Справа № 644/7989/25
Провадження № 3/644/1910/25
Іменем України
20 листопада 2025 р. м.Харків
Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Зайцева М.С., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
25.08.2025 року о 17:47 год. в м. Харків, по проспекту Героїв Харкова, 320 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом LAND ROVER, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря нарколога - відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій визнав вину, та просив суворо не карати.
Згідно зі статтею 268 КУпАП, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушень, за яким присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі -ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура та порядок огляду на стан сп'яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735.
Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пункт 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачає, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами, а саме:
- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №433955 від 25.08.2025;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського;
- довідкою, за підписом старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП В. Бурикіна, про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія НОМЕР_2 ;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП ХОР «ОКНЛ» від 25.08.2025;
- рапортом інспектора І. С. Ситака.
За правилами п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України, зокрема, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як це закріплено положеннями п. 2.5 ПДР України.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність.
Оцінивши обставини вчиненого правопорушення, враховуючи особу порушника, суд вважає, що є підстави для застосування адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП суд вирішує питання про стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 36, 130, 248, 251, 251, 252, 268, 280, 283 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити правопорушнику, що після набрання даною постановою законної сили у випадку несвоєчасної сплати грошового стягнення (штрафу) у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, передбачено стягнення штрафу у подвійному розмірі у відповідності до ст.ст.7,27,299,304,305,307,308 КУпАП та ст.ст.11,18 Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через районний суд.
Суддя М. С. Зайцева