Справа № 726/3837/25
Провадження №3/726/838/25
Категорія 327
18.11.2025 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Проскурняк І. Г. розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 184 ч.2 КУпАП,
ОСОБА_1 , ухилилася від виконання батьківських обов'язків, які передбачені ст.150 Сімейного Кодексу України, а саме: її неповнолітній син, ОСОБА_2 , 2012 р.н., перебуваючи в приміщенні гімназії, а саме: в кабінеті біології, навмисне розпилив балон аерозольний з дратівливим препаратом «КОБРА-1СS», внаслідок чого, присутні учні в класі відчули подразнення очей. Крім того ОСОБА_1 , протягом року була притягнута до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, тому дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засідання вину у вчиненому правопорушенні визнала, пояснила суду, що вона неодноразово проводить з сином виховні бесіди. Просила суд її суворо не карати.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані у ній докази та надавши їм відповідну правову оцінку, приходжу до наступного висновку.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно із ч.2 ст. 184 КУпАП, ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 118382 від 03.11.2025 (а.с.1); письмовими поясненнями ОСОБА_1 у яких остання вказує про те, що син фактично знаходяться її утриманні; поясненнями класного керівника ОСОБА_3 , та вчителя ОСОБА_4 , які підтвердили факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
На підтвердження факту наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, а саме: вчинення правопорушення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, долучено копію постанови Садгірського районного суду м. Чернівці від 27.11.2024 у справі № 726/3849/24, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватою за фактом вчиненого нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП (а.с.8).
Статтею 150 СК України, передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Так, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Згідно із положеннями ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону (ч. 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до статті 35 Закону України «Про охорону дитинства», особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Аналіз приписів Закону України «Про охорону дитинства», дає змогу дійти висновку, що під невиконанням обов'язків щодо виховання дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання неповнолітніх. Ухилення батьків та осіб, що їх замінюють від виконання своїх обов'язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров'я, тощо.
Отже, правовою підставою для покладення відповідальності на батьків за ст.184 КпАП України є наявність ознак та елементів складу правопорушення, що полягає в невиконанні батьками обов'язків щодо утримання, виховання, навчання, захисту прав та інтересів неповнолітніх.
Таким чином, аналізуючи доказиу справ із точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184КУпАП,а саме: ухиленні її, як матері неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання дітей, що вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - доведена та знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
При накладенні адміністративного стягнення на правопорушницю судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність і відсутність обтяжуючих вину обставин.
З урахуванням викладеного, вважаю, що щодо ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції статті, у виді штрафу, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та сприятиме запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Підстав для звільнення від сплати судового збору не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, ч.1 ст. 184, 245, 251, 280, 284, 287, 294 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн. на користь держави, який підлягає сплаті на наступні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)»: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача казначейство України; код банку отримувача 899998; рахунок отримувача 31215256700001; код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці.
СуддяІ. Г. Проскурняк