Справа№ 718/2991/25
Провадження№ 3/718/600/25
"20" листопада 2025 р. м. Кіцмань Чернівецька область
Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Скорейко В.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції №2 (м.Кіцмань) ЧРУП Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 виданий Шевченківським РВ УМВС м. Чернівці 27.10.2013, проживає АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
11.10.2025 о 20:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 у стані алкогольного сп'яніння умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , що полягало у лихослів'ї в її бік та погрозами фізичної розправи, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме: судовою повісткою із рекомендованим повідомленням, яка надсилалася на адресу його місця проживання. На адресу суду повернулася судова повістка з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, - направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належним адресом та яка повернулася в суд у зв'язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка повідомила таку адресу проживання під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення
Встановлено, що ОСОБА_1 працівники поліції попередили про розгляд матеріалу про адміністративне правопорушення у Кіцманському районному суді Чернівецької області, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №653928 від 11.10.2025.
Суд не наділений повноваженнями щодо розшуку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і вжив усіх можливих заходів для завчасного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, сам ОСОБА_1 навіть не поцікавився долею складеного відносно нього протоколу про адміністративні правопорушення, зайнявши пасивну позицію затягування строків судового розгляду.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності, так як відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSander s S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
За таких обставин, керуючись ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст.251,252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до статей 7, 254, 279 КУпАП.
Всебічно вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 653928 від 11.10.2025, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11.10.2025, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 11.10.2025, рапортом поліцейського від 12.10.2025.
Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 33 КпАП України суд при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який на розгляд своєї справи нвіть не з'явився, а також враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд доходить висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень в майбутньому, необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення, в межах санкції ч.2 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу.
Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.9,27,34-35,251-252,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, і призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходу громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , 605,60 гривень судового збору в дохід держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд.
Суддя Василь Скорейко