Ухвала від 20.11.2025 по справі 905/1207/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

____________________________________________________________________________ У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

20.11.2025 Справа № 905/1207/25

Суддя Господарського суду Донецької області Хабарова М.В., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Свєтлой Валентини Леонідівни про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Житар Юліани Володимирівни заборгованості у розмірі 301500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Донецької області надійшла заява Фізичної особи-підприємця Свєтлой Валентини Леонідівни про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Житар Юліани Володимирівни заборгованості у розмірі 301500,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання боржником своїх зобов'язань за договором поставки товару №08/11 від 07.11.2025.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

За приписами ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Норми ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

У заяві про видачу судового наказу ФОП Свєтла Валентина Леонідівна зазначила боржником Фізичну особу-підприємця Житар Юліану Володимирівну.

Однак, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.11.2025 внесено запис №2010350060001918630 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Житар Юліани Володимирівни.

У відповідності до ч. 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

При цьому судом враховується правова позиція, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі № 910/8729/18, відповідно до якої, якщо правовідносини заявника та боржника виникли з господарського договору, то зобов'язання за таким договором у боржника з втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.

З 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (постанова Великої Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Однак, справа № 910/8729/18 розглядалась судами в порядку позовного, а не наказного провадження.

Разом з тим, частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця.

Суд погоджується із тим, що припинення Житар Ю.В. підприємницької діяльності не припиняє та не змінює природи зобов'язання, а тому спір, що ймовірно існує, підлягає вирішенню в господарських судах незалежно від факту припинення підприємницької діяльності боржника.

Суд зазначає, що, визначаючись із подальшими заходами за для захисту своїх прав, заявнику варто врахувати викладену позицію Великої Палати Верховного Суду у взаємозв'язку із сутністю правовідносин, що існували, як під час здійснення боржником підприємницької діяльності, так і після припинення у боржника статусу підприємця та звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Відтак, процедура наказного провадження застосовується виключно по відношенню до суб'єктів господарювання, наказне провадження має чіткі, формальні межі, які не дозволяють врахувати наведені вище обставини, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.

З огляду на імперативні приписи п. 16 ч. 1 ст. 20, ч. 3 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, припинення Житар Ю.В. її підприємницької діяльності та втрата відповідного статусу унеможливлює звернення до неї з вимогою в порядку саме наказного провадження.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 147, 148, 150, 152-155, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Свєтлій Валентині Леонідівні у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Житар Юліани Володимирівни заборгованості у розмірі 301500,00 грн.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали 20.11.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Хабарова

Попередній документ
131906605
Наступний документ
131906607
Інформація про рішення:
№ рішення: 131906606
№ справи: 905/1207/25
Дата рішення: 20.11.2025
Дата публікації: 21.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (17.11.2025)
Дата надходження: 17.11.2025
Предмет позову: Наказне провадження