Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/563/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 398/7030/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
17.11.2025 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 04.11.2025, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селищі Нова Прага, Олександрійського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, дітей не має, офіційно не працевлаштований, фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та житлове приміщення розташоване на прилеглій території до ставка «Ганівський» на території селища Нова Прага, Олександрійського району, Кіровоградської області, раніше судимого 22.06.2006 року Апеляційним судом Кіровоградської області за п.2 ч.2 ст.115, п.10 ч.2 ст.115, ч.4 ст.152 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років, звільнений по відбуттю покарання 23.03.2020 року,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 31.12.2025 включно.
За участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.11.2025 відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя прийшов до висновку, що на підставі наданих слідчим матеріалів клопотання слідчий суддя встановив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, існують ризики його переховування від суду, впливу на свідків, вчинення ним іншого кримінального правопорушення. Встановлення цих обставин відповідно до ст. 194 КПК є достатньою підставою для обрання запобіжного заходу. Ці ризики виходячи із зазначених вище підстав є високими та не можуть бути усунуті у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Суд, керуючись п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив розмір застави, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні із застосуванням насильства злочину, який спричинив загибель людини. Встановлені судом обставини, що характеризують особу підозрюваного та підтверджують наявність передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК ризиків, вказують на те, що застава не є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого суду скасувати.
Зазначає, що ОСОБА_7 свою вину не визнав та пояснив, що непричетний до спричинення потерпілій особі тілесних ушкоджень, які потягли її смерть.
Докази, якими слідчий обґрунтовує підозру ніяким чином не вказують на особу, яка спричинила тілесні ушкодження потерпілому, а тільки констатують певні юридичні факти.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали скарги, зваживши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з положень ст.183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчим суддею враховано, наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а також обставини події вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та наявність обґрунтованої підозри причетності до його вчинення ОСОБА_7 .
Відповідно до п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Установленою практикою Європейського суду з прав людини, визначено, що висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України покладає на сторону обвинувачення, при зверненні до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, обов'язок довести не лише існування заявлених ризиків, а і наявність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого та додані до нього матеріли, колегія суддів вважає, що їх сукупність є достатньою вважати про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. ст.121 КК України та існування заявлених ризиків передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься категорії тяжких, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування; незаконно впливати на свідків та вчинити новий злочин.
Окрім зазначених вище матеріалів, що характеризують особу підозрюваного, слідчий суддя вірно врахував, що ОСОБА_7 раніше судимий 22.06.2006 року Апеляційним судом Кіровоградської області за вчинення насильницького злочину проти життя і статевої недоторканості особи за п.2 ч.2 ст.115, п.10 ч.2 ст.115, ч.4 ст.152, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 15 років. Відбував покарання з 02.01.2006 року по 23.03.2020 року, звільнений після відбуття строку покарання. У цьому кримінальному провадженні він обґрунтовано підозрюється у вчиненні у період судимості нового насильницького злочину проти життя і здоров'я особи.
Слідчим суддею вірно взято до уваги, що після звільнення по відбуттю покарання у 2020 році ОСОБА_7 не має зареєстрованого місця проживання. Відповідно до Довідки-характеристики № 1011 від 03.11.2025 року, виданої виконуючим справами виконкому Новопразької селищної ради, ОСОБА_7 , на території Новопразької селищної ради проживає близько трьох років, офіційно ніде не працює, проживає за рахунок тимчасових заробітків. Відповідно до довідки № 1012 від 03.11.2025 р. Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо складу сім'ї, яка видана щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 (проживаючого без реєстрації) - проживає один. Під час судового розгляду встановлено, що з початку 2025 року він фактично проживає у будинку охоронця за усним дозволом сина орендаря ставка ОСОБА_9 . ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, фактично з початку 2025 року виконує функції охоронця і різноробочого за дорученням ОСОБА_9 . Він неодружений, стверджує, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_10 , яка часто зникає без попередження, востаннє він бачив її 21 жовтня 2025 року. Також він не має на утриманні дітей. Ці обставини вказують на відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків за місцем фактичного проживання.
Слідчий суддя вірно врахував протоколи допиту свідків і пояснення ОСОБА_7 , які вказують на те, що останній зловживає алкоголем. Також суду надана довідка КП "Центральна міська лікарня м. Олександрії" від 3 листопада 2025 року, у якій зазначено про те, що ОСОБА_7 перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності з 2006 року. Суд бере до уваги зауваження сторони захисту про те, що у 2006 році ОСОБА_7 відбував покарання за вироком суду, тому не міг звернутися до нарколога. Водночас у цій довідці вказано не час, коли ОСОБА_7 поставлений на облік або звертався до лікаря, а час з якого він має залежність, що прямо не суперечить факту відбування ним покарання з 2006 року. Зміст цієї довідки узгоджується із зазначеними показаннями свідків і поясненнями самого підозрюваного у судовому засіданні. Будь-які сумніви щодо обставин перебування ОСОБА_7 на обліку надалі мають бути предметом досудового розслідування і судового розгляду.
Також суду надана довідка КНП "Олександрійська психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" про те, що ОСОБА_7 на обліку не перебуває, обстежений стаціонарно у 1992 році, діагноз "Олігофренія у ступені легкої дебільності".
Колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя в повній мірі врахував обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним, характер та обставини протиправних дій, врахував особу підозрюваного, особисті та соціальні обставини життя, а також його зв'язки із суспільством, відсутність даних щодо незадовільного стану здоров'я підозрюваного, що унеможливлювали б його перебування під вартою, слідчий суддя вірно прийшов до висновку щодо доведеності обставини, які виправдовують застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід на початковій стадії досудового розслідування в повній мірі відповідатиме меті його застосування, а саме забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Доводи, якими прокурор обґрунтовує наявність підстав для застування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказують на обґрунтованість щодо застосування обраного запобіжного заходу на даній стадії досудового розгляду. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що на даний момент виключно такий запобіжний захід, як тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками та відповідає особі підозрюваного.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки він не забезпечить в повній мірі уникнення певних ризиків та виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи захисника про те, що докази не доводять вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, оскільки згідно зазначених вище норм п. 1 ч. 1 ст.194 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри, а не доведення вини підозрюваного у вчиненні злочину.
Стороною захисту не надано неспростовних доказів неможливості підзахисного за станом здоров'я утримуватися під вартою.
Доводи захисника про необґрунтованість оскаржуваної ухвали є безпідставними, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань про застосування запобіжних заходів.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, ч.2 ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської областівід 04.11.2025, якою стосовно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2