Справа № 953/2771/25
н/п 2/953/1856/25
12 листопада 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Зуба Г.А.
за участю секретаря Кулікової Т.В.,
за участю представників Руденко Д.Ю., Марченко С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди,-
25.03.2025 до суду надійшла вказана позовна заява, в якій представник позивача просить розірвати договір оренди від 23.08.2019, укладений між позивачем та відповідачем щодо земельної ділянки загальною площею 0,0396 га по АДРЕСА_1 з кадастровим №6310136600:02:007:0074, та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказана ділянка надавалась відповідачу в оренду за договором з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору (присадибна ділянка). Однак, вказана ділянка використовується відповідачем для здійснення підприємницької діяльності, тобто не за цільовим призначенням, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.
Представником відповідача - адвокатом Марченко С.О. подано відзив на вказану позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову у зв'язку з тим, що позивач не надає доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, оскільки земельна ділянка використовується за призначенням, а місцезнаходження ТОВ «САНОІЛ» є: м. Харків, Харківський р-н, смт. Високий, територія Автотурбази «Кемпінг».
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій він зазначає, що позивач є керівником, засновником і кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «САНОІЛ», та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, тобто для здійснення комерційної діяльності підтверджується наданими до суду доказами та зверненнями правоохоронних органів.
Представником відповідача - адвокатом Марченко С.О. подано заперечення, в яких він просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що надані до суду докази не підтверджують використання земельної ділянки не за функціональним призначенням, та саме фактичне використання землі має бути доведене належними доказами, а не припущеннями чи інформацією з відкритих джерел.
Представник позивача Руденко Д.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача - адвокат Марченко С.О. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю позовних вимог, відповідач сплачує орендну плату відповідно до умов договору та сплачує комунальні послуги.
25.03.2025 вказана позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Зубу Г.А.
08.04.2025 судом здійснено запит з ЄДДР щодо встановлення місцеперебування відповідача.
Ухвалою судді від 08.04.2025 вказану позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу 10-денного строку для усунення недоліків, які усунені представником позивача 09.04.2025.
Ухвалою судді від 10.04.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 17.06.2025 задоволено клопотання представника позивача про виклик та допит свідка, забезпечивши його явку в судове засідання. В подальшому представник відповідача відмовився від вказаного клопотання.
Ухвалою суду від 17.06.2025 закрито підготовче провадження по справі, та справу призначено до судового розгляду по суті.
Судом встановлено, що відповідач є власником житлового будинку літ «А-2», загальною площею 257,8 кв.м., житловою площею 148,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим №6310136600:02:007:0074.
Відповідно до рішення 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 17.04.2019 №1550/19 «Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок» ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0396 га з кадастром № 6310136600:02:007:0074, яка розташована: АДРЕСА_1 , із цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ - (02.01)- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
На підставі вищевказаного рішення між Харківською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі від 23.08.2019, зареєстрований у Департаменті реєстрації ХМР 10.09.2019.
За умовами договору оренди землі від 23.08.2019, Харківська міська рада надала, а ОСОБА_1 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,0396 га, із цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ - (02.01)- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з кадастром № 6310136600:02:007:0074, яка розташована: АДРЕСА_1 . На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - житловий будинок. Земельна ділянка надана в оренду строком до 01.04.2035.
Відповідно до п. 15 договору оренди землі земельна ділянка передана в оренду саме для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованих на вказаній земельній ділянці.
Пунктом 16 вказаного договору передбачено цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ - (02.01)- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Пунктом 17 вказаного договору передбачена заборона на самовільну забудову земельної ділянки.
Відповідно до п.п. «а» п. 25 вказаного договору орендодавець має право вимагати використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з пунктом оренди землі.
Відповідно до п.п. «е» п. 28 вказаного договору до обов'язків орендаря належить використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором.
Положеннями пунктів 34-36 договору оренди землі передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення терміну, на який було укладено договір; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря; смерті фізичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, встановленим у п. 16 цього договору.
Судом встановлено, що гр. ОСОБА_2 звернувся з відповідними заявами на адресу ХМР, органів прокуратури та ряду інших державних установ щодо використання відповідачем наданої йому в оренду земельної ділянки не за цільовим призначенням, а для здійснення комерційної діяльності ТОВ «Саноіл», тобто під офісні приміщення, на підставі чого було проведено відповідну перевірку.
04.03.2025 головним спеціалістом Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин ХМР Денисюк О.В. складено Акт обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 6310136600:02:007:0074, відповідно до якого на земельній ділянці з кадастровим № 6310136600:02:007:0074 площею 0,0396 га за адресою: АДРЕСА_1 розташована будівля літ «А-2», право власності на яку, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_1 , яка за зовнішніми ознаками може використовуватись не за функціональним (цільовим) призначенням. До вказаного акту долучено наступні додатки: ситуаційна схема, фото та роздруківку з пошукової системи Google.
Згідно відповіді ГУ ДПС у Харківській області від 09.04.2024 № 7478/5/20-40-24-05-08 вбачається, що ОСОБА_1 у поданій податковій звітності зазначив як адресу здійснення діяльності: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова Новікова Е. від 25.04.2024 №50-105-2004 вих - 24 на адресу ХМР вбачається, що окружною прокуратурою за дорученням обласної прокуратури вивчено питання дотримання земельного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено, використання земельної ділянки під офісні приміщення, та запропоновано вирішити питання про направлення ОСОБА_1 пропозицій (проєкту додаткової угоди) щодо змін умов договору оренди землі в частині ставки (розміру) орендної плати, виду використання та цільового призначення вказаної земельної ділянки.
Також, на підтвердження доводів використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням стороною позивача надані судові рішення, в яких зазначено поштову адресу, адресу розташування офісу: АДРЕСА_1 .
За вказаних обставин, підставою звернення до суду з вказаним позовом, стало розірвання укладеного договору оренди землі у зв'язку з використанням предмету договору - земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).
При вирішенні цивільного спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог установлює зміст (правову природу, права та обов'язки) правовідносин сторін, які випливають зі встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, а ніж закон. Більш того, виходячи з положень ЦПК України, така функціональність суду має імперативний характер. Підсумок такої
процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема в його мотивувальній і резолютивній частинах.
Згідно із частиною першою статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 2 Закону України«Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них,а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Положеннями статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов'язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельноїділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.
Стаття 96 ЗК України регламентує, що землекористувачі зобов'язані серед іншого забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки та підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.
Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (пункт «а» частини першої статті 143 ЗК України).
Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням може бути підставою для припинення в судовому порядку як права власності, так і права користування нею (пункт «а» частини першої статті 143 ЗК України) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 50)).
Однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (п. «ґ» частини першої статті 141 ЗК України).
Поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням» стосується тих випадків, коли на ділянці із певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Обставини використання орендарем земельної ділянки оцінює суд. Дострокове розірвання договору оренди можливе, зокрема, на вимогу однієї зі сторін договору за рішенням суду у випадках, передбачених законом або договором. Окремою підставою для примусового припинення права користування земельною ділянкою на умовах оренди є використання орендарем цієї ділянки не за цільовим призначенням (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 4 лютого 2025 року у справі № 916/3679/23, від 15 квітня 2025 року у справі № 917/839/22).
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Можливість розірвання договору оренди в односторонньому порядку передбачена і умовами договору оренди землі від 23.08.2019 (пункти 35-36).
Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
За вказаних обставин, у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі».
У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (частина перша статті 34 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
Судом встановлено, що сторони у договорі оренди землі погодили такі його умови, зокрема, як обов'язок орендаря (відповідача) використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням тощо. Посилання відповідача, що він сплачує вчасно орендну плату та комунальні послуги не є предметом спору у даній справі, а інших доказів на спростування заявлених позовних вимог відповідачем не надано.
За таких обставин, встановивши, що відповідач як орендар своїми діями порушив умови договору, використавши надану земельну ділянку не за цільовим призначенням, тому враховуючи положення пп. 35-36 договору, де сторони узгодили, що умовою розірвання договору в односторонньому порядку є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, встановленим у п. 16 цього договору, у тому числі договір припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, а тому договір оренди землі від 23.08.2019 підлягає достроковому розірванню на
вимогу орендодавця, а від так позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,19,81,141,263-265,268,272, 273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Харківської міської ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди- задовольнити.
Договір оренди землі від 23.08.2019, укладений між Харківською міською радою та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки із цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ - (02.01)- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,0396 га, яка розташована по АДРЕСА_1 з кадастровим №6310136600:02:007:0074 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Харківської міської ради судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Харківська міська рада, місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243.
Відповідач - ОСОБА_1 , місцеперебування: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено 20 листопада 2025 року.
СУДДЯ Г.А. ЗУБ