вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
19.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4797/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
від позивача: Михайлов Д.В.;
від відповідача: представник не з'явився;
розглянувши матеріали справи №904/4797/25
за позовом Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЮВІЛЕЙНЕ-29"
про встановлення постійного безоплатного сервітуту,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Комунальне підприємство "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 20.08.2025 за вих. №2805 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЮВІЛЕЙНЕ-29" (далі - відповідач), у якій просить встановити Комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради постійний безоплатний сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку №29 по вулиці Козацької Слави в місті Жовті Води Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.
Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4797/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2025.
Ухвалою від 29.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 24.09.2025.
Згідно інформації, що міститься в системі Діловодство спеціалізованого суду, документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у ЗАГАЛЬНОМУ" від 29.08.2025 у справі №904/4797/25 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "ЮВІЛЕЙНЕ-29" до його електронного кабінету. Документ доставлено до електронного кабінету: 01.09.2025 о 09:35 код, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2025 також надсилалася відповідачу на адресу: 52200, Дніпропетровська область, місто Жовті Води, ВУЛИЦЯ КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ, будинок 29; за трек-номером 0610277741469.
Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 23.09.2025 з відміткою пошти від 22.09.2025 “за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою “відмова від отримання».
Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Більш того, обов'язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.
Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун'єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).
Відповідно до статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.
Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов'язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.
Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв'язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).
Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2025 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, суд встановив, що ухвала від 29.08.2025 вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням терміну зберігання, а саме 22.09.2025.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 29.08.2025 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву тривав до 07.10.2025.
Станом на дату винесення рішення відзив відповідачем1 не надано.
Ухвалою суду від 24.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у справі до 22.10.2025.
Ухвалою суду від 22.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.11.2025.
Документ в електронному вигляді "ст. 185 ч. 2 п. 3 Закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті" від 22.10.25 у справі №904/4797/25 було надіслано одержувачу Комунальне підприємство "ЖОВТОВОДСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської обласної ради до його електронного кабінету. Документ доставлено до електронного кабінету: 22.10.25 о 16:02 год.
У судовому засіданні 19.11.2025 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання 19.11.2025 не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач у позові зазначає про те, що ним здійснено усі залежні від нього дії з метою погодження з володільцем будівлі порядку та способу встановлення вузла комерційного обліку централізованого водопостачання, однак відповідач, зі свого боку, згоди позивачу на встановлення відповідного вузла обліку не надав, самостійно вузол комерційного обліку централізованого водопостачання у строки, передбачені Законом України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», не встановив.
Тому у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку №29 по вулиці Козацької Слави у м. Жовті Води вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання іншим способом, аніж встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку №29 по вулиці Козацької Слави у м. Жовті Води Дніпропетровської області.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач відзив не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: наявності/відсутності підстав для встановлення позивачу постійного безоплатного сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку №29 по вулиці Козацької Слави у м. Жовті Води Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.
Суд встановив, що Комунальне підприємство «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» (далі - позивач) надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення населенню та іншим споживачам на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, керуючись нормами діючого законодавства.
Комунальне підприємство «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
КП «ЖВК» ДОР» створене для задоволення потреб територіальної громади міста Жовті Води шляхом здійснення господарської діяльності, пов'язаної з транспортуванням, підготовкою, знезаражуванням та реалізацією споживачам води питної якості та потреб фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» №2918-111 від 10.01.2002 питне водопостачання та водовідведення» питне водопостачання - діяльність, пов'язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання.
Статтею 19 вказаного Закону визначено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору з індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до пунктів 1 і 2 частини першої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 №690 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 року №85) затверджено Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - правила №690).
Відповідно до п.11 Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого Правилами №690, (договір є публічним - 28.02.2022р. розміщений на сайті КП «ЖВК» ДОР» (https://evk.dp.ua) контроль якісних та кількісних характеристик послуг здійснюється за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку та іншими засобами вимірювальної техніки.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузол комерційного обліку -це вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині, обладнаній окремим інженерним вводом.
Відповідно до пункту 5.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 27.06.2008р. №190 (далі - Правила №190) оснащення об'єктів споживачів вузлами комерційного обліку здійснюється відповідно до Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09 серпня 2018 року № 206 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2018 року за № 990/32442 (далі - порядок №206).
Абзацом другим пункту 13 Порядку № 206 визначено, що вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях.
Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання.
Водночас порядок № 206 передбачає можливість встановлення вузла комерційного обліку води в іншому місці, ніж у тому, що є межею майнової (балансової) належності, зокрема, в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання.
Крім того, у пункті 11 порядку № 206 зазначено, що оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил та з урахуванням Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» і не потребує видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, а також погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
КП «ЖВК» ДОР» виступає оператором зовнішніх інженерних мереж, основним обов'язком якого є оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до його зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу (пункт 2 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» № 2119-VIII від 22.06.2017 року) (далі - Закон №2119).
Згідно ст. 3 Закону №2119 оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування дероісавної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
Забороняється приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг відповідно до вимог цього Закону.
Абзацом 1 ч. 3 ст.3 Закону № 2119 встановлено, що оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення. Порядок такого інформування визначається Кабінетом Міністрів України.
Власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п.4 Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою КМУ від 06.06.2018 №444 (далі - порядок №444), повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці інформаційних стендах у під'їздах будівлі.
На виконання вимог Закону №2119 та Порядку №444, 03.04.2024 на офіційному сайті КП «ЖВК» ДОР» було розміщено інформацію щодо наміру позивача здійснити обладнання вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання будинку за адресою: м. Жовті Води, вул. Козацької Слави, буд.29.
Крім, того відповідно до листа від 19.07.2024 року вх. №1318 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКЦ) зазначено «Пунктом 5 Порядку встановлено, що днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування. У разі відсутності веб-сайту у оператора зовнішніх інженерних мереж та органу місцевого самоврядування днем отримання повідомлення є дата розміщення повідомлення у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під'їздах».
Водночас, поряд з цим позивач зазначає, що норма пункту 2 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлює обов'язок оператора зовнішніх інженерних мереж протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні здійснити оснащення відповідних будівель вузлами комерційного обліку, але водночас, не забороняє здійснювати таке оснащення до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні за рахунок власника (співвласників) будівлі, коштів місцевого або державного бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законом.
З метою здійснення оснащення будинку № 29 по вулиці Козацької Слави міста Жовті Води Дніпропетровської області, вузлом комерційного обліку, позивачем було погоджено робочий проект 1Е/130423 «Реконструкція вводів зовнішніх інженерних мереж водопостачання у будинки з оснащенням вузлами комерційного обліку послуг з централізованого водопостачання в Жовтоводській територіальній громаді, Кам'янського району, Дніпропетровської області» за адресою: м. Жовті Води, вул. Козацької Слави, буд.29.
Також позивач зазначає про те, що на виконання вимог абзацу 1 ч.3 ст.3 Закону №2119 відповідач у встановлений законодавством строк не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мережах умовах, про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку не повідомив.
22.01.2025 на адресу ОСББ «ЮВІЛЕЙНЕ-29» було направлено повідомлення вих. №304 про те, що 12.02.2025 о 09-00 год за адресою вулиця Козацької Слави, будинок №29 буде встановлено вузол комерційного обліку.
12.02.2025 на адресу м. Жовті Води, вулиця Козацької Слави, буд. 29 з метою встановлення вузла комерційного обліку прибула бригада КП «ЖВК'ДОР».
У час зазначений у повідомленні від 22.01.2025 вих.№304 голова ОСББ «ЮВІЛЕЙНЕ-29» Олександр Овсюк не допустив до підвального приміщення для встановлення вузла комерційного обліку, про що було складено відповідний акт.
Відтак, станом на 20.08.2025 вузол комерційного обліку на будинок АДРЕСА_1 не встановлений.
Оскільки у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку АДРЕСА_1 вузлом комерційного обліку, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив встановлення постійний безоплатний сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку №20 по вулиці Героїв Чорнобиля в місті Жовті Води Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Речовими правами на чуже майно є право користування (сервітут) (п. 2 ч. 1 ст. 395 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Частиною 1 ст. 402 ЦК України унормовано, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.
У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (ч. 3 ст. 402 ЦК України).
Згідно із ч. ч. 1, 2, 5 ст. 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).
Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що метою сервітуту є задоволення потреб заінтересованої особи для ефективного використання належного їй майна; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.
Речове право у вигляді сервітуту дає змогу власникові повною мірою реалізувати надані йому правомочності щодо належного цій особі майна і забезпечити його ефективне використання, а також передбачає право на задоволення немайнових інтересів інших осіб, речове право яких на чужу річ не пов'язано зі здійсненням майнових прав.
Отже, однією з основних ознак сервітуту, який має бути встановлений за рішенням суду, є неможливість задоволення інтересів особи у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягти згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. Умовою встановлення сервітуту у такий спосіб є те, що позивач має довести у суді, що нормальне функціонування його господарства чи задоволення його інтересів при використанні свого майна неможливе без встановлення сервітуту.
02.08.2017 вступив в силу Закон України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Згідно з п. 2 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» позивач виступає оператором зовнішніх інженерних мереж, основним обов'язком якого є оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим законом були приєднані до його зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим законом вийшли з ладу.
Оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг. (ч. 1 ст. 3 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).
Процедуру оснащення будівель вузлами комерційного обліку затверджено Наказом Мінрегіону №206 від 09.08.2018 “Про затвердження Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнаннями інженерних систем для забезпечення такого обліку».
Відповідно до пункту 13 Порядку вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях.
Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання.
Для споживача комунальних послуг, якому послуга з постачання теплової енергії та/або гарячої води постачається зовнішніми інженерними мережами для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності на стороні споживача в кожній точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж. У разі неможливості встановлення вузла комерційного обліку на межі майнової належності вузол комерційного обліку встановлюється за домовленістю сторін в іншому місці якомога ближче до межі майнової належності.
Вузол комерційного обліку встановлюється в окремому приміщенні, що відповідає вимогам, установленим пунктом 15 цього Порядку, державним будівельним нормам і правилам, вимогам експлуатації засобу вимірювальної техніки, визначеним у супровідній документації до нього (за наявності), а вузол комерційного обліку теплової енергії - в приміщенні індивідуального теплового пункту.
Матеріалами справи підтверджується, що з метою здійснення оснащення будинку №29 по вулиці Козацької Слави міста Жовті Води Дніпропетровської області, вузлом комерційного обліку, позивачем було погоджено робочий проект 1Е/130423 «Реконструкція вводів зовнішніх інженерних мереж водопостачання у будинки з оснащенням вузлами комерційного обліку послуг з централізованого водопостачання в Жовтоводській територіальній громаді, Кам'янського району, Дніпропетровської області» за адресою: м. Жовті Води, вул. Козацької Слави, буд.29.
Варто звернути увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» забороняється приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг відповідно до вимог цього Закону.
Такими вузлами обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у будівлі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Місце встановлення вузла комерційного обліку визначається відповідно до будівельних норм і правил.
Для споживача комунальних послуг, якому комунальна послуга постачається для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності в кожній точці приєднання до зовнішніх інженерних мереж.
Тобто, обладнання, в даному випадку, житлового будинку, власників квартир у якому представляє відповідач, вузлом комерційного обліку є обов'язком, а не правом позивача, який випливає з прямої вказівки Закону.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення. Порядок такого інформування визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 №444 (далі - Порядок), повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному вебсайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого вебсайту - на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під'їздах будівлі.
Днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному вебсайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого вебсайту - на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування (п. 5 Порядку).
Як встановлено судом, 03.04.2024 на сайті позивача було опубліковано повідомлення про намір встановлення вузлів комерційного обліку для будинків міста Жовті Води, і зокрема будинку, яким управляє відповідач. Днем отримання відповідачем вказаного повідомлення відповідача суд визнає 03.04.2024. Також позивач у позові зазначає, що про намір здійснити обладнання будинку вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання співвласників було додатково повідомлено шляхом розміщення відповідної інформації на дошках оголошень біля під'їздів.
Власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку (ч. 3 ст. 3 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).
З урахуванням фактичних обставин справи, відповідач мав в строк до 03.06.2024 повідомити позивача або про згоду на встановлення вузла комерційного обліку, або про намір його самостійно встановити. Докази повідомлення відповідачем позивачу про згоду на встановлення вузла обліку або про намір його встановити самостійно матеріали справи не містять.
Оскільки відповідач письмових заперечень стосовно встановлення вузла комерційного обліку не надав, позивачем 22.01.2025 на адресу ОСББ «ЮВІЛЕЙНЕ-29» було направлено повідомлення вих. №304 про те, що 12.02.2025 о 09-00 год. за адресою вулиця Козацької Слави, будинок №29 буде встановлено вузол комерційного обліку.
12.02.2025 на адресу м. Жовті Води, вулиця Козацької Слави, буд. 29 з метою встановлення вузла комерційного обліку прибула бригада КП «ЖВК'ДОР». У час зазначений у повідомленні від 22.01.2025 вих.№304 голова ОСББ «ЮВІЛЕЙНЕ-29» Олександр Овсюк в телефонній розмові відмовив у доступі до підвального приміщення для встановлення вузла комерційного обліку, про що було складено відповідний акт.
Відтак, станом на 20.08.2025 вузол комерційного обліку на будинок № 29 по вулиці Козацької Слави в місті Жовті Води Дніпропетровської області не встановлений, про що складена відповідна довідка №2802 від 20.08.2025.
На час вирішення спору по суті спірний житловий будинок не обладнаний вузлом комерційного обліку (докази зворотного відсутні), відповідач (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) згоди на встановлення вказаного вузла у житловому будинку не надає, не зважаючи на вжиті позивачем заходи, які відповідали положенням законодавства.
У разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється (абз. 3 ч. 3 ст. 3 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).
Аналіз фактичних обставин вказує на те, що вимоги Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (а саме облаштування вузла комерційного обліку) не можуть бути виконані без задоволення позову позивача і встановлення останньому постійного безоплатного сервітуту щодо підвального приміщення у будинку №20 по вулиці Героїв Чорнобиля у місті Жовті Води Дніпропетровської області
Суд акцентує увагу, що сервітут встановлюється позивачу для облаштування та обслуговування вузла комерційного обліку. Доступ до місця облаштування вузла комерційного обліку буде надавати уповноважена особа відповідача, у якої і будуть знаходитися ключі від технічного підвального приміщення будинку №№ 29 по вулиці Козацької Слави м. Жовті Води Дніпропетровської області. Отже, доступ до приміщення в якому буде облаштований вузол комерційного обліку потрібен задля встановлення лічильника, його повірок, заміни або ремонту, огляду його цілісності. Зняття показань буде здійснюватися дистанційно за допомогою блоку телеметрії БТМ (GSM - модем), який слугуватиме для передачі по каналу мобільного зв'язку даних з приладу обліку на сервер.
Враховуючи те, що з моменту повідомлення співвласників багатоквартирного будинку шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті позивача будь-яких рішень з самостійного встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю відповідачем не прийнято, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, а отже визнання їх такими, що підлягають задоволенню.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі №904/3032/24 від 11.11.2025.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач довів обставини необхідності встановлення постійного сервітуту щодо технічного підвального приміщення у будинку відповідача для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку у повному обсязі.
Водночас, відповідач своїх заперечень суду не надав.
Суд зауважує, що у відносинах із забезпечення багатоквартирного будинку комерційним приладом обліку спеціальним законом є Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який має пріоритет перед іншими нормативно-правовими актами.
Закон України “Про житлово-комунальні послуги» та Закон України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» не закріплюють права співвласників забороняти, обмежувати або встановлювати додаткові умови для доступу у допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників для встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки.
З урахуванням встановленого, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Встановити Комунальному підприємству "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради (52204, Дніпропетровська область, Кам'янський район, місто Жовті Води, вул. Березнева, будинок 40-А; ідентифікаційний код 32182594) постійний безоплатний сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку №29 по вулиці Козацької Слави в місті Жовті Води Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЮВІЛЕЙНЕ-29" (52200, Дніпропетровська область, місто Жовті Води, ВУЛИЦЯ КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ, будинок 29; ідентифікаційний код 40348588) на користь Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради (52204, Дніпропетровська область, Кам'янський район, місто Жовті Води, вул. Березнева, будинок 40-А; ідентифікаційний код 32182594) 3.028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 20.11.2025.
Суддя С.А. Дупляк