Справа № 624/904/25
№ провадження 2/624/489/25
19 листопада 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Кегичівці, Берстинського району, Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 101855827 від 04.07.2021 у розмірі 21250 грн. Також стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн та 5000,00 грн - витрати на правову допомогу.
Позовна заява обґрунтована тим, що 04.07.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 101855827 про надання споживчого кредиту. На підставі платіжного документа відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000грн. Відповідач не виконала належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 30.09.2021 згідно умов договору відступлення права вимоги №09Т, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором № 101855827 від 04.07.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс». Згідно з договором відступлення сума боргу перед новим кредитором становить 21250 грн, із яких: 1) заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн; 2) заборгованість за відсотками становить 15750 грн; 3) заборгованість за комісійними винагородами становить 500 грн.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 01.10.2025 у справі було відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було надано час для подання заяв по суті.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 29.10.2025 задоволено клопотаня про витребування доказів, зобов'язано АТ КБ «ПриватБанк» надати докази зарахування відповідачу кредитних коштів, належності номеру телефону відповідачу.
17.10.2025 відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким вважає, що позивач не надав жодних доказів, того що саме відповідачка відкривала особистий кабінет на сайті ТОВ «Мілоан». Незрозуміло яким чином відповідач і на підставі чого була ідентифікована, відсутні докази того, що саме відповідачу належать ті пристрої за допомогою яких вона начебто заходила на сайт ТОВ «Мілоан» та відкрила цей кабінет. Щодо анкети-заяви на кредит № 101855827, то з її змісту вбачається, що заява була створена 04.07.2021, але на сайті tengo.ua, в свою чергу сайт компанії ТОВ «Мілоан» має іншу назву, а саме: https://miloan.ua/. Тобто маються певні розбіжності між наведеними обставинами та доказами, які їх обґрунтовують. Далі позивач стверджує, що Законодавством України передбачено, що оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «Мілоан» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору №101855827 від 04.07.2021, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. При цьому, позивач не наводить в позові коли і на який пристрій була направлена SMS, відсутній доказ, що саме цей пристрій належить відповідачці, і що саме вона вводила одноразовий ідентифікатор. Позивач не надав інформації стосовно самого одноразового ідентифікатора і з чого він складається. Та якщо звернутися до тексту договору про споживчий кредит №101855827 від 04.07.2021, то у верхньому правому кутку вбачається, що підписано ОСОБА_2 , ТОВ Мілоан. Час: 04.07.2021 04:25. Тобто з цієї інформації вбачається, що договір був підписаний 04.07.2021 04:25 годині, але в тій самій анкеті-заяві міститься зовсім інша інформація а саме те, що підписання договору відбулося 04.07.2021 03:26:00. Також, позивач вказує в позовній заяві, що відповідач уклав договір про споживчий кредит №101855827 від 04.07.2021 з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000 грн. Національний банк України у Постанові «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» (Інструкція, п.1.4) 21.01.2004 №22 визначив, що Платіжне доручення це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. В свою чергу, зазначеною постановою НБУ встановлений обов'язковий зразок платіжного доручення, порядок його складання і оформлення. Надане Позивачем Платіжне доручення № 29513790 від 04.07.2021 цілком не відповідає встановленим вимогам Постанови НБУ №22 від 21.01.2004, а саме:- наданий позивачем зразок не відповідає встановленому НБУ зразку; - заповнення його, також не відповідає зразку, так дата складання платіжного доручення не відповідає встановленому порядку, згідно якого спочатку зазначається число, потім місяць, потім рік; замість банківського рахунку вказаний мабуть номер банківської карти при шести невідомих цифр, що також не відповідає вимогам НБУ. Платіжне доручення не містить печатки банку, який здійснив зазначений платіж. Стосовно надання кредиту, то згідно 2.1. Договору Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Але зазначений рахунок не вказаний в самому договорі, і як зазначалося вище лише в так званому платіжному доручені № 29513790 від 04.07.2021 вказаний номер карти з невідомими цифрами, а не картковий рахунок. До того ж, позивач не надав доказ належності цієї карти саме відповідачці, як і не надав доказу наявного зв'язку між укладеним договором і номером карти, яка вказана в платіжному доручені. Позивач стверджує, що не підписувала і не укладала зазначений кредитний договір і гроші не отримувала. У зв'язку з цим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
22.10.2025 позивач подав відповідь на відзив, згідно з яким вважає доводи відповідача необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, з огляду на нижчевикладене. Отже, 04.07.2021, за власним волевиявленням, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, ОСОБА_1 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» за адресою: https://miloan.ua/ подано заявку на отримання кредиту № 101855827. Заявка на отримання кредиту знаходиться у власному кабінеті відповідача на вказаному веб-сайті Товариства. Таким чином, відповідачу було направлено електронним повідомленням (SMS) на номер телефону НОМЕР_1 , який особисто вказаний відповідачем у договорі про споживчий кредит № 101855827 від 04.07.2021. Повідомлення містило одноразовий ідентифікатор R85977, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов договору. Договір також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства за адресою: https://miloan.ua/. Щодо одноразового ідентифікатора, яким відповідач підписав договір про споживчий кредит №101855827 від 04.07.2021. PDF файл договору, який міститься у матеріалах справи у додатках до позову, завантаживши (не для перегляду у особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд», а скачавши даний файл) та відкривши через програмне забезпечення, призначене для читання PDF файлів (наприклад Adobe Reader, Microsoft Edge тощо) суд має змогу переконатись у наявності підпису та побачити одноразовий ідентифікатор як зображено на скріншоті, що додається до відповіді на відзив. У відповідності до умов договору, його підписання здійснювалось шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні договору. ОТП-пароль - це автоматично згенерований одноразовий PIN-код з символів і цифр, за допомогою якого користувачу надається доступ для безпечного входу до системи. Принцип використання пароля OTP складається з чотирьох кроків: Обробка даних. Користувач виконує первинний вхід у додаток або на сайт. Надсилання OTP -пароля. Алгоритм надсилає клієнтові одноразовий код на мобільний пристрій. Перевірка коду. Користувач вводить отриманий код, підтверджуючи особу. Завершення входу. Верифікатор перевіряє пароль OTP, ідентифікує клієнта і допускає в акаунт. У більшості сучасних програм OTP-авторизація відбувається в режимі реального часу, тобто код генерується і відправляється на телефон користувачеві одночасно. Згідно п. 6.1. Договору цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Пунктом 6.4. Договору укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. У пункті 6.5. Договору зазначено, що цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Відповідно до ч. 1-2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Мілоан» розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті Кредитодавця URL: https://miloan.ua. Позивач зазначає, що відповідач, заперечуючи проти укладення договору у спосіб, визначений п. п. 6.1 та 6.3, не надав жодних доказів, які б підтверджували, що мобільний номер телефону та ІР -адреса, з яких було подано заяву на отримання кредиту, не належать відповідачу. Поряд з цим, наданий позивачем скріншот першої сторінки договору із фіксацією підпису сторін за допомогою одноразового ідентифікатора дає підстави вважати доведеним належними доказами факт, що договір про споживчий кредит був дійсно підписаний з первісним кредитором саме відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора Я85977. Щодо доводів відповідачки, що кредитних коштів вона не отримувала. Так, згідно п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Як вбачається з п. 5.1. Договору позичальник підтверджує, що до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами (у т. ч. викладеними у п. 6.3) та Правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору. На момент укладення договору діяли Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» в редакції від 13.05.2021, за умовами яких відповідач міг без перешкод ознайомитися, як до укладення договору, так і в ході його укладення, на веб-сайті Товариства за електронним посиланням httns://miloan.ua/s/aihiv-2017- rules-miloan. Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» фінансова компанія має право надавати фінансову платіжну послугу з переказу коштів без відкриття рахунку та/або із здійснення еквайрингу платіжних інструментів на підставі ліцензії на діяльність фінансової компанії лише за умови, що така фінансова послуга поєднується з іншими видами фінансових послуг, передбаченими пунктами 1 -5 частини першої цієї статті. Відповідно до частини 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; розрахунковий чек; платіжна вимога; меморіальний ордер. Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку (п. 4 ст. 22 Закону). З урахуванням наведеного вище, наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення № 29513790 від 04.07.2021 є належним та допустимим доказом на підтвердження перерахування ТОВ «Мілоан» кредитних коштів відповідачу на умовах визначених договором про споживчий кредит № 101855827 від 04.07.2021 року. Згідно п. 4.4. Правил Товариство не отримує повні реквізити Банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по карті через Інтернет. Для платіжних операцій по картах Товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причину неявки відповідач суду не повідомила. Подала відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
Матеріалами справи встановлено, що 04.07.2021 ОСОБА_3 уклала з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит №101855827. Договір укладено в електронній формі та підписано позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. Згідно зі скріншоту першої сторіки договору наведеного у відповіді на відзив ОСОБА_4 підписала договір одноразовим ідентифікатором R85977 04.07.2021 о 04:26 годині.
Згідно з умовами кредитного договору, пунктів 1.1. - 1.4., кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Сума (загальний розмір) кредиту становить 5000.00 грн. Кредит надається строком на 15 днів з 04.07.2021. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 19.07.2021.
Згідно з умовами кредитного договору, пунктів 1.5.1. - 1.6., комісія за надання кредиту: 500.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 750.00 грн, які нараховуються за ставкою 1.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1. Договору).
Позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється (п.п. 2.2.1.-2.2.3. Договору).
Продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином: пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства tengo.com.ua і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (п.п. 2.3.1. Договору).
Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору (п.п. 2.3.1.2. Договору).
Відповідно до п. 6.1., п. 6.2. Договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником товариству.
Згідно з графіком платежів кредит мав був повернутий 19.07.2025 зі сплатою процентів за користуваня кредитом в розмірі 750 грн, комісії 500 грн. Всього 6250 грн.
На підставі кредитного договору, згідно з платіжним дорученням №29513790 від 04.07.2021 ТОВ «Мілоан» було перераховано 5000 грн на рахунок позичальника ОСОБА_3 НОМЕР_2 , призначення платежу: кошти згідно договору №101855827.
Відповідно до наданої АТ КБ «ПриватБанк», на виконання ухвали суду, інформації та виписці по рахунку, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 . Номер телефіону, який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , який станом на 04.11.2025 є також фінансовим номером телефону, відповідає номеру телефону позичальника зазначеному в кредитному договорі. На цей рахунок ОСОБА_1 04.07.2021 були зараховані кошти в розмірі 5000 грн.
Згідно з наданим розрахунком заборгованості за кредитним договором ОСОБА_3 має заборгованість перед кредитором в загальному розмірі 21250 грн, з яких тіло кредиту - 5000 грн, відсотки 15750 грн. Заборгованість за договором нараховувалась до 17.09.2021. До 19.07.2021 проценти нараховувалися за ставкою передбаченою п. 1.5.2. кредитного договору. Починаючи з 20.07.2021 по 17.09.2021 проценти нараховувалися за ставкою згідно з п.п. 1.6., враховуючи положення п. 2.3.1.2. Договору щодо пролонгації на стандартних умовах.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Відповідно до ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
В судовому засіданні судом на підставі належних та допустимих доказів були встановлені факти укладення сторонами 04.07.2021 крекдитного договору.
Так, між сторонами був укладений кредитний договір в електронні формі в особистому кабінеті позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором R85977. Як передбачено умовами договору, відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника.
Відповідач заперечувала підписання нею договору, належності їй пристрою з якого відбувалося укладення договору, його підписанням одноразовим ідентифікатором.
Однак, в судовому засіданні, ці доводи відповідача спростовані дослідженими доказами. Так, наданою інформацією АТ КБ «ПриватБанк» підтверджено належність номеру телефону позичальника, який зазначений в кредитному договорі, за яким відбувався процес укладення та підписання договору, саме відповідачу ОСОБА_1 .
Також в сукупності платіжним дорученням №29513790, інформацією АТ КБ «ПриватБанк» та випискою по рахунуку ОСОБА_1 підтверджено належність відповідачу відповідного рахунку на який були перераховані кошти в розмірі 5000 грн, а аткож факт зарахування коштів в цьому розмірі 04.07.2021. Доказів протилежного відповідач не надала.
Отже в судовому засіданні доведено як факт укладення сторонами кредитного договору так і факт отримання кредитних коштів у користування.
Позичальник умови договору не виконала. Строк повернення кредиту настав.
Визначений позивачем розмір заборгованості за кредитним договором відповідає умовам цього договору. Проценти нараховані відповідно до п. 1.3., п. 1.5.2., п.п. 1.6., п. 2.3.1.2. кредитного договору, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь кредитора.
Щодо права позивача пред'являти свої вимоги до боржника за договорами, то суд керується такими положеннями Закону та встановленими на підставі наданих доказів у судовому засіданні обставинами.
Відповідно до пункту 3.2.6. кредитного договору товариство має право відступати свої права на користь третіх осіб без згоди позичальника.
Між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Мілоан» 30.09.2021 був укладений договір факторингу №09Т.
Згідно умов договору факторингу, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором (п. 2.1. Договору). Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання цього договору (п.4.1. Договору).
Сторонами договору факторингу 30.09.2021 підписані Реєстр прав вимоги та акт приймання-передачі реєстру прав вимоги. Згідно реєстру прав вимоги до нього включена вимога до боржника ОСОБА_4 за кредитним договором 101855827 від 04.07.2021, сума заборгованості 21250 грн.
Відповідно до платіжних інструкцій ТОВ «Діджи фінанс» було перераховано на рахунок ТОВ «Мілоан» відповідні суми на оплату згідно з договором факторингу, призначення платежу: оплата згідно договору факторингу №09Т від 30.09.2021.
Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відповідно до ч.1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
На підставі викладених норм Закону та встановлених в судовому засіданні фактів укладення договору факторингу між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Мілоан», переходу прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №101855827 від 04.07.2021 від ТОВ «Мілоан'до ТОВ «Діджи Фінанс», тому суд доходить висновку про правомірність заявлених позивачем вимог до боржника.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з наданої квитанції, позивач за подання даного позову до суду, відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 гривень, а тому, у зв'язку з задоволенням позову ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн, суд виходить з таких положень Закону.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 лютого 2019 року (справа №756/2114/17) зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано документи: копію договору про надання правничої допомоги, копію додаткової угоди , копію детального опису виконаних робіт, акт про підтвердження факту наданя правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
З документів вбачається що адвокатом надані послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій витрачений час - 1 година, вартість 1000 грн, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості - 2 години, 3000 грн, формування додатків до позовної заяви та подання позовної заяви до суду - 1 година, 1000 грн. Загальна вартість наданих робіт складає 5000 грн, витрачений час 4 години.
Отже, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, зважаючи на характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, суд доходить висновку що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати в розмірі 3000 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76-82, 95, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ») заборгованість за кредитним договором №101855827 від 04.07.2021 у розмірі 21250 (двадцять одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження за адресою: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, код ЄДРПОУ 42649746.
Представник позивача: Буряченко Ангеліна Володимирівна, довіреність від 12.03.2025, адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Івано-Слиньківка, Сахновщинського району, Харківської області, громадянка України, паспорт № НОМЕР_6 виданий 20.01.2023, РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В. Богачова