Справа № 643/20523/25
Провадження № 1-кс/643/6588/25
19.11.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні № 22025220000000795 від 21.07.2025 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Харківської обл. с. Піски-Радківські, громадянин України, одружений, зі слів має інвалідність ІІ групи, має повнолітнього сина з інвалідністю з дитинства І групи, зі слів раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,
Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова 19.11.2025 надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 22025220000000795 від 21.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обґрунтованою підозрою, що ОСОБА_5 використовує обліковий запис прив'язаний до номеру мобільного телефону НОМЕР_1 у додатку для спілкування «Telegram», підтримує стійкий контакт з громадянином України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з червня 2022 року перебуває на території російської федерації, та який використовує обліковий запис прив'язаний до номеру мобільного телефону НОМЕР_2 у додатку для спілкування «Telegram».
У період не пізніше 28 березня 2023 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 було завербовано до кола джерел інформації співробітників федеральної служби безпеки російської федерації, а також військових формувань рф, за завданням яких здійснює збір та передачу відомостей про дислокацію та переміщення особового складу військової техніки ЗС України та інших військових формувань, які входять до складу Сил оборони України, збір розвідувальних даних щодо місць та наслідків вогневих уражень представниками рф об'єктів на території м. Харкова та Харківської області, відомостей про суспільно-політичну, економічну обстановку у Харківському регіоні та Україні в цілому, а також інших відомостей, що можуть бути використані під час здійснення обстрілів із різних видів озброєння та планування бойових дій збройними формуваннями рф на території Харківської області.
В подальшому, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що для виконання завдань зі збору вищевказаних відомостей, злочинну діяльність необхідно здійснювати спільно з іншими особами, та, розуміючи переваги вчинення задуманого ним кримінального правопорушення-злочину у групі осіб, у період не пізніше 17 серпня 2023 року, перебуваючи на території держави-агресора рф, використовуючи вищевказаний канал зв'язку залучив до вказаної протиправної діяльності громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав та території Ізюмського району Харківської області.
При цьому, ОСОБА_7 довів ОСОБА_5 до відома мету здійснення протиправної діяльності у вигляді надання представникам іноземної держави - держави-агресора рф, що задіяні у здійсненні збройної агресії проти України, допомоги в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній безпеці України.
Так, у період не пізніше 17 серпня 2023 року ОСОБА_5 погодився на вказану пропозицію та розпочав вчинення протиправних дій, здійснюючи збір відповідних відомостей та їх подальшу передачу ОСОБА_7 за допомогою облікового запису, прив'язаного до номеру мобільного телефону НОМЕР_1 у додатку для спілкування «Telegram», з метою їх подальшої передачі представникам держави-агресора рф, що задіяні у здійсненні збройної агресії проти України.
Вищевказані протиправні дії ОСОБА_5 здійснював до 20 травня 2025 року наступним чином.
Так, реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, перебуваючи на території Ізюмського району Харківської області, під час телефонної розмови та листування з ОСОБА_7 за встановленим каналом зв'язку у додатку для спілкування «Telegram», на виконання раніше поставленого завдання зі збору та передачі інформації про переміщення особового складу та військової техніки, інших відомостей, що можуть бути використані під час здійснення обстрілів із різних видів озброєння та планування бойових дій збройними формуваннями рф, цілком усвідомлюючи при цьому, що повідомлені ним відомості будуть передані представнику держави-агресора і будуть використані при проведенні підривної діяльності проти України, повідомив ОСОБА_7 інформацію наступним чином:
- у період часу з 20 год. 44 хв. по 20 год. 49 хв. 17 серпня 2023 року повідомив інформацію про використання для потреб Сил оборони України, в тому числі авіаційного сполучення, ділянки місцевості поблизу с. Новоплатонівка Ізюмського району Харківської області поблизу координат: 49.435916, 37.632573;
- у період часу з 09 год. 45 хв. по 09 год 49 хв. 12 червня 2024 року повідомив інформацію про розташування військовослужбовців Сил оборони України та військової техніки по АДРЕСА_3 поблизу координат: 49.420146, 37.642020;
- у період з 10 год 41 хв. по 10 год. 49 хв. 09 липня 2024 року повідомив інформацію про розташування військовослужбовців Сил оборони України у будівлі у АДРЕСА_3 поблизу координат 49.439462, 37.639039;
- у період з 17 год 35 хв. по 17 год. 43 хв. 20 травня 2025 року повідомив інформацію про розташування військовослужбовців Сил оборони України поблизу АДРЕСА_3 поблизу координат: 49.451892, 37.641749.
При цьому, у вказані періоди часу отримані від ОСОБА_5 відомості, ОСОБА_7 , використовуючи свій обліковий запис, зареєстрований у додатку для спілкування «Telegram» за номером мобільного телефону НОМЕР_2 , передав представникам фсб рф, а також іншим особам з числа представників рф, що здійснюють збір аналогічних відомостей, для використання під час здійснення обстрілів із різних видів озброєння та планування бойових дій збройними формуваннями рф на території Харківської області.
Відомості, що були зібрані ОСОБА_5 та передані ОСОБА_7 , відповідають дійсності, а передача вищевказаної інформації щодо розміщення, переміщення особового складу, озброєння та військової техніки Сил оборони України, використання об'єктів для потреб Сил оборони України у розпорядження держави-агресора дозволяє проводити заходи направлені на нанесення шкоди військовим частинам (підрозділам) Збройних сил України, іншим військовим формуванням, залученим до відсічі збройної агресії російської федерації, здійснювати розвідувально-підривну діяльність проти України, з метою нанесення шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, а її розголошення завдає шкоду обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України.
18.11.2025 року о 12 год. 10 хв. ОСОБА_5 фактично затримано слідчим у м. Харків, в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
18.11.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
У зв'язку з викладеним, до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, запобігання вказаним ризикам неможливе у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, через недоведеність ризиків та необґрунтованістю підозри.
Підозрюваний підтримав позицію захисника, а також повідомив, що винним себе не визнає. Підтвердив, що дійсно мав спілкування з ОСОБА_7 , оскільки вони товаришують близько 20 років. Усю інформацію яку він надсилав, було виключно у межах побутового спілкування та він не вважав це якоюсь таємницею. Вказав, що він є патріотом України, жодного умислу направленого на шкоду державі він не мав.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, встановив таке.
Слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025220000000795 від 21.07.2025, в якому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об'єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
На переконання слідчого судді, фактів й інформації, які переконливо свідчать про причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
Так, 18.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України.
Підозра ОСОБА_5 обґрунтовується наступними доказами: відповідь 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях № 78/2/2/1-2981 від 24.07.2025; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 07.10.2025; протокол огляду речей, документів і комп'ютерних даних від 02.11.2025; відповідь УВ (с) «Схід» №17/5/3-740 від 05.11.2025; відповідь 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях № 78/2/2/1-5130 від 30.10.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
При цьому слідчим суддею враховується, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінального провадження, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Положеннями ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
У § 36 рішення від 20.05.2010, яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний ОСОБА_5 , вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відтак, слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій такої особи.
Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час існують, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду; можливість знищити, сховати або спотворити речі та технічні носії; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, існує на тій підставі, що ОСОБА_5 , розуміючи складність проведення досудового розслідування, зокрема в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи передбачене санкцією статті покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, його родина перебуває за межами України, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків на території України.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: ОСОБА_5 достовірно розуміє суть злочину та передбачену за його вчинення кримінальну відповідальність, має реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема сім-картки, засоби зв'язку та передачі вищевказаної інформації про розташування Збройних Сил України, використані в ході протиправної діяльності.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: так, ОСОБА_5 проживає в регіоні активних дій Збройних Сил України спрямованих на здійснення відсічі збройної агресії рф, що свідчить про обґрунтовану можливість продовження вчинення ним дій зі збору інформації про переміщення та дислокацію підрозділів сил оборони України, та її поширення з використанням іншого мобільного пристрою. Враховуючи вказане, а також характер вчиненого правопорушення та суспільну небезпечність таких дій в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України.
Існування вказаних ризиків, разом з підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину в період дії воєнного стану вказує на обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. 109 - 114-2, 258 -258-6, 260, 261, 437 - 442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я чи з інших підстав слідчому судді не надано.
З погляду на це, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є безальтернативним, отже клопотання підлягає задоволенню.
Крім того, беручи до уваги конкретні обставини та класифікацію інкримінованого ОСОБА_5 злочину, слідчий суддя вважає необхідним застосувати положення абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України і не визначати розмір застави у цьому кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 196, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з моменту затримання, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з 12:10 18.11.2025.
Строк дії ухвали до 12:10 16.01.2026.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст. 111, 112 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 16:45 20.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_8