Справа № 753/14581/25
Номер провадження 2/629/2002/25
РIШЕННЯ
19.11.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Ткаченко Н.В., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд -
Представник позивача звернувся до суду з вище вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що05.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 699071430 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. На підставі цього договору відповідачу надано кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6600,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності. Кредитор своє зобов'язання по видачі кредиту шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача, виконав, але останнім кредит не погашається. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019. В подальшому сторони погодили продовження строку дії договору рядом Додаткових угод до 31.12.2024. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №270 від 06.02.2024 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 14931,84 грн. 31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 31/0724-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було відступлено право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №2 від 31.07.2024 до договору факторингу №31/0724-01 від 31.07.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 31846,32 грн. 04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 31846,32 грн. Посилаючись на вказані обставини, а також на не виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 31846,32 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту - 6600,00 грн, заборгованості по несплаченими відсотками за користування кредитом - 25246,32 грн; а також судові витрати по справі у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Ухвалою суду від 09.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомленням (виклику) сторін. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідач відзив на позовну заяву не надала, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками їй було направлено своєчасно та належним чином, шляхом направлення пакету документів на її зареєстроване місце проживання, яка відповідно до трекінгу статусу відстеження Укрпошти була повернута працівниками пошти у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Із офіційного веб-сайту Укрпошти в мережі Інтернет https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html судом встановлено, що поштове відправлення за трек-номером R067016891247 (ухвала від 09.10.2025 з к/к позовної заяви) повертається за зворотньою адресою та є неврученим із причин "Невдала спроба вручення (передача на зберігання): За заявою відправника".
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про національного оператора поштового зв'язку» від 10.01.2002 № 10-р виконання функцій національного оператора поштового зв'язку покладено на Публічне акціонерне товариство «Укрпошта».
Відповідно до п. 75 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, послуги поштового зв'язку оплачуються під час їх замовлення, якщо інше не передбачено відповідним договором, у національній валюті за діючими тарифами. За приписами п. 2 вказаних Правил підтвердженням надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Для автоматичної ідентифікації реєстрованих поштових відправлень за Правилами (п. 2) застосовується штрихова позначка, що побудована за певними правилами, - штриховий кодовий ідентифікатор (трек-номер), за яким можна ідентифікувати поштове відправлення.
Також, згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону вважаються, зокрема, суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку, або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, і ПАТ «Укрпошта» є розпорядником інформації щодо універсальних послуг поштового зв'язку (умов постачання товарів, послуг та цін на них). Отже, враховуючи наведене, правомірним є використання відомостей, отриманих із офіційного сайту ПАТ «Укрпошта».
З огляду на викладене вище, суд може користуватися відомостями, отриманими з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» за допомогою функції відстеження поштового відправлення за його трек-номером. До матеріалів справи може бути долучено засвідчений витяг з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 991/6905/21, провадження № 51-5497км21).
Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд, зважаючи на послідовну позицію, що викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 № 800/547/17, Касаційного господарського суду від 07.09.2022 № 910/10569/21, від 19.12.2022 № 910/1730/22, від 01.03.2023 № 910/18543/21, від 30.03.2023 № 910/2654/22, від 06.06.2023 № 922/3604/21, від 09.11.2023 у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21), за якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду, дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про місце розгляду справи, незважаючи на факт невручення конверту з ухвалою від 09.10.2025 для відповідача з причин "Невдала спроба вручення (передача на зберігання): За заявою відправника".
Відтак суд вчинив усі можливі дії про повідомлення відповідача щодо слухання справи, а неотримання ухвали від 09.10.2025 з позовною заявою є наслідком бездіяльності самої сторони відповідача щодо її належного отримання.
При цьому суд враховує, що окрім направлення на адресу місця реєстрації відповідача ухвали від 09.10.2025, ОСОБА_1 було направлено ухвалу на електронну адресу, вказану позивачем у позовній заяві, яку отримано відповідачем 27.10.2025 року про що до матеріалів справи долучені довідки.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.
Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
05.12.2023 року між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір кредитної лінії № 699071430 в електронній формі, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит на суму 6600,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (JTXN).
Відповідно до п.2.3, п.11.1 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в сумі 6600,00 грн. Строк дії договору становить 5 років.
8.3.1. За період від дати видачі кредиту до 04.01.2024 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 339,45 (триста тридцять дев'ять цілих сорок п'ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,93 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (Дисконтна процентна ставка);
8.3.2. У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 04.01.2024 року проценти нараховуються за ставкою 680,64 (шістсот вісімдесят цілих шістдесят чотири сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,86 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (Індивідуальна процента ставка).
8.4. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,700 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, то на день укладення Договору становить 2,980 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
На виконання умов вказаного кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача №5168-75хх-хххх-7715 грошові кошти в розмірі 6600,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №d17a75fc-789e-42de-869d-6d233b45e26a від05.12.2023 року.
Згідно повідомлення АТ «ПриватБанк» від 22.10.2025, на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . 05.12.2023 було зарахування коштів в сумі 6600,00 гривень на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Факт перерахування коштів на банківську картку відповідача у вище зазначеному розмірі також підтверджується банківською випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період 05.12.2023 -10.12.2023.
28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладання залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01.
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022.
31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023.
31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024, а також розд. 3 договору «Фінансування та порядок розрахунків» викладено в новій редакції.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 270 від 06.02.2024 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 14931,84 грн.
31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/0724-01.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 31.07.2024 до Договору факторингу №31/0724-01 від 31.07.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 31846,32 грн.
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 31846,32 грн.
Згідно розрахунків заборгованості ОСОБА_1 наданих ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога та ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість останньої за кредитним договором № 699071430 від 05.12.2023 року становить 31846,32 грн, яка складається з: заборгованості по кредиту - 6600,00 грн, заборгованості по несплаченими відсотками за користування кредитом - 25246,32 грн.
Із виписки з особового рахунку за кредитним договором №699071430 від 05.12.2023 ТОВ «Юніт Капітал», станом на 25.06.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 31846,32 грн, з яких прострочене тіло кредиту - 6600,00 грн, прострочені відсотки - 25246,32 грн.
Відповідачем у справі не спростовано обставин отримання та використання ним кредитних коштів у розміру заборгованості, зазначеного в наданому позивачем розрахунку.
Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Стаття 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Отже, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.
На даний час заборгованість по Кредитному договору боржником не погашена.
Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.
Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст.1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст.1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1. ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов'язання за Договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, а відповідач порушив умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку. Так, стороною позивача належними та допустимими доказами доведено факт укладення кредитного договору між сторонами, факт відступлення права вимоги та правомірність нарахування відсотків по кредиту, протилежного суду не доведено, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає на таке.
Матеріали справи свідчать про те, що інтереси ТОВ «Юніт Капітал» представляв адвокат Адвокатського бюро «Тараненко та партнери» Тараненко А.І. на підставі договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року і додаткової угоди до нього, а також довіреності від 05.06.2025 року.
Як вбачається з акту прийому-передачі наданих послуг від 5.06.2025 року, адвокатським бюро надано ТОВ «Юніт Капітал» наступні послуги: складання позовної заяви до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №699071430 від 05.12.2023 року протягом 2 годин вартістю 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи протягом 2 години вартістю 1000,00 грн, підготовка адвокатського запиту щодо надання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №699071430 від 05.12.2023 на рахунок боржника ОСОБА_1 протягом 1 години вартістю 500,00 грн, підготовка та подача клопотання щодо надання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №699071430 від 05.12.2023 на рахунок боржника ОСОБА_1 протягом 1 години вартістю 500,00 грн, загалом вартістю 7000,00 грн.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі№ 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
З урахуванням складності та категорії справи (стягнення заборгованості за кредитним договором), обсягу доказів, а також те, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, позов подано дистанційно через систему Електронний суд, справа розглядається у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з'явилися, суд приходить до висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи. Тож, керуючись принципами співмірності, справедливості та верховенства права, заявлена позивачем вартість таких витрат підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 4000 грн., саме така сума, на думку суду, буде обґрунтованою та відповідатиме принципу розумності, є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді та витраченим часом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України та абз. 1 п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 77, 81, 89, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», заборгованість за Кредитним договором №699071430 від 05.12.2023 року у розмірі 31846,32 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, Код ЄДРПОУ: 43541163.
Відповідач: ОСОБА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія ТКАЧЕНКО