Справа № 643/20550/25
Провадження № 1-кс/643/6601/25
20 листопада 2025 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за №42018220000000390 від 19.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мирогоща, Дубенського району, Рівненської області, громадянина України, маючого вищу освіту, раніше не судимого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42018220000000390 від 19.03.2018 за підозрою ОСОБА_5 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України, виділеного з кримінального провадження №42016220000001116 від 19.12.2016.
Під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_5 будучи працівником правоохоронного органу, а саме - інспектором МЗНС та ЗЦЗ ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харківській області, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з наміром, спрямованим на незаконне заволодіння чужим майном шляхом вимагання, у невстановлений у ході досудового розслідування час, з метою примушування до виконання неіснуючого цивільно-правового зобов'язання, а саме повернення грошових коштів, нібито, за оренду приміщення та обладнання, і вступив у злочинну змову із співробітниками Вовчанського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також директором ТОВ «Європласт» ОСОБА_8 .
Згідно розподілених ролей, 09.07.2015 близько 19 год. 30 хв., перебуваючи у під'їзді буд. № 21-Б по пр-ту Героїв Сталінграду в м. Харкові ОСОБА_6 реалізуючи раніше обумовлений план співучасників, висловивши погрози застосування фізичної сили, примусив ОСОБА_9 прослідувати разом із ним, після чого, застосувавши фізичну силу, яка виразилась у штовханні потерпілого, вивівши ОСОБА_9 з під'їзду та разом із ОСОБА_7 , який перебував біля під'їзду, посадили потерпілого до автомобілю «Чері Естар», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_5 .
Виконуючи заздалегідь обумовлений план, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відвезли на вказаному автомобілі ОСОБА_9 проти його волі до лісопосадки по вул. Ньютона в м.Харкові, куди на автомобілі «Шевролет Авео», д.н.з. НОМЕР_2 , прибув ОСОБА_8 , який висунув незаконну вимогу до ОСОБА_9 виконати неіснуюче цивільно-правове зобов'язання, а саме передати йому у майбутньому неіснуючий борг у сумі 1 700 000 грн. нібито за оренду приміщення та обладнання.
Після отримання відмови виконати неіснуюче цивільно-правове зобов'язання, ОСОБА_8 , будучи організатором вчинення кримінального правопорушення, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, з метою отримання неправомірний вигоди, віддав усне розпорядження співвиконавцям ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 спричинити ОСОБА_9 тілесні ушкодження, для примушення до виконання вказаної вимоги.
Після отримання вказаного розпорядження ОСОБА_5 схопив ОСОБА_9 за шию ззаду, намагаючись завалити останнього назад. Коли ОСОБА_9 впав на ліве коліно, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 почали наносити руками та ногами удари по спині, руках, нанесли не менш ніж 20 ударів. У ході побиття, ОСОБА_9 перемістився до дерева, де зміг підвестись. Перебуваючи у положенні стоячи, нагнувшись уперед, прикривав обличчя руками. ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 наносили удари руками та ногами у лобну ділянку голови, по ребрах. ОСОБА_7 наніс один удар у ділянку грудної клітини по центру ОСОБА_9 . Потім ОСОБА_9 перетягнули до автомобілю, де він перебував у положенні на присядках, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 продовжили наносити йому численні удари ногами по спині, потиличній ділянці. Це продовжувалось близько двох годин. Всього по голові було завдано не менш 30 ударів, по тулубу не менш 40 ударів. Такі дії ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 були направлені на примушування ОСОБА_9 виконати неіснуюче цивільно-правове зобов'язання та безпідставне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 .
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 . 07.09.2016 ОСОБА_9 були спричинені тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи ХОБСМЕ № 4700-Ая/16 від 23.08.2016 у вигляді закритої черепно-мозкової травми та струсу головного мозку із легкими клінічними проявами, що є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.3 ст.189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи.
При всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, 19.02.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України.
Разом з цим, дружині ОСОБА_5 - ОСОБА_10 19.12.2018 вручено для передачі ОСОБА_5 повідомлення про підозру та повістку про виклик на 23.02.2018.
До теперішнього часу до прокуратури області ОСОБА_5 не з'явився, про причини неявки не повідомив.
На цей час для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Постановою слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області від 26.03.2018 підозрюваного оголошено в розшук.
Проведення розшукових заходів доручено Слобідський ВП ГУНП в Харківській області (на цей час - ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області).
Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 12.09.2025 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали визначено до 12.09.2026.
В подальшому, 19.11.2025 постановою прокурора відділу Харківської обласної прокуратури підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук.
Вина підозрюваного ОСОБА_5 у скоєному злочині повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: заявою ОСОБА_9 про скоєння стосовно нього кримінального правопорушення; протоколами допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протоколами допиту свідків; висновками судово-медичного експерта; протоколом проведення слідчого експерименту; протоколами огляду предметів та речових доказів; протоколами впізнання; іншими матеріалами кримінального провадження.
Згідно відповіді на доручення про проведення слідчих дій встановлено, що ОСОБА_5 на теперішній час фактично на території України не перебуває, а знаходиться в РФ. 01.07.2017 виїхав з території України через пункт пропуску «Гоптівка» у напрямку РФ. Відомості щодо повернення розшукуваного в Україну на теперішній час відсутні.
Підозрюваний ОСОБА_5 на виклики до слідчого не з'являвся, про причини не явки не повідомляв, що дає органу досудового розслідування підстави вважати, що підозрюваний свідомо переховується від органу досудового розслідування з метою ухились від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що може бути виражено у неявці підозрюваного на виклики до відповідних органів; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вказані вище ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільними, і саме тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам. На підставі викладеного слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки останній ухиляється від слідства.
Суд, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутністю підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно відповіді на доручення про проведення слідчих дій встановлено, що ОСОБА_5 на теперішній час фактично на території України не перебуває, а знаходиться в РФ. 01.07.2017 виїхав з території України через пункт пропуску «Гоптівка» у напрямку РФ. Відомості щодо повернення розшукуваного в Україну на теперішній час відсутні.
Постановою слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області від 26.03.2018 підозрюваного оголошено в розшук.
Проведення розшукових заходів доручено Слобідський ВП ГУНП в Харківській області (на цей час - ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області).
Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 12.09.2025 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали визначено до 12.09.2026.
В подальшому, 19.11.2025 постановою прокурора відділу Харківської обласної прокуратури підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук.
Як вбачається з матеріалів клопотання підозрюваний ОСОБА_5 неодноразово викликався слідчим, шляхом направлення на адресу його проживання повісток про виклик до слідчого, а також шляхом вручення повідомлення про підозру та повістки про виклик до слідчого дружині останнього ОСОБА_10 .
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 року у справі № 5-1кс 15 під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Відповідно, не визнається такою, що ухиляється від слідства або суду, невідома правоохоронним органам особа, яка вчинила злочин і переховується після цього, а також особа, хоч і відома компетентним органам, але причетність якої до вчинення злочину на момент її зникнення ще не встановлено.
Встановлення місця перебування обвинуваченого та доставлення його до суду є необхідною умовою для успішного закінчення судового провадження. З цією метою відповідними суб'єктами здійснюється розшук особи, яка ухиляється від суду. Метою для усіх видів розшуку є отримання інформації про місцезнаходження розшукуваної особи та подальшого доставлення її до суду, правоохоронного органу. Розшук є комплексом слідчих, оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються правоохоронними органами в місцях можливого перебування розшукуваних. В свою чергу, міжнародним розшуком є комплекс зазначених заходів, що заснований на нормах національного і міжнародного права та здійснюються поза межами держави - ініціатора за запитами спеціально уповноважених органів держав, силами правоохоронних запитуваних країн з використанням можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.189 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна.
Надані стороною обвинувачення докази, які зібрані в кримінальному провадженні та доведені прокурором при розгляді даного клопотання, свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
На даний час органом досудового розслідування ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна.
Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, міру покарання, яка може бути до нього застосовано у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.189 КК України, а також те, що останній покинув територію України та станом на даний час перебуває у міжнародному розшуку, свідчить про те, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду в подальшому, а також незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому вважає за доцільне задовольнити клопотання та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід - тримання під вартою.
Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.
Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п.«с» ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я чи з інших підстав слідчому судді не надано.
Разом з цим, відповідно до п.11. Глави 1 розділу I Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 2019 року № 1769/5, засуджені до позбавлення волі, передані в Україну для відбування покарання, а також підозрювані, обвинувачені, засуджені до позбавлення волі, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, тримаються в СІЗО, перелік яких визначається Міністерством юстиції України.
Відповідно до вимог Закону України 3480-IX від 21.11.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання прав і свобод засуджених, переданих в Україну для відбування покарання, а також осіб, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку», наказом Міністерства юстиції України від 16.01.2024 № 152/5 визначено перелік установ виконання покарань, в яких можливе тримання екстрадованих осіб. При цьому Державна установа «Харківський слідчий ізолятор» не входить до вказаного вище переліку.
З врахуванням наведеного, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 слід виконувати в установі виконання покарань, визначеній Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання прав і свобод засуджених, переданих в України для відбування покарання, а також осіб, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в України (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку» 3480-IX від 21.11.2023».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 183, 193 КПК України, суд -
Клопотання старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 задовольнити та обрати стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в установі виконання покарань, визначеній Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання прав і свобод засуджених, переданих в України для відбування покарання, а також осіб, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в України (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку» 3480-IX від 21.11.2023», строком на 60 діб з часу його доставки до місця кримінального провадження.
Після затримання ОСОБА_5 не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1