19.11.2025
Справа № 635/9841/24
Провадження № 2/635/2101/2025
19 листопада 2025 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Даниленко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (далі - ПрАТ «Харківенергозбут») звернулося до Харківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_4 , Заводовської Тетяни Леонідівни, Заводовського Олексія Олександровича в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованість за електричну енергію, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 , за період з: 31.07.2022 по 31.07.2024 розмірі 8 153, 68 грн., судовий збір в розмірі 3028,00грн, судові витрати на отримання інформації з Державного реєстру речових прав у розмірі 43,00 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному веб-сайті ПрАТ "Харківенергозбут": https://zbutenergo.kharkov.ua. Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , є побутовими споживачами електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 . За період з 31.07.2022 по 31.07.2024 за вказаною адресою згідно переданих у відповідності до вимог п. 11 Постанови № 312, п. 4.3 ПРРЕЕ, п. 1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку від оператора системи розподілу АТ «Харківобленерго» показань приладу обліку проведено нарахування за електричну енергію у розмірі 8 153, 68 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем коштів за споживання електричної енергії, за ними утворилась заборгованість в розмірі 8 153, 68 грн.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19.09.2024 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25.02.2025 витребувано з відділу приватизації КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» копію свідоцтва про право власності, виданого 11.01.2018 за адресою: АДРЕСА_1 , виданого на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Представник позивача у судове засідання не з'явився, матеріали справи містять заяву від представника позивача про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за їх відсутністю не подавали. Крім того, відповідачі повідомлялися про час та місце проведення судового засідання шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті суду.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою ним у письмовій заяві про розгляд справи без його участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII, «Правилами роздрібного ринку електричної енергії», які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 «Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №562 (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656), із змінами і доповненнями, внесеними постановою НКРЕ України від 14.10.2010 №1338).
У зв'язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.
Відповідно до переліку постачальників універсальних послуг на території Харківської області постачальником електричної енергії визначено Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут». Позивач має ліцензію з постачання електричної енергії (постанова НКРЕКП від 19.06.2018 №505).
ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01 січня 2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Відповідно до пункту 13 розділу XVII Закону у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов'язків, зокрема, пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
Правонаступником в частині прав та обов'язків за договорами про постачання/користування електричної енергії, що діяли до 01 січня 2019 залишається АТ "Харківобленерго", яке продовжує виконання функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Приписами ст. 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно копії свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 11.01.2018 на нерухоме майно та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 392973819 від 30.08.2024 квартира за адресою : АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
За приписами п. 2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належить комунальна послуга - послуга з постачання та розподілу електричної енергії.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Згідно зі статтею 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до частини 1 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа. Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні у таких випадках визначається його власником і обов'язки з оплати вказаних послуг виникають у них лише перед останнім. (ст.156 ЖК України).
У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Пункт 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлений обов'язок споживачів оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті, що відповідає частині 4 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії".
Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Пунктом 13 Перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору. Умови цього договору є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.
Враховуючи, що за адресою: АДРЕСА_1 фактично спожито електричну енергію, договір вважається укладеним на умовах типового договору та комерційної пропозиції, що розміщені на сайті zbutenergo.kharkov.ua.
Згідно з п. 5.10 Договору про постачання електричної енергії про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього Договору. За умовами п. 3 комерційної пропозиції розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п. 6.2 Договору про постачання електричної енергії про постачання електричної енергії споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Згідно з підпунктом 2 п. 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, споживач електричної енергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п. 9.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Згідно з підпунктом 1 пункту 5.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідачів обов'язку оплачувати надані послуги.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18.
За період з 31.07.2022 по 31.07.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 згідно переданих у відповідності до вимог п. 11 Постанови № 312, п. 4.3 "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, п. 1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку від оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго" показань приладу проведено нарахування за електричну енергію у розмірі 8 153,68 грн.
Відповідно до довідки абонента і розрахунку заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 за якою за період з 31.07.2022 по 31.07.2024 наявна заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 8 153,68 грн.
Відповідачами в ході розгляду справи не оспорювався факт відкриття особового рахунку, за яким позивачем надаються послуги постачання електричної енергії.
Факт постачання електричної енергії відповідачам підтверджується показниками обсягів спожитої електричної енергії, а фактичне споживання - проведеними оплатами за надані послуги.
Таким чином, між сторонами на підставі публічного договору склались фактичні договірні відносини щодо послуг з постачання електричної енергії.
Наведене свідчить, що відповідач зобов'язаний був своєчасно і в повному обсязі оплачувати спожиту електричну енергію.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості у добровільному порядку.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до статті 617 ЦК України.
Таким чином, загальна сума заборгованості позивача перед відповідачем складає 15 435,60 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем доведено факт існування заборгованості за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 , а тому нарахована заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У зв'язку з задоволенням позову на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 3 028, 00 грн в рівних частках, тобто по 1 009, 33 грн з кожного окремо.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачів витрат, пов'язаних з отриманням довідки з Державного реєстру речових прав у розмірі 43 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно п. 4 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Суд визнає витрати позивача при зверненні до суду з позовом, пов'язані з отриманням довідки з Державного реєстру речових прав у розмірі 43 грн., відповідно по 14 грн. 33 коп. з кожного окремо, згідно п. 4 ст. 3 ЦПК України як витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, а тому задовольняє позов у цій частині.
Керуючись ст. 10-13, 259,263-265,268,280-283 ЦПК України, суд,-
Позов Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 , в філії ХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328, заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 31.07.2022 по 31.07.2024 у розмірі 8 153 (вісім тисяч сто п'ятдесят три) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок.
Стягнути з Заводовського Дмитра Олексійовича, Заводовської Тетяни Леонідівни, ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» на розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 , АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328, витрати зі сплати судового збору в розмірі по 1 009 (одна тисяча дев'ять) гривень 33 (тридцять три) копійки з кожного окремо.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» на розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 , АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328, судові витрати, пов'язані з отриманням довідки з Державного реєстру речових прав у розмірі 14 (чотирнадцять) гривень 33 (тридцять три) копійки з кожного окремо.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості, що не проголошуються:
позивач: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут», код ЄДРПОУ 42206328, адреса: м. Харків, вул. Гоголя, 10,
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ,
відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1
Суддя Т.П.Даниленко