Справа № 715/3640/25
Провадження № 2/715/1043/25
20 листопада 2025 року Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Цуренка В.А.
секретар судового засідання Оршевська С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Глибока справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сучевенської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець - мати позивачки - ОСОБА_2 .
Після смерті спадкодавця, спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, згідно статті 1241 Цивільного кодексу України та пережившого подружжя немає.
ОСОБА_2 належав будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
За заповітом, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 .
Спадкодавець був постійно зареєстрований та проживав до моменту смерті в спадковому будинку.
Після смерті матері спадщину прийняла позивачка, так як на неї був складений заповіт та в установлений законом термін вона звернулась із заявою про прийняття спадщини за заповітом.
Отже, після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
18 вересня 2025 року позивачка звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
У зв'язку із не наданням спадкоємцем правовстановлюючого документу - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом було відмовлено, про що винесена відповідна постанова.
Оскільки спадкодавець за життя не встиг оформити право власності на майно - то позивач змушений звертатись до суду з відповідним позовом про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.
Тому просить суд, ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, однак її представник - адвокат Тімофті Василь Іванович подав до суду заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі і просять суд позов задовольнити, а справу розглянути за їхньої відсутності.
В судове засідання представник відповідача Сучевенської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області не з'явився, проте сільська рада надала суду листа, в якому позовні вимоги визнає повністю і просить суд розглянути справу без участі їх представника.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як вбачається із змісту ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як вбачається із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за житія спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець - мати позивачки - ОСОБА_2 .
Після смерті спадкодавця, спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, згідно статті 1241 Цивільного кодексу України та пережившого подружжя немає.
ОСОБА_2 належав будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
За заповітом, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 .
Спадкодавець була постійно зареєстрована та проживала до моменту смерті в спадковому будинку.
Після смерті матері спадщину прийняла позивачка, так як на неї був складений заповіт та в установлений законом термін вона звернулась із заявою про прийняття спадщини за заповітом.
Отже, після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
18 вересня 2025 року позивачка звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
У зв'язку із не наданням спадкоємцем правовстановлюючого документу - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом було відмовлено, про що винесена відповідна постанова.
Саме тому, позивачка виготовила технічний паспорт, згідно якого до складу спадкового майна входить:
1. Житловий будинок - літ. «А»;
2. Сарай - літ. «Б», «В», «Г»;
3. Літня кухня - літ. «Д»;
4. Колодязь-№1;
5. Ворота-№2;
6. Огорожа - №3, №4;
7. Хвіртка - №5;
8. Вимощення -№ І.
Згідно звіту про оцінку майна - житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами - ринкова вартість складає 89 936, 00 гривень.
Згідно висновку експертного технічного обстеження будівель та споруд №58/25 від 24 вересня 2025 року, побудований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами - відповідає вимогам діючих архітектурно-будівельних, санітарних та протипожежних норм і подальша їх експлуатація за призначенням можлива.
Оскільки спадкодавець за життя не встиг оформити право власності на майно - то позивач змушений звертатись до суду з відповідним позовом про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.
Вказані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
На підставі викладеного, ст. ст. 319, 328, 346, 1216-1223,1258, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 3-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 до складу якого входить: житловий будинок - літ. «А» загальною площею 35,2 кв.м., в тому числі житловою площею 15,5 кв.м; сарай - літ. «Б», «В», «Г»; літня кухня - літ. «Д»; колодязь - №1; ворота-№2; огорожа - №3, №4; хвіртка - №5; вимощення -№ І.
Повний текст судового рішення виготовлено 20 листопада 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецької апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: