - ТОВ «Свобода-Агро», керівник якого Ярмоленко М.О. на час укладення оспорюваного договору працювала на посаді заступника директора ТОВ «Агро-Свобода», що підтверджується наказом про припинення трудового договору №9 від 15.06.2023 року.
Відповідачем у справі визнається факт вчинення керівником позивача значного правочину в розумінні ЦК України та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
В той же час, за позицією ТОВ «Свобода-Агро» в керівника ТОВ «Агро-Свобода» були наявні повноваження на укладення оспорюваного договору, на підтвердження чого суду надано протокол загальних зборів учасників Командитного товариства «Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ» від 15.02.2023 (апостильований переклад з німецької мови на українську).
Зі змісту рішення загальних зборів учасників Командитного товариства «Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ» вбачається, що учасниками даного товариства було вирішено здійснити його предметний поділ шляхом, зокрема, виходу зі складу учасників даного Товариства Компанії «Карпатія Фервальтунгс ГмбХ», поділу майна Командитного товариства.
Зокрема, за змістом пункту за рішення загальних зборів учасників Командитного товариства «Транскарпатія ГМБХ і Ко.КГ», оформлених протоколом від 15.02.2023 (на який посилається відповідач як на підставу заперечень проти позову) було доручено Клаусу Гішену, як керівному директору Компанії «Транскарпатія ГмбХ», Командитного товариства «Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ», а також як директору ТОВ «Агро-Свобода» найбільш вигідний повний або частковий продаж Командитного товариства «Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ» і ТОВ «Агро-Свобода» з цільовою ціною продажу - 5 000 000,00 Євро (п. 3б протоколу від 15.02.2023).
Встановлення наявності підстав для визнання недійсним Договору купівлі-продажу техніки № 01-28/04/2023 від 28 квітня 2023 року з наведених позивачем підстав, визнання за ТОВ «Агро-Свобода» права власності на предмет продажу - екскаватор гусеничний, марки Samsung SE-130 LC-2, д.н.з. НОМЕР_6 та витребування означеної техніки з незаконного володіння відповідача є предметом розгляду в даній справі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що в силу означених вище вимог Статуту товариства продавця, вартості основних засобів цього товариства та спеціального нормативно-правового акту, обов'язковою передумовою продажу техніки повинна була б бути письмова згода його єдиного учасника - КТ «Транскарпатія ГмбХ і Ко.КГ» на укладення значного правочину.
Доводи відповідача, щодо наявності повноважень в директора ТОВ «Агро-Свобода» ОСОБА_1 на укладення значних правочинів, спростовуються матеріалами справи.
Разом з тим, статтею 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зазначені принципи знайшли своє відображення у статті 2 ГПК України та мають бути реалізовані господарськими судами під час здійснення господарського судочинства.
Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 264 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
У ч. 1 ст. 254 ГПК України закріплено норму, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може бути взято до уваги.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі №908/1141/15-г, від 20.03.2023 у справі № 911/1201/16, від 18.09.2023 у справі № 914/1334/20, від 10.04.2024 у справі № 40/223-05.
Так, звертаючись безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою на постановлені у справі судові рішення, ОСОБА_2 - особа, яка не брала участі у справі, послався на те, що з 25.10.2023 він є власником екскаватора гусеничного марки Samsung SE-130 LC-2, н. з. НОМЕР_6 , на підставі договору купівлі-продажу спецтехніки від 25.10.2023 № 25/10, укладеного з ТОВ «Свобода-Агро».
У касаційній скарзі ОСОБА_2 також заначив, що попри те, що спірний екскаватор протягом розгляду справи № 907/1016/23 перебував у його власності, а не відповідача ТОВ «Свобода-Агро», його не було залучено до розгляду цієї справи як співвідповідача у судах першої та апеляційної інстанції. Разом з тим, постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 безпосередньо вирішено питання про його права, інтереси та обов'язки, адже суд апеляційної інстанції застосував наслідки недійсності правочину, зокрема, зобов'язав ТОВ «Свобода-Агро» повернути ТОВ «Агро-Свобода» екскаватор гусеничний марки Samsung SE-130 LC-2, н. з. НОМЕР_6 . У той же час зазначений екскаватор перебуває у його власності та набутий ним добросовісно на підставі зазначеного вище договору купівлі-продажу.
На підтвердження своїх обґрунтувань ОСОБА_2 долучив до поданої касаційної скарги копію договору купівлі-продажу спецтехніки від 25.10.2023 № 25/10.
Як вбачається зі змісту цього договору, він був укладений між ТОВ «Свобода-Агро» (продавець) та громадянином Туреччини ОСОБА_2 (покупець) 25.10.2023, тобто до звернення ТОВ «Агро-Свобода» до суду з відповідним позовом.
За умовами зазначеного договору, продавець передає покупцю у власність екскаватор гусеничний марки Samsung SE-130 LC-2, н. з. НОМЕР_6 , а покупець приймає спецтехніку та зобов'язується сплатити за неї 115 000,00 грн відповідно до умов цього договору (пункти 1, 3).
Відповідного до пункту 4 договору оплата вартості спецтехніки у повному обсязі здійснюється покупцем до 25.11.2024.
Право власності на спецтехніку переходить до покупця з моменту укладення цього договору. Передача спецтехніки здійснюється продавцем покупцю в день укладення цього договору та не потребує додаткових оформлень (пункти 5, 6 договору).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 12 договору).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 роз'яснила, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 334 ЦК України). На відміну від нерухомого майна, ЦК України не передбачено переходу права власності на рухоме майно за наслідком державної реєстрації переходу права на підставі правочину, навіть якщо реєстрація рухомого майна є обов'язковою, виходячи з нормативного регулювання (частина 4 статті 334 ЦК України). Як положеннями частини 1 статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Порушення приписів про державну реєстрацію великотоннажного та технологічного транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном). Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.
Отже, на час звернення ТОВ «Агро-Свобода» до Господарського суду з відповідним позовом та на час ухвалення судом першої інстанцій судового рішення у справі, що розглядається, відповідно до умов договору купівлі-продажу спецтехніки від 25.10.2023 № 25/10 ОСОБА_2 був власником екскаватора гусеничного марки Samsung SE-130 LC-2, н. з. НОМЕР_6 , який є предметом спору у цій справі.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 18.09.2024 вказує наступне:
«8.47.Для узгодження викладених раніше висновків з механізмом двосторонньої реституції в цілому Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від своїх висновків, викладених у пунктах 72 та 81.2 постанови від 20.07.2022 у справі N 923/196/20, та виходити з буквального тлумачення змісту статті 216 ЦК України, яке дає підстави для висновку про те, що, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію. У цьому випадку відповідач є стягувачем у частині рішення про повернення йому переданого ним за недійсним правочином майна або відшкодування вартості.
8.49.Наведене спростовує неправильні висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування двосторонньої реституції, зроблені з посиланням на те, що в межах цього спору не пред'являлися вимоги щодо стягнення з Ліцею обладнання, одержаного ним за Договором. Оскільки суди встановили обставини виконання сторонами Договору (передачу майна у власність Позивача за видатковою накладною N РН-000013 від 24.12.2019 та сплату на користь Відповідача 199 850,40 грн його ціни за платіжним дорученням N 1 від 26.12.2019) та не встановлювали обставини, які б унеможливлювали двосторонню реституцію, а сторони про них не стверджували, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що, задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним Договору та стягнення з Підприємства на користь Ліцею 199 850,40 грн. сплачених за платіжним дорученням N 1 від 26.12.2019, суди також мали повернути від Ліцею на користь Підприємства майно, передане за видатковою накладною N РН-000013 від 24.12.2019. Тобто застосувати двосторонню реституцію як необхідний наслідок визнання недійсним Договору та задоволення реституційної вимоги Ліцею».
Верховний Суд у Постановах від 28.10.2020 у справі №761/23904/19, від 20.01.2021 у справі №203/2/19 дійшов висновку, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Згідно з положеннями частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Щодо розподілу судових витрат
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на позивача покладаються витрати на оплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 216, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Свобода", с. Свобода Закарпатської області - відмовити.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 20 листопада 2025 року.
СУДДЯ Любомир АНДРЕЙЧУК