Провадження № 1-кс/714/443/25
ЄУН: 714/1716/25
"19" листопада 2025 р. м.Герца
Слідчий суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 ,-
за участю: секретаря судового засіданняОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Прокурор Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.
Як зазначено у клопотанні, в провадженні відділення поліції № 2 (м. Герца) знаходяться матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2025 року за № 12025262020003750 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 309 КК України за фактом незаконного зберігання ОСОБА_4 в салоні автомобіля марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 , наркотичних речовин.
Як зазначено у клопотанні, органом досудового розслідування здобутті дані про те, що 15 листопада 2015 року на виїзд з території України, на КПП «Дяківці», що в с. Дяківці, Чернівецького району Чернівецької області, заїхав вантажний автомобіль марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 . Під час проведення митного огляду даного автомобіля працівниками державної прикордонної служби України виявлено лікарські засоби іноземного виробництва в кількості 140 таблеток, які у своєму складі містять діючу наркотичну речовину у великих розмірах. Вказаний транспортний засіб в ході огляду місця події був вилучений та визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню.
Зважаючи на те, що вказаний автомобіль визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню, з метою уникнення його знищення, втрати або пошкодження, прокурор просив накласти арешт на нього, заборонивши його відчуження, користування та розпорядження.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з посиланням на обставини викладені у ньому.
ОСОБА_4 як особа щодо майна якого вирішується питання про арешт майна, будучі повідомлений про час і місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився. Однак, від захисника останнього - адвоката ОСОБА_5 до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності. За змістом даної заяви просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора за безпідставністю.
Дослідивши додані до клопотання письмові докази, слід зазначити про наступне.
Відповідно до ч.1 та п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, метою якого є досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою : 1) забезпечення збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди та можу бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речових доказів зазначених у статті 98 цього Кодексу.
За правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5, та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою щодо якої здійснюється провадження.
В свою чергу, п.п.1 та 3 ч.2 ст. 171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, а також документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, прокурор як на правову підставу свого клопотання послалася саме на необхідність накладення арешту на майно за для забезпечення збереження речових доказів.
Нормою ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, 16 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено повідомлення про кримінальне правопорушення за № 12025262020003750 й розпочате досудове розслідування за ч.2 ст. 309 КК України.
У поданому до суду клопотанні прокурор вказує на те, що автомобіль марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , є предметом кримінального правопорушення який зберіг на собі сліди його вчинення, так як у вказаному транспортному засобі можуть зберігатися наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, які перевозилися ОСОБА_4 .
З протоколу огляду місця події від 16 листопада 2025 року вбачається, що у боксі для огляду транспортних засобів, що на КПП «Дяківці», яке розташоване у с. Дяківці Чернівецького району Чернівецької області, виявлено та вилучено в автомобілі «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 лікарські засоби, а саме: лікарські засоби іноземного виробництва в кількості 140 таблеток, які у своєму складі містять діючу наркотичну речовину у великих розмірах.
Згідно постанови слідчого відділення №2 (м. Герца) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7 від 16 листопада 2025 року вилучений під час огляду місця події автомобіль марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженню.
У відповідності свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , власником автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter 319 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , значиться ОСОБА_6 , мешканка АДРЕСА_1 .
Зважаючи на відомості які були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо наведених вище обставин, ураховуючи правову кваліфікацію правопорушення - ч. 2 ст. 309 КК України, предмети які виявлені під час огляду місця події, то саме наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги є предметом кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України.
Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що зазначене в клопотанні прокурора майно - автомобіль марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не може бути предметом кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, а тому визнання його слідчим згідно постанови від 16 листопада 2025 року як речовим доказом в означеному кримінальному провадженні є сумнівним.
Слід також зазначити, що кримінальна відповідальність за ч.2 ст. 309 КК України, тобто за тією нормою за якою здійснюється досудове розслідування встановлена за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту у великих розмірах.
Вищевказана стаття не міститься у переліку кримінальних правопорушень зазначених у ч. 1 ст. 96-1 КК України, а тому за вчинення даного кримінального правопорушення спеціальна конфіскація не застосовується. Окрім того, згідно санкції ч. 2 ст. 309 КК України конфіскація майна як додаткове покарання також не передбачена.
Окрім того, у відповідності до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ст. 1 «Додаткового протоколу» до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 20.11.1952 року (Париж), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини другої статті 170 цього Кодексу (ст. 173 КПК).
За наведених вище обставин, накладення арешту на майно у даному випадку може призвести до незаконного позбавлення власника права володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що є неприпустимим, а відтак у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на спірний автомобіль слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - відмовити.
Автомобіль марки автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter», реєстраційний знак НОМЕР_1 , належний на праві власності ОСОБА_6 , яким на час виявлення правопорушення керував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - повернути законному володільцеві.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів.
Повний текст ухвали складений «20» листопада 2025 року.
Слідчий суддя :