Справа № 645/6566/25
Провадження № 2/645/3282/25
19 листопада 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м.Харкова у складі: головуючий суддя - Шарко О.П., секретаря судових засідань - Мухіна В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Виконавчого комітету Харківської міської ради, Міністерство оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування дитини на утриманні
До Немишлянського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Виконавчого комітету Харківської міської ради, Міністерство оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування дитини на утриманні.
В обґрунтування позову зазначив, що він перебував у фактично шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Від фактично шлюбних відносин у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Фактично шлюбні відносини були припинені до початку повномасштабного вторгнення, наша малолітня донька постійно була зареєстрована та проживала з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . Одразу після початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_2 виїхала до Німеччини, де мешкає і зараз, де одружилася, фактично створила іншу сім'ю, з донькою спілкуєтсья виключно по телефону, жодної допомоги на її утриманні не надає. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на його утриманні, він, створив всі умови для проживання дитини, здійснює опіку над нею, доглядає та піклується про її стан здоров'я.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи за його відсутності, в якій він підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення суду.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, надала суду заяву про підтримання позовних вимог, з проханням розглянути справу у її відсутність.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Виконавчого комітету Харківської міської ради у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлені заздалегідь і належним чином, надали суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутність.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник Міністерства оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені заздалегідь і належним чином, причини неявки суду не повідомили.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ході судового розгляду встановлено, що сторони від фактичних шлюбних відносин мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 ).
У ході підготовчого судового засідання та не оспорюється сторонами у справі, що з 2022 року неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на утриманні та вихованні батька ОСОБА_1 , мати дитини - ОСОБА_2 виїхала на проживання до Німеччини, що підтверджується відповідними відмітками у паспорті, а також повідомленнями ВП №1 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області.
Як вбачається з повідомлення Служби у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Виконавчого комітету Харківської міської ради від 11 червня 2024 року №05-22/669/24 ОСОБА_1 має неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якою разом проживає за адресою: АДРЕСА_1 . дитина доглянута, забезпечена всім необхідним для повноцінного розвитку. Мати дитини- ОСОБА_2 із родиною не мешкає протягом тривалого часу (з початку повномасштабної агресії російської федерації на території України), вихованням та матеріальним утриманням дитини не займається, не телефонує, не піклується про фізичний та духовний розвиток доньки, мешкає у Німеччині. Встановлено, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує доньку, займається її розвитком.
Відповідно характеристики, наданої Харківським приватним навчально-виховним комплексом «Авторська школа Бойка», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається в закладі з 08.09.2023 року, вихованням дитини займається батьком ОСОБА_1 , мати дитини ОСОБА_2 період навчання не відвідувала школу, батьківські збори.
Як вбачається з наданих податків декларацій, позивач отримує регулярний прибуток достатній для утримання неповнолітньої доньки.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.
Відповідно до ст. 157 Сімейного Кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
При цьому, згідно зі ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем ОСОБА_2 про те, що неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає з своїм батьком ОСОБА_1 , який повністю її утримує, створив всі умови для проживання дитини, здійснює опіку над нею, доглядає та піклується про її стан здоров'я. Дитина проживає окремо від матері.
З урахуванням зазначеного, на підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265,268,273-275 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Виконавчого комітету Харківської міської ради, Міністерство оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування дитини на утриманні - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , самостійно виховує та утримує доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Надруковано в нарадчій кімнаті.
Повний текст рішення виготовлено 19 листопада 2025 року.
Головуючий-суддя: