вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
18.11.2025м. ДніпроСправа № 904/1553/25
За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Селіванової Людмили Миколаївни, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії
Суддя Красота О.І.
за участю секретаря судового засідання Куц І.І.
Представники:
від Позивача: Демченко А.Г., дов. № 2 від 31.12.2024;
від Відповідача: не з'явився;
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Селіванової Людмили Миколаївни і просить суд стягнути заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 37 330,65 грн., заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 643,82 грн., пеню у розмірі 86,96 грн., 3% річних у розмірі 1 295,95 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 524,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії і плати за абонентське обслуговування.
У поданій позовній заяві викладене клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
05.06.2025 від Відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд надіслати йому дублікат позовної заяви з додатками та надати достатньо часу на ознайомлення з позовною заявою для подальшого складення відзиву.
Ухвалою суду від 06.06.2025 у задоволенні клопотання Відповідача про надіслання дублікату позовної заяви з додатками судом відмовлено; продовжено Відповідачу строк для подання відзиву на позов до 27.06.2025.
30.06.2025 від Відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд продовжити строк на подання відзиву до 01.07.2025.
Ухвалою суду від 01.07.2025 задоволено клопотання Відповідача про продовження строку на подання відзиву на позов; продовжено Відповідачу строк для подання відзиву на позов до 04.07.2025.
07.07.2025 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечував, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якою установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення, зокрема, неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
До того ж, Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив про застосування строку позовної давності (загальної та спеціальної) і просив суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позову.
Вказує ФОП Селіванова Л.М. і про те, що вона, як власник спірного приміщення, в якому є окремий вхід, відсутні місця загального користування, допоміжні опалювальні приміщення, будь-які комерційні вузли обліку (лічильний), труби, по яким надається теплова енергія, з транзитними мережами опалення, не користується комунальними послугами Позивача та фактично не є споживачем відповідних послуг.
08.07.2025 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечував проти доводів Відповідача та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 зі змінами (далі - Методика № 315), передбачено пропорційну участь співвласників багатоквартирного будинку по втратах, які мають місце у місцях загального користування (МЗК), загальнобудинкові потреби (ЗПБ), загальнобудинкові потреби на опалення, втрати в транзитних мережах опалення тощо, та абонентської плати в процесі отримання споживачами комунальних послуг.
Зазначає Позивач і про те, що за умов не відключення приміщень в законодавчий спосіб від мереж теплоспоживання виконавця (доказів відключення від мереж центрального теплопостачання матеріали справи не містять), Відповідач фактично отримував послуги з постачання теплової енергії, без здійснення сплат за них.
Містить відповідь на відзив і посилання на те, що згідно з приписами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики № 315, відповідно до яких нарахування здійснюється для всіх (без виключення) житлових та нежитлових приміщень, з урахуванням частки (загальної площі) кожного окремого співвласника у спільному майні, користування чи не користування місцями загального користування не ставиться в залежність до нарахувань оплати за результатом здійсненого розподілу надавачем послуги.
Таким чином, за твердженням КПТМ «Криворіжтепломережа», оскільки приміщення Відповідача є вбудовано-прибудоване до багатоквартирного житлового будинку, останній зобов'язаний приймати участь в оплаті потреб на опалення багатоквартирного житлового будинку.
Вказує позивач у відповіді на відзив і про те, що строк позовної давності було продовжено на період дії карантину, який закінчився 30.06.2023, та продовжено на період дії воєнного стану, який введено 24.02.2022 і є діючим на час розгляду справи, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення вартості спожитої теплової енергії з 01.01.2022 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, Позивач зазначає про те, що Відповідач є власником нежитлового приміщення, а отже, не отримував послуги для власних потреб відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у зв'язку з чим приписи Постанови КМУ № 206 не розповсюджуються на правовідносини сторін у даній справі.
Ухвалою суду від 17.07.2025 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11.09.2025 об 11:00 год.
30.07.2025 від Позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 11.09.2025 об 11:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 01.09.2025 клопотання Позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання у справі, призначене на 11.09.2025 об 11:00 год., вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Позивача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою суду від 11.09.2025 продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 16.10.2025 о 12:00 год. та вирішено провести його в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Позивача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою суду від 16.10.2025 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2025 о 14:00 год.
Представник Позивача у судовому засіданні 18.11.2025 (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання 18.11.2025 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення останньому 27.10.2025 ухвали суду від 16.10.2025.
У порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.11.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - Позивач, Виконавець) є надавачем послуги з постачання теплової енергії у м. Кривому Розі.
З 05.11.2021 договірні відносини між Позивачем та споживачами - власниками квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі - Індивідуальний договір).
Згідно з п. 2 Індивідуального договору останній набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця http://kpts.dp.ua/.
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надане визначення: індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
За приписами ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Фізична особа-підприємець Селіванова Людмила Миколаївна (далі - Відповідач, Споживач) є власником нежилого приміщення 63 загальною площею 45,1 кв.м у багатоквартирному будинку № 22 по проспекту Центральному (стара назва - вул. Лермонтова) у м. Кривому Розі на підставі Договору дарування серії ВСТ № 811594 від 22.06.2006, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Волошко О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1740.
Позивач зазначає, що будинок № 22 по проспекту Центральному є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) Позивача (у відповідності до п. 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005», де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватись опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05), які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі нежитлове приміщення № 63, яке вбудовано до багатоквартирного будинку № 22 по проспекту Центральному у місті Кривому Розі.
Зазначене нежитлове приміщення Відповідача вбудоване в багатоквартирний будинок та є невід'ємною частиною відповідних мереж (систем) опалення житлового багатоквартирного будинку в м. Кривому Розі.
Отже, з 05.11.2021 між Позивачем та Відповідачем наявні договірні відносини відповідно до приписів Розділу IV Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме шляхом приєднання споживача до публічного договору - "Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії", текст якого було опубліковано на офіційному веб-сайті виконавця послуги КПТМ "Криворіжтепломережа" від 05.10.2021.
Подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) Позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку і Відповідача, як власника нежитлового приміщення.
На вищевказаний багатоквартирний будинок встановлено прилад комерційного обліку, яким здійснюється облік всієї загальної кількості послуги з постачання теплової енергії (відповідно яку було подано на багатоквартирний будинок та яку було спожито всіма співвласниками будинку). Кількість постачання теплової енергії до будинку фіксується показами вищевказаного лічильника та звітами за період споживання теплової енергії по приладу обліку.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від 22.06.2017 № 2119-VIII.
Для кожного споживача платіж за послугу з постачання теплової енергії складається з саме його спожитої частки теплової енергії від загальнобудинкового обсягу (що розрахований та розподілений у відповідності до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Методики розподілу № 315) помножений на тариф, що затверджується місцевими органами самоврядування.
Згідно з п. 11 Індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між Споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика розподілу).
Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Згідно зі ст. 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, (далі - Правила № 830) визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Постачальник (Позивач) згідно приписів законодавства має право здійснювати нараховування Відповідачу, виходячи із загального обсягу спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, який (обсяг) визначається за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) багатоквартирного будинку та розподіляється, згідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг:
- на потреби опалення житлових/нежитлових приміщень (Q прим.) (у разі наявності);
- опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021);
- на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) (з 01.01.2022);
- втрати від транзитних мереж (з 01.01.2022) (у разі наявності).
Позивачем було здійснено нарахування Відповідачу:
- на потреби опалення нежитлового приміщення відповідача (Q прим.) (централізоване опалення наявне в приміщенні Відповідача);
- на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) (з 01.01.2022);
- абонентське обслуговування (абонплата), про що вказано у порядку нарахування заборгованості.
У пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що Споживач вносить однією сумою плату Виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу № 315, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному Виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті Виконавця http://www.kpts.dp.ua/.
У пункті 31 Індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті Виконавця http://www.kpts.dp.ua/.
Відповідно до п. 32 Індивідуального договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги Споживачу не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу (п. 33 Індивідуального договору).
Пунктом 34 Індивідуального договору встановлено, що Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Згідно з п. 45 Індивідуального договору у разі несвоєчасного здійснення платежів Споживач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Відповідно до п. 51 Індивідуального договору останній набирає чинності з моменту акцептування його Споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, він вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 Індивідуального договору).
Згідно з п. 55 Індивідуального договору припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату такого припинення залишились невиконаними.
Тарифи на послуги теплопостачання складають:
- за період з 25.10.2021 по 17.10.2023 тариф за 1 Гкал 5 065,99 грн. (з ПДВ) (згідно з рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 22.10.2021 № 530 п. 1.1.4 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа");
- за період з 18.10.2023 по 25.09.2024 тариф за 1 Гкал 3 481,81 грн. (з ПДВ) (згідно з рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.10.2023 № 1272 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів);
- за період з 26.09.2024 по теперішній час тариф за 1 Гкал 4 664,18 грн. (з ПДВ) (згідно з рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.10.2023 № 1272 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів).
Плата за абонентське обслуговування визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг", зі змінами згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 928.
Відповідно до п.п. 36, 37 постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Розмір плати за абонентське обслуговування:
- за період з 05.11.2021 по 30.11.2021 без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії складає 22,05 грн. (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 03.11.2021 № 712 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії");
- за період з 01.12.2021 по 30.06.2022 без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії складає 22,05 грн. (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 30.11.2021 № 791 "Про внесення змін до Наказу № 712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії");
- за період з 01.07.2022 по 30.11.2022 без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії складає 17,87 грн. (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 30.06.2022 № 394 "Про внесення змін до Наказу № 712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії");
- за період з 01.12.2022 по 30.09.2024 без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії складає 17,70 грн. (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 29.11.2022 № 773 "Про внесення змін до Наказу № 712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії");
- за період з 01.10.2024 по теперішній час без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії складає 16,88 грн. (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 30.09.2024 № 796 "Про внесення змін до Наказу № 712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії").
Приміщення Відповідача є вбудовано-прибудоване до багатоквартирного житлового будинку, а отже він зобов'язаний брати участь в оплаті потреб на опалення багатоквартирного житлового будинку, в який та до якого вбудоване й прибудоване його нежитлове приміщення.
На виконання умов Індивідуального договору Позивач поставив Відповідачу теплову енергію за період з 05.11.2021 по 31.12.2024 на загальну суму 58 787,61 грн. та надав послуги з абонентського обслуговування з 05.11.2021 по 31.12.2024 на загальну суму 705,79 грн., що підтверджується актами подання теплоносія на будинок та актами припинення подання теплоносія, звітами про використання теплової енергії і виставленими для оплати рахунками-фактурами, які містяться в матеріалах справи.
Із матеріалів справи вбачається, що Відповідач не здійснив оплату поставленої теплової енергії за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 у розмірі 37 330,65 грн., а також не здійснив оплату за абонентське обслуговування за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 у розмірі 643,82 грн.
З метою досудового врегулювання спору Позивач надсилав Відповідачу претензію № 3841/15328 (за № 2961/13 від 31.10.2024) про сплату заборгованості, яка останнім була залишена без відповіді та задоволення.
Причиною виникнення спору є неналежне виконання Відповідачем умов Індивідуального договору в частині повної і своєчасної оплати поставленої теплової енергії та плати за абонентське обслуговування.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
За приписами ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно з п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та теплопостачальною організацією.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи умови п. 34 Індивідуального договору, строк оплати поставленої теплової енергії за період з 01.01.2022 по 31.12.2024, а також строк оплати за абонентське обслуговування за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 є такими, що настали.
Як встановлено судом вище, Відповідач не здійснив оплату поставленої теплової енергії за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 у розмірі 37 330,65 грн., а також не здійснив оплату за абонентське обслуговування за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 у розмірі 643,82 грн.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача заборгованості за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 37 330,65 грн., заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 643,82 грн. підлягають задоволенню.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вказувалось вище, згідно з п. 45 Індивідуального договору у разі несвоєчасного здійснення платежів Споживач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за загальний період з 01.05.2024 по 14.03.2025 у розмірі 86,96 грн.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 86,96 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за загальний період з 03.05.2022 по 14.03.2025 у розмірі 1 295,95 грн. та інфляційні втрати за загальний період з травня 2022 по лютий 2025 року у розмірі 4 524,08 грн.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 1 295,95 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4 524,08 грн. підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 у розмірі 37 330,65 грн., заборгованості за абонентське обслуговування за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 у розмірі 643,82 грн., пені у розмірі 86,96 грн., 3% річних у розмірі 1 295,95 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 524,08 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Відповідач посилається на пропуск строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог.
Відповідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосувати позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (частина 1 статті 258 Цивільного кодексу України).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Кодексу, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Аналіз статті 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов.
Так, господарським судом встановлено, що прострочення в оплаті мало місце з 03.03.2022.
В той же час, суд враховує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.
З огляду на те, що строк позовної давності продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинено на строк дії воєнного стану, суд дійшов висновку, що Позивач звернувся до суду з даним позовом в межах встановленого законом строку.
До того ж, суд відхиляє і доводи Відповідача про те, що на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати комунальних послуг в період воєнного стану" забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, оскільки нормативні приписи зазначеної Постанови стосуються саме населення, а не фізичних осіб-підприємців.
Інші заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються, як такі, що спростовані матеріалами справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Селіванової Людмили Миколаївни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, 9, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03342184) заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 у розмірі 37 330,65 грн., заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 у розмірі 643,82 грн., пеню у розмірі 86,96 грн., 3% річних у розмірі 1 295,95 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 524,08 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
18.11.2025