вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"04" листопада 2025 р. Cправа № 902/207/25(902/603/25)
Господарський суд Вінницької області у складі
головуючого судді Лабунської Т.І.
за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.
за відсутності представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОІЛ ЕНЕРДЖИ" (Печерський узвіз, буд. 3, м. Київ, 01601, код 43452363)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" (вул. Польова, буд. 3, м. Немирів, Вінницький рн., Вінницька обл., код 24898750)
про стягнення заборгованості в розмірі 92 435,70 грн.
в межах справи № 902/207/25
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРОІЛСИСТЕМ" (вул. Велика Кільцева, буд. 4Б, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський рн., Київська обл., 08130, код 45488700)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" (вул. Польова, буд. 3, м. Немирів, Вінницький рн., Вінницька обл., код 24898750)
про банкрутство
В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 902/207/25 за заявою ТОВ "УКРОІЛСИСТЕМ" про банкрутство ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА".
Ухвалою суду від 17.04.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Бобрука Т.В., попереднє засідання призначено на 27.05.2025.
07.05.2025 до суду від ТОВ "СОІЛ ЕНЕРДЖИ" надійшла позовна заява до ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" про стягнення заборгованості в розмірі 92 435,70 грн.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/207/25(902/603/25), вказаний позов передано на розгляд судді Лабунській Т.І.
Ухвалою суду від 12.05.2025 відкрито провадження у справі № 902/207/25(902/603/25). Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 19.06.2025 розгляд справи № 902/207/25(902/603/25) по суті призначено на 05.08.2025.
Разом з тим, 05.08.2025 судове засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою суду від 06.08.2025 розгляд справи № 902/207/25(902/603/25) по суті призначено на 26.09.2025.
Ухвалою суду від 26.09.2025 розгляд справи № 902/207/25(902/603/25) по суті відкладено на 04.11.2025.
В судове засідання на визначену дату представники сторін не з'явилися, незважаючи на про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, ухвала суду від 26.09.2025 направлена до електронного кабінету позивача та відповідачу системі ЄСІТС, отримана останніми 02.10.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення сторін про розгляд справи у суді, проте, останні не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні.
Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд враховує, що неявка сторін чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.
За приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
У судовому засіданні 04.11.2025 ухвалено рішення. З огляду на відсутність учасників справи, судом долучено вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення до матеріалів справи.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки нафтопродуктів № 200720-01/СЕ від 20.07.2020 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставлених нафтопродуктів, внаслідок чого ТОВ "СОІЛ ЕНЕРДЖИ" заявлено до стягнення з ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА": 23 000,00 грн. - заборгованості за поставлений товар; 52 044,80 грн. - штрафу, 12 218,14 грн. пені, 1215,53 грн. - 3 % річних та 3 957,23 грн. - інфляційних втрат.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
20.07.2020 між ТОВ "СОІЛ ЕНЕРДЖИ" (Постачальник, позивач) та ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки нафтопродуктів №200720-01/СЕ (Договір поставки), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця нафтопродукти ( надалі іменується "Товар"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 2.1. асортимент, ціна, кількість та вартість партії Товару узгоджуються Сторонами в кожному випадку окремо при поставці партії Товару та визначається у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною цього Договору.
Загальна сума цього Договору складає загальну вартість поставленого Товару, яка зазначена в усіх видаткових накладних та/або актах прийому-передачі Товару (п.2.2. Договору).
Згідно п. 3.1. Договору умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають з умов цього Договору.
Поставка Товару Покупцю здійснюється окремими партіями автомобільним або залізничним транспортом на умовах поставки СРТ - пункт призначення Покупця, або по домовленості Сторін поставка Товару може здійснюватися транспортом Покупця із складу Постачальника на умовах поставки ЕХҐ - резервуар нафтобази зберігання, вказаної Постачальником, на підставі заявки Покупця, в якій вказується найменування Товару та його кількість, або підписаних Додатків до даного Договору (п.3.2. Договору).
Відповідно до п. 3.3. Договору строк поставки Товару: 7 (сім) робочих днів з моменту виставлення рахунку-фактури на оплату Товару.
Право власності на Товар, а також всі пов'язані з ним ризики, переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі Товару та підписання уповноваженою особою Покупця товарно-транспортної накладної в пункті поставки (п. 3.4).
Відповідно до п. 3.7. Договору товар вважається переданим Покупцю, коли уповноважений представник Покупця надасть представнику Постачальника свою довіреність на отримання Товару та зробить підпис на видатковій накладній Постачальника та/або товарно-транспортній накладній (на розсуд Постачальника).
Відповідно до п. 3.9. Договору у разі наявності заборгованості по оплаті поставленої в рамках цього Договору Товару з боку Покупця Постачальник зараховує грошові кошти, одержані в рамках Договору, незалежно від призначення платежу в першу чергу на погашення наявної заборгованості за Договором, а залишок зараховується в рахунок оплати узгодженої між Сторонами партії Товару.
Згідно із п. 5.1. Договору оплата Товару за цим Договором проводиться Покупцем в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в день поставки Товару, що відповідає даті підписання товарно-транспортної та/або видаткової накладної (на розсуд Постачальника). Моментом поставки Товару (п. 3.4 договору) є перехід права власності на Товар Покупцю.
У випадку порушення Покупцем строків оплати, зазначених в п. 5.1 Договору Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день її нарахування, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 6.3. Договору).
Відповідно до п. 6.4. Договору у випадку порушення Покупцем строків оплати Товару, передбачених Договором та/або Додатком до Договору, більше ніж на 5 (п'ять) банківських днів, він зобов'язується сплатити на користь Постачальника штраф у розмірі 3 % (три відсотки) від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого Товару.
Відповідно до п. 6.5. Договору у випадку якщо Покупець оплатив Товар на умовах 100 % передоплати та Постачальник порушив строки поставки такого Товару, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості Товару, поставку якого прострочено, за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 6.9 Договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 5 (п'ять) років від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 9.1. Договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2020 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між Сторонами.
Згідно п. 9.2. Договору цей Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо за місяць (30 календарних днів) до закінчення строку його дії ні від однієї зі Сторін не надійшло письмового повідомлення про бажання припинити договірні відносини.
Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 9.3).
На виконання умов Договору поставки позивач поставив відповідачу паливо дизельне (ДП-Л-Євро5-ВО 2710194300) на загальну суму 2 512 826,52 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 230802-0002 від 02.08.2023 на суму 1 279 348,92 грн., № 230802-0003 від 02.08.2023 на суму 1 233 477,60 грн. та товарно-транспортними накладними на випуск нафтопродуктів (нафти): № СЕ230802-009 від 02.08.2023, № СЕ230802-008 від 02.08.2023.
Згідно п. 5.1. Договору оплата Товару проводиться в день поставки товару.
Як вказує позивач, ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" за поставлений товар розрахувалося частково, сплативши 2 489 826,62 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 02.08.2023 по 18.09.2023.
Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 по 30.06.2024р. між ТОВ "СОІЛ ЕНЕРДЖИ" та ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" за Договором № 200720-01/СЕ від 20.07.2020 підтверджується наявність та визнання відповідачем заборгованості в сумі 23 000,00 грн.
Несплата відповідачем вартості поставлених нафтопродуктів слугувала підставою для звернення ТОВ "СОІЛ ЕНЕРДЖИ" із позовом про стягнення з ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" 23 000,00 - основного боргу за Договором поставки нафтопродуктів від 20.07.2020. № 200720-01/СЕ.
Поряд з цим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 52 044,80 грн., пені у розмірі 12 218,14 грн., 3% річних у розмірі 1215,53 грн., інфляційних витрат у розмірі 3 957,23 грн.
З огляду на встановлені обставини, суд враховує таке.
Враховуючи укладений між сторонами Договір поставки нафтопродуктів від 20.07.2020. № 200720-01/СЕ, правовідносини між сторонами в цій частині підпадають під правове врегулювання положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (ЦК України).
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Факт поставки відповідачу Товару за Договором підтверджено належними первинними документами - видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.
В силу п. 5.1. Договору поставки оплата товару проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в день поставки товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відтак прострочення зобов'язання відповідача щодо оплати вартості отриманого Товару виникло за фактом його прийняття.
Наявність заборгованості ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" на користь ТОВ "СОІЛ ЕНЕРДЖИ" станом на 30.06.2024 в сумі 23 000,00 грн. зафіксовано в Акті звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 - 30.06.2024, підписаному сторонами в електронній формі.
Доказів погашення заборгованості у заявленій позивачем сумі 23 000,00 грн. на дату прийняття рішення матеріали справи не містять. Водночас підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу (постанови ВС КГС від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17 та від 21.12.2020 у справі №916/499/20).
Поряд з цим суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення 23 000,00 грн. основного боргу у повному обсязі.
Окрім основного боргу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" штрафу у розмірі 52 044,80 грн., пені у розмірі 12 218,14 грн., 3% річних у розмірі 1215,53 грн., інфляційних витрат у розмірі 3 957,23 грн. за Договором поставки нафтопродуктів № 200720-01/СЕ від 20.07.2020 за період з 03.08.2023 по 07.05.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Пунктом 6.3. Договору поставки сторони погодили, що у випадку порушення Покупцем строків оплати, зазначених в п. 5.1 Договору Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день її нарахування, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 наведено висновок, за змістом якого, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані сторонами докази, у тому числі зроблений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов'язком суду.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, пені та інфляційних втрат судом встановлено наступне.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.04.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА", введено процедуру розпорядження майном боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.05.2023 у справі № 905/1224/17, "спеціальний закон - КУзПБ імперативно встановив обмеження, зокрема, застосування заходів відповідальності до боржника за невиконання грошових зобов'язань, серед яких і передбачені статтею 625 ЦК України, адже після відкриття провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном боржник фактично втрачає право самостійно, на власний розсуд визначати порядок погашення заборгованості за власними зобов'язаннями, а подальше задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку, передбаченому положеннями КУзПБ.
Тобто з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, який, серед іншого, передбачає те, що не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання та не нараховуються три проценти річних від простроченої суми тощо.
Відтак, ТОВ "СОІЛ ЕНЕРДЖИ" має право нараховувати 3% річних, інфляційні втрати та пеню починаючи з 03.08.2023 (перший день прострочення зобов'язання) по 16.04.2025 (день, що передує даті відкриття провадження у справі банкрутство).
Згідно проведеного судом підрахунку, розмір 3% річних за період з 03.08.2023 по 16.04.2025 на суму боргу 23 000,00 грн. становить 1 175,84 грн., розмір пені становить 11 807,92 грн.
Правильність розрахунку позивача перевірена судом з використанням калькулятора штрафів системи Ліга Закон.
Таким чином, в задоволенні позову в частині 3 % річних в сумі 39,69 грн. та пені в сумі 410,22 грн. слід відмовити.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360", судом встановлено, що розрахунок позивача не перевищує розрахунку суду, тому інфляційні втрати підлягають задоволенню в сумі заявленій позивачем - 3 957,23 грн.
Що стосується нарахування штрафу в сумі 52 044,80 грн., то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6.4. Договору у випадку порушення Покупцем строків оплати Товару, передбачених Договором та/або Додатком до Договору, більше ніж на 5 (п'ять) банківських днів, він зобов'язується сплатити на користь Постачальника штраф у розмірі 3 % (три відсотки) від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого Товару.
Позивачем нараховано штраф на суму боргу 23 000,00 грн. та на суму 1 711 826,62 грн., як несвоєчасно оплаченого товару.
Матеріали справи містять банківські виписки, які свідчать про часткову оплату товару, оскільки за видатковими накладними у серпні 2023 року позивач здійснив поставку відповідачу дизельного палива загальною вартістю 2 512 826,52 грн., і основний борг станом на дату подання позовної заяви становить 23 000,00 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків.
У банківських виписках міститься посилання на рахунки на рахунки № 132 від 02.08.2023, та № 103 від 24.07.2023, які до матеріалів справи не додані.
За відсутності платіжних доручень та рахунків неможливо дослідити фактичне призначення таких платежів, і перевірити на погашення якої заборгованості вони були направлені та скільки днів був протермінований платіж.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість нарахування штрафу в розмірі 3% лише на суму заборгованості, яка становить 23 000,00 грн., і відповідно стягнути з відповідача штраф у розмірі 690,00 грн. (23 000 х 3%).
Таким чином в частині стягнення 51 354,80 грн. штрафу слід відмовити.
За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наведених вище мотивів.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з підпунктів 2.1, 2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовних заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", прийнятого 19 листопада 2024 року Верховною Радою України, з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлюється в розмірі 3028 грн.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви виходячи з ціни позову 92 435,70 грн. було сплачено судовий збір в сумі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 106 від 06.05.2025.
При цьому, позивачем подано позов через систему ЄСІТС, отже ставка судового збору складала 0,8 (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Тому, вірна сума судового збору становить 2 422,40 грн. (3028 х 0,8).
Сума надмірно сплаченого судового збору становить 605,60 грн. та може бути повернута позивачу та підставі поданого клопотання.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 064,88 грн., решта сплаченого позивачем суми судового збору в розмірі 1 357,52 грн. залишаються за позивачем.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 11, 12, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 165, 178, 196, 210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 255, 256, 326, 327 ГПК України -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" (вул. Польова, 3, м. Немирів, Вінницька область, 22800, код ЄДРПОУ 24898750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОІЛ ЕНЕРДЖИ" (Печерський узвіз, буд. 3, м. Київ, 01601, код 43452363) 23 000,00 грн. - основного боргу, штраф у розмірі 690,00 грн., 3% річних в сумі 1 175,84 грн., пеню в сумі 11 807,92 грн., інфляційні втрати в сумі 3 957,23 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 064,88 грн.
3. Відмовити в задоволенні позову в частині вимог про стягнення 3 % річних в сумі 39,69 грн., пені в сумі 410,22 грн. та 51 354,80 грн. штрафу.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Копію рішення суду надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ТОВ "СОІЛ ЕНЕРДЖИ" - lawyer@solarys.com.ua; ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" - nvnbaza@ukr.net; арбітражному керуючому - Бобруку Т.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2
У зв'язку із тривалими відключеннями електропостачання повний текст судового рішення складено 20 листопада 2025 р.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи