вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" листопада 2025 р. Справа № 927/592/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Гончарова С.А.
Тищенко О.В.
Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція"
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2025
про відмову у поновленні процесуального строку
повний текст ухвали складено 10.09.2025
у справі № 927/592/25 (суддя Сидоренко А.С.)
за позовом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області
до Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція"
про скасування державної реєстрації права постійного користування, -
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2025 по справі № 927/592/25 клопотання Приватного підприємства "Новгород - Сіверська рибоводно - меліоративна станція" про поновлення процесуального строку на подання доказів залишено без задоволення.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що у заявленому клопотанні відсутнє будь-яке обґрунтування поважних причин для поновлення строку на подання відповідних доказів до матеріалів справи, тому підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2025 по справі № 927/592/25, 17.09.2025 Приватне підприємство "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу постановивши нову, якою клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказів задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржувану ухвалу прийнято з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2025 матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" по справі № 927/592/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 витребувано з Господарського суду Чернігівської області копії матеріалів господарської справи № 927/592/25, що необхідні для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2025.
07.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли копії матеріалів господарської справи № 927/592/25, що необхідні для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2025 у справі № 927/592/25, ухвалено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
21.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Чернігівської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.
24.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла відповідь на відзив Чернігівської обласної прокуратури.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2025 у справі № 927/592/25 змінити в мотивувальній та резолютивній її частинах, з наступних підстав.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судом встановлено, що 10.06.2025 заступником керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області до Господарського суду Чернігівської області подано позовну заяву № 12-1968-25 від 09.06.2025 до Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція", у якій просить скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права постійного користування за відповідачем на земельну ділянку з кадастровим номером 7423686600:05:000:0909 площею 141,8 га, яка знаходиться в селі Мамекине Новгород - Сіверського району Чернігівської області (номер запису про інше речове право 50222099, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2732407074236).
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Зазначеною ухвалою встановлено процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.07.2025 постановлено продовжити строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 09.09. 2025.
Відповідно до ст. 161, 165, 167 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити, зокрема перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання. До відзиву додаються, зокрема докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив, і мотиви їх визнання або відхилення.
Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 169, статті 13 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Відповідно до ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, Господарським судом Чернігівської області постановляючи ухвалу від 16.06.2025 у справі № 927/592/25, зокрема, встановлено процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення даної ухвали.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.06.2025 у справі № 927/592/25 отримано відповідачем 17.06.2025, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа, яка наявна в матеріалах справи.
Тобто, встановлений місцевим господарським судом процесуальний строк на подання відзиву та відповідних доказів враховуючи положення ст. 80 Господарського процесуального кодексу України сплив 03.07.2025.
Відзив на позов відповідачем було подано 01.07.2025.
29.08.2025 до Господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшло клопотання, у якому викладено прохання щодо долучення доказів до матеріалів справи а саме: рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 620/13543/24; рішення від 13.03.2024 № 72031495 про відмову в проведенні реєстраційних дій, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно Юдицьким Віталієм В'ячеславовичем; статут Приватного підприємства «Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція» (нова редакція), затверджений рішенням засновника (протокол № 01-2024 від 04.10.2024); Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЧН № 001279.
Одночасно, відповідач просив поновити встановлений законом процесуальний строк на вчинення відповідної процесуальної дії.
Згідно зі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідну заяву Приватним підприємством «Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція» подано не було, матеріали справи не містять.
Водночас, відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Тобто, право на поновлення строку реалізується з урахуванням конкретних обставин, яким суд має надати правову оцінку і які сторона повинна обґрунтувати.
При цьому, суд враховує, що подання клопотань після переходу до початку розгляду справи по суті без належних на те правових підстав, які визначені ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, є по своїй суті затягуванням судового процесу.
Необґрунтовані клопотання призводять до штучного затягування судового процесу, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Колегія суддів вважає необхідним роз'яснити скаржнику, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Також, необхідно вказати, що поновлення процесуальних строків на оскарження судових рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду докази мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена та належним чином обґрунтована. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 27.06.2023 у справі № 910/161/181/18, від 28.02.2024 у справі № 910/12005/22).
У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності.
Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного суду від 06 грудня 2023 року по справі № 918/604/23.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що у даному випадку відповідач мав достатньо часу для подання доказів для обґрунтування своїх заперечень, однак, наданими йому процесуальними правами не скористався.
Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що у заявленому клопотанні відповідачем не обґрунтовано причин, які перешкоджали йому подати докази у встановлений процесуальним законом строк.
З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що наведені Приватним підприємством «Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція» у клопотанні обставини не є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення відповідача та такими, що пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк.
Отже, скаржником у поданій апеляційній скарзі не спростовано висновків суду першої інстанції та не доведено порушення норм процесуального права цим судом, як необхідної передумови для скасування оскаржуваної ухвали.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
При цьому, постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевим господарським судом за результатами розгляду клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання доказів згідно її резолютивної частини останнє було залишено без задоволення.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу (ч. 7 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на те, що наслідком пропущення процесуальних строків є залишення відповідних заяв, скарг, і документів без розгляду, місцевому господарському суду слід було відмовити у заявленому клопотанні відповідача про поновлення процесуального строку на подання доказів, а відповідні докази залишити без розгляду враховуючи положення ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
Так, за наведених обставин, висновки місцевого господарського суду не можна вважати такими, що відповідають приписам статей 86, 234, 236, Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного, об'єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що свідчить про наявність підстав для зміни оскаржуваної ухвали.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції мало неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Отже, ухвала Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2025 у справі № 925/592/25 підлягає зміні в мотивувальній та резолютивній частинах, з викладенням її редакції зазначеної в даній постанові.
Керуючись статтями 129, 263, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2025 у справі № 927/592/25 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2025 у справі № 927/592/25 - змінити.
3. Викласти мотивувальну частину ухвали Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2025 у справі № 927/592/25 в редакції даної постанови.
4. Викласти резолютивну частину ухвали Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2025 у справі № 927/592/25 в наступній редакції:
«Відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємства «Новгород Сіверська рибоводно-меліоративна станція» про поновлення процесуального строку на подання доказів.
Клопотання відповідача про долучення доказів - залишити без розгляду.»
5. Судовий збір за розгляд даної апеляційної скарги залишити за скаржником.
6. Матеріали справи № 927/592/25 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді С.А. Гончаров
О.В. Тищенко