17 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/2252/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.
при секретарі судового засідання, Погребняк А. М.,
за участю представників сторін,
позивача, Савчук О.Г.
відповідача, Черкасов І.Р.
третьої особи не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АТ "Мегабанк", м.Київ, за вх. №2018 Х/1 на ухвалу господарського суду Харківської області від "08" вересня 2025 р. (повний текст складено 09.09.2025, суддя Сальнікова Г. І.) при розгляді заяви АТ "Мегабанк", про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх. №10 від 25.07.2025) справі №922/2252/22
за позовом АТ "Мегабанк", м.Київ,
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб , м.Київ,
до ПП "Колома", м.Київ
про застосування наслідків нікчемності правочинів
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Акціонерного товариства "Мегабанк" до Приватного підприємства "Колома", згідно вимог якої позивач просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 61875388 від 26.11.2021, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за Приватним підприємством "Колома" та проведення державної реєстрації набутого права власності за Акціонерним товариством "Мегабанк" на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу №114, 115, 1-го поверху №1, 1-:-25, 93-:-98, 100, 2-го поверху №26-:-63, 101, 101а, 102-:-107, 3-го поверху №64-:-75, 77-:-92, 108-:-112, надбудови №113 загальною площею 1731,2 кв.м., в нежитловій будівлі літ "А-3"; овочесховище літ. "В" площею 76,2 кв.м.; басейн літ. "Г", нежитлове приміщення 1-го поверху №99, в літ. "А-3", загальною площею 4,5 кв. м., що розташоване за адресою: Харківська обл., Харківський (колишній Дергачівський) р-н., с. Черкаська Лозова, вул. Бєлгородське шосе, буд. 3-А.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у позові відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" (вх. № 569 Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 10.07.2024 закрито касаційне провадження за скаргою Акціонерного товариства "Мегабанк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22.
25.07.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Акціонерного товариства "Мегабанк" зареєстровано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх. №10), в якій просить суд: відкрити провадження за заявою Акціонерного товариства "Мегабанк" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 по справі №922/2252/22 за нововиявленими обставинами; переглянути рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 по справі №922/2252/22 за нововиявленими обставинами; cкасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 по справі №922/2252/22 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Мегабанк" до Приватного підприємства "Колома", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фонд гарантування вкладів фізичних, про застосування наслідків нікчемних правочинів задовольнити у повному обсязі; cтягнути з Приватного підприємства "Колома" витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 у справі було відмовлено в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх. №10 від 25.07.2025). Рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22 залишено в силі.
Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції судовим рішенням, апелянт через підсистему "Електронний суд" звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою та клопотанням, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 08.09.2025 у справі №922/2252/22 про відмову у задоволенні заяви АТ «МЕГАБАНК» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та задовольнити заяву про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 за нововиявленими обставинами.
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції фактично звів аналіз до формального твердження, що рішення адміністративних судів не було підставою для ухвалення рішення 30.01.2024. Однак із матеріалів справи сліду, що провадження у справі №922/2252/22 було зупинено саме до вирішення адміністративної справи №640/12723/22; в ухвалі про зупинення фактично зазначено, що вирішення адміністративної справи має преюдиційне значення. На думку апелянта, скасування цих судових рішень та прийняття нового рішення Верховного Суду від 24.06.2025 по справі №640/12723/22 відповідає ознакам нововиявленої обставини.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.
Втім, відповідною ухвалою Східного апеляційного господарського суду апеляційна скарга, залишена без руху з підстав висвітлених у вказаній ухвалі.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання щодо виконання вимог ухвал , якими були усунуті встановлені раніше недоліки.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Мегабанк", м.Київ, за вх. №2018 Х/1 на ухвалу господарського суду Харківської області від "08" вересня 2025 р. у справі №922/2252/22; встановлено учасникам справи строк до 07.11.2025 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи; витребувано матеріали оскарження по справі № 922/2252/22 з Господарського суду Харківської області; призначено справу до розгляду на 17.11.2025; явку представників учасників справи визнано необов'язковою.
Також, судова колегія повідомляє, що в Україні введено дію воєнного стану, а також особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду, може привести до подовження процесуальних строків розгляду справи.
До суду апеляційної інстанції надійшли матеріали оскарження у справі №922/2252/22.
03.11.2025 до суду апеляційної інстанції від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу задовольнити.
В обґрунтування своєї правової позиції третя особа вказує на те, що скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій по справі №640/12723/22, якими було визнано протиправним рішення НБУ щодо віднесення АТ «МЕГАБАНК» до неплатоспроможних, істотно змінює обставини справи. Так, Верховний Суд підтвердив законність дій НБУ, що прямо впливає на підстави позову (визнання договорів нікчемними та доведення причинно-наслідкового зв'язку із неплатоспроможністю банку). На думку третьої особи, укладені правочини не відповідали поточним ринковим умовам, а мали всі ознаки нікчемності, прямо визначені у ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», укладення такого роду правочинів призвело до погіршення фінансового стану АТ «МЕГАБАНК», результатом чого стало прийняття Національним банком України рішення № 261-рш/БТ від 02.06.2022 «Про віднесення Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до категорії неплатоспроможних».
06.11.2025 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
В обґрунтування своєї правової позиції відповідач вказує на те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зазначені заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням, не впливають на правильність рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 та не мають істотного значення для правильного вирішення спору. Доводи апеляційної скарги зводяться до опису встановлених судом першої інстанції у цій справі обставин, висновку суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
У судове засідання 17.11.2025 представники позивача та відповідача прибули, висловились на підтримку своїх доводів та заперечень.
Представник третьої особи в судове засідання 17.11.2025 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України).
Заслухавши доповідь головуючого по справі (суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Акціонерного товариства "Мегабанк" до Приватного підприємства "Колома", згідно вимог якої позивач просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 61875388 від 26.11.2021, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за Приватним підприємством "Колома" та проведення державної реєстрації набутого права власності за Акціонерним товариством "Мегабанк" на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу №114, 115, 1-го поверху №1, 1-:-25, 93-:-98, 100, 2-го поверху №26-:-63, 101, 101а, 102-:-107, 3-го поверху №64-:-75, 77-:-92, 108-:-112, надбудови №113 загальною площею 1731,2 кв.м., в нежитловій будівлі літ "А-3"; овочесховище літ. "В" площею 76,2 кв.м.; басейн літ. "Г", нежитлове приміщення 1-го поверху №99, в літ. "А-3", загальною площею 4,5 кв. м., що розташоване за адресою: Харківська обл., Харківський (колишній Дергачівський) р-н., с. Черкаська Лозова, вул. Бєлгородське шосе, буд. 3-А.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у позові відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" (вх. № 569 Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 10.07.2024 закрито касаційне провадження за скаргою Акціонерного товариства "Мегабанк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22.
25.07.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Акціонерного товариства "Мегабанк" зареєстровано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх. №10), в якій просить суд відкрити провадження за заявою Акціонерного товариства "Мегабанк" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 по справі №922/2252/22 за нововиявленими обставинами; переглянути рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 по справі №922/2252/22 за нововиявленими обставинами; cкасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 по справі №922/2252/22 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Мегабанк" до Приватного підприємства "Колома", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фонд гарантування вкладів фізичних, про застосування наслідків нікчемних правочинів задовольнити у повному обсязі; cтягнути з Приватного підприємства "Колома" витрати по сплаті судового збору.
Вище вказано, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 у справі було відмовлено в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх. №10 від 25.07.2025). Рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22 залишено в силі.
Приймаючи оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 за нововиявленими обставинами та залишення його в силі, місцевий господарський суд виходив з того, що наявність постанови Верховного Суду від 24.06.2025 у справі №640/12723/22 не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки суд не обґрунтовував судове рішення, що переглядається скасованим судовим рішенням. За висновком суду першої інстанції, зазначені АТ «Мегабанк» у своїй заяві обставини, не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням, не впливають на правильність рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 та не мають істотного значення для правильного вирішення спору.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з огляду на нижче викладене.
Відповідно до частини 1 статті 323 ГПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
Частиною 15 статті 32 ГПК України визначено, що розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою, якщо рішення, що переглядається, ухвалено відповідно палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою.
Відповідно до частини 2 статті 320 ГПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частиною 4 статті 320 ГПК України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Враховуючи вище викладене, слід дійти висновку, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. Вона не є тотожною новому розгляду справи, не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін та інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі №915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі №910/19793/14, від 25.08.2020 у справі №910/6052/16, від 07.10.2020 у справі №922/1026/19.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення (висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а).
Звертаючись до категорії «істотності» судова колегія зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/17258/17).
Натомість нововиявленою не може вважатися обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, вияснені після ухвалення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Слід також враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Разом з тим, нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
Судова колегія враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі №752/4995/17 про те, що питання, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Крім того, скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору (правова позиція Верховного Суду у постанові від 27.06.2019 по справі №711/2178/17, від 26.01.2022 по справі №922/3149/18).
Європейський Суд з прав людини у рішення по заяві №69529/01, пп. 27-28, та рішенні від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" №2 виснував, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Крім того, процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").
У пункті 33 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39; у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04).
Відкриття провадження за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Разом з тим, обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
Так, звертаючись з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник підставою визначив пункт 3 частини 2 статті 320 ГПК України. Цим пунктом встановлено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Заявник зазначає, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, а саме 24.06.2025 Верховний Суд прийняв постанову по справі №640/12723/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - АТ "Мегабанк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2022 № 261-рш/БТ "Про віднесення АТ "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних". Відповідно до цієї постанови було задоволено касаційну скаргу Національного банку України. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №640/12723/22 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.04.2021 у справі №9901/819/18 зазначила, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для адміністративного суду. Вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС, які аналогічні положенням пункту 3 частини 2 статті 320 ГПК України, (скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду), суд повинен виходити саме з преюдиційного зв'язку судових рішень. Разом з тим, скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього.
Матеріали справи свідчать, що рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22 переглядалося судами апеляційної та касаційної інстанції та було залишено без змін, тобто визнано таким, що прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, та судовій практиці сформованій на момент розгляду справи.
Разом з тим, ухвалюючи рішення від 30.01.2024 у справі №922/2252/22 суд керувався тим, що визначальним у вирішенні цього спору було встановлення обставин щодо застосування наслідків нікчемності правочинів, що укладені між Акціонерним товариство "Мегабанк" та Приватним підприємством "Колома" на підставі статті 216 ЦК України.
Як встановлено матеріалами справи, Господарський суд Харківської області у рішенні від 30.01.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з такого:
- для оцінки нікчемності договорів відповідно до пункту 3 та 6 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" слід встановити, зокрема, чи укладені спірні правочини на умовах, які не є поточними ринковими умовами, чи укладені правочини на умовах, які передбачають надання переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
- купівлю-продаж рухомого та нерухомого майна вчинено позивачем та відповідачем по балансовій вартості цього майна, за якою воно відображено в балансі АТ "Мегабанк" та відповідає ринковій вартості відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна від 04.11.2021, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ПП "АС ТЕРРА", що спростовує твердження позивача про те, що договори купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна мають ознаки нікчемності; позивачем не надано до суду доказів про наявність можливості продажу вказаного майна за вищою вартістю іншій особі;
- процентна ставка за кредитним договором №20-08в/2021/ГД-03/2021 від 26.11.2021 в розмірі 4,8% річних є такою, що перевищує середньозважену ставку за кредитами, виданим нефінансовим корпораціям в євро в листопаді 2021 року. Отже, Приватне підприємство "Колома" отримало кредит на ринкових умовах і в даному випадку відсутні підстави вважати, що Акціонерне товариство "Мегабанк" під час укладання кредитного договору передбачило процентну ставку, яка була б меншою ніж звичайна, що також спростовує твердження позивача про наявність ознак нікчемності правочину;
- викладений в Акті №7 від 11.07.2022 та зазначений позивачем висновок про те, що існуючі ознаки та обставини вчинення договорів вказують, що в результаті їх укладення відбулась не ринкова угода, а проведено нерівноцінний продаж ліквідного активу банку за кошти банку, які були надані в кредит на значний період часу, що свідчить про надання особі, яка проводила таку купівлю, нічим не обумовлених переваг, є таким, що прямо суперечить матеріалам справи та обґрунтованим висновкам суду про ринковість умов укладених правочинів; відсутність інших покупців на майно та доказів заінтересованості інших осіб у його придбанні в матеріалах даної справи також спростовує посилання позивача щодо надання переваг саме відповідачу у придбанні вищевказаного майна;
- позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України фактів, які би свідчили про нікчемність кредитного договору, договорів купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна з підстав, передбачених п.п. 3, 6, 8 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- скасування рішень про державну реєстрацію є самостійним способом захисту права та є відмінним від заявленої позивачем вимоги про застосування наслідків нікчемності правочинів, з огляду на що позов про застосування наслідків нікчемності правочинів шляхом скасування рішень про державну реєстрацію не відповідає положенням статті 216 ЦК України і не підлягає задоволенню.
Також, Східний апеляційний господарський суд у постанові від 23.04.2024 у справі №922/2252/22 залишаючи рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 без змін, а апеляційну скаргу АТ "Мегабанк" без задоволення, зазначив наступне:
- купівля-продаж рухомого та нерухомого майна вчинена позивачем та відповідачем за балансовою вартістю цього майна, що відображена в балансі АТ "Мегабанк" та відповідає ринковій вартості відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна від 04.11.2021, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ПП "АС ТЕРРА", що спростовує твердження позивача про те, що договори купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна мають ознаки нікчемності; позивач не надав суду першої та апеляційної інстанції будь-яких доказів, що свідчили б про те, що умови відчуження банком зазначеної нерухомості не є поточними ринковими умовами;
- матеріали справи не містять доказів наявності інших покупців на майно, доказів заінтересованості інших осіб у його придбанні та доказів наявності можливості продажу вказаного майна за вищою вартістю іншій особі;
- доводи апелянта про те, що придбання ПП "Колома" майна за договорами купівлі-продажу, укладеними з позивачем, здійснювалося за кошти банку, не узгоджується з нормами ст.1046, 1054 ЦК України, адже на момент укладення договору купівлі-продажу відповідні кошти, отримані відповідачем у кредит, не були коштами банку;
- відповідні обставини (придбання майна за кредитні кошти) також не можуть свідчити про нікчемність договорів купівлі-продажу в розумінні вищенаведених приписів пункту 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- місцевим господарським судом вірно встановлено, що згідно офіційної кредитної та фінансової статистики Національного банку України процентна ставка за кредитами нефінансових корпорацій в євро становила: в жовтні 2021 року - 4,4%, в листопаді 2021 року - 4,2%. Наведене дає підстави для висновку про те, що процентна ставка за кредитним договором №20-08в/2021/ГД-03/2021 від 26.11.2021, укладеного між сторонами спору, в розмірі 4,8% річних є такою, що перевищує середньозважену ставку за кредитами, виданим нефінансовим корпораціям в євро в листопаді 2021 року;
- суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Приватне підприємство "Колома" отримало кредит на ринкових умовах і в даному випадку відсутні підстави вважати, що Акціонерне товариство "Мегабанк" під час укладання кредитного договору передбачило процентну ставку, яка була б меншою ніж звичайна;
- позивач не надав суду першої та апеляційної інстанції доказів наявності інших осіб, які у відповідний період бажали отримати такий кредит на придбання спірного майна, не надав доказів наявності укладення з іншими особами кредитних договорів, умови яких відрізнялися б від умов договору №20-08в/2021/ГД-03/2021 від 26.11.2021, що могло б свідчити про отримання саме Приватним підприємством "Колома" переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку. Копій будь-яких внутрішніх документів банку, так само як і посилань на норми чинного законодавства, яким би суперечили умови кредитного договору (зокрема, в частині тривалості розстрочки оплати), позивач також не надав;
- місцевим господарським судом обґрунтовано встановлено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що кредитний договір, договори купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна не відповідають поточним ринковим умовам або останні є такими, що передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
Одночасно судом апеляційної інстанції в розрізі аргументів апеляційної скарги про нікчемність кредитного договору, договорів купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна з підстав, передбачених пунктом 8 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зазначено, що матеріали справи №922/2252/22 не містять сукупності доказів, що свідчили б про наявність ознак пов'язаності ПП "Колома" з АТ "Мегабанк" у розумінні норм статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Положення №315, тобто відсутнє документальне підтвердження щодо підстав ухвалення рішення про пов'язаність відповідача з АТ "Мегабанк". Суд апеляційної інстанції також зазначив, що необхідною умовою для визнання правочину нікчемним є не лише факт його укладення з пов'язаною особою, але і порушення вимог законодавства, зокрема, що угоди, які здійснюються з пов'язаними з банком особами, не можуть передбачати умови, що не є поточними ринковими умовами.
Вказане, також, встановлено ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.07.2024 у справі №922/2252/22 та підтверджує, що рішення суду в адміністративній справі №640/12723/22 не було підставою для ухвалення рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22.
Таким чином, наявність постанови Верховного Суду від 24.06.2025 по справі №640/12723/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - АТ "Мегабанк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2022 №261-рш/БТ "Про віднесення АТ "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних, не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки суд не обґрунтовував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням.
При цьому, заявником не наведено інших обставин, які не були і не могли бути відомі учасникам справи, і які б мали істотне значення для розгляду справи.
Таким чином, вказані заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням, не впливають на правильність рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 та не мають істотного значення для правильного вирішення спору.
Посилання позивача щодо ризиковості кредиту, надання переваг позичальнику тощо відхиляються судом, оскільки ці обставини ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.
Отже, позивач, використовуючи правовий механізм нововиявлених обставин, намагається домогтися повторного розгляду справи, при цьому фактично доводи банка зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів, оцінених судом та встановлених обставин справи під час розгляду справи по суті.
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Мегабанк" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, залишивши в силі рішення Господарського суду Харківської області від 30.01.2024 у справі №922/2252/22.
Отже, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)
В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що ухвалу по справі прийнято судом першої інстанції з додержанням норм процесуального права, у зв'язку з чим, ухвала по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Судові витрати за звернення з апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 269,270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 у справі № 922/2252/22 - залишити без задоволення.
2.Ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 у справі №922/2252/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 20.11.2025.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.С. Хачатрян