Справа № 638/15069/21
Провадження № 1-кп/638/506/25
20 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорки ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши матеріали кримінального провадження № 12021221200001326 від 22 серпня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, з середньою спеціальною освітою, за фахом зварювальника, не одруженого, утриманців не має, зі слів має хронічні захворювання, офіційно не працюючого, працюючого за трудовими договорами, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , наразі перебуває АДРЕСА_3 на реабілітації ГО «Ковчег», неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, вироком Ізюмського міськрайсуду Харківської області від 06 лютого 2018 року був засуджений за ч.3 ст. 297 КК України до п'яти років позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку 23 липня 2021 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,
встановив:
У провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні№ 12021221200001326 від 22 серпня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
Ухвалою від 20 листопада 2025 року провадження у справі відновлене.
Відповідно до обвинувального акту, 20.08.2021 орієнтовно об 11 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебував на території гаражного кооперативу «Уголок», що розташований за адресою: м. Харків, провулок Балакірєва, 43-А, де проводив будівельні роботи у гаражному приміщенні № НОМЕР_1 за домовленістю з власником ОСОБА_5 . В цей час ОСОБА_4 побачив кутову шліфувальну машину марки «МАКІТА» GA 5030 синьо-зеленого кольору, яка належить ОСОБА_5 , вартістю відповідно до висновку експерта за результатами товарознавчої експертизи № 157 від 11.09.2021 року 1637,00 гривень та зварюваний дріт марки «Dnipro-M», вагою 2,5 кг., який належить ОСОБА_5 вартість якого зі слів потерпілого становить 300 грн. Після чого, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення вказаного майна. Далі, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи повторно, упевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, поклав вказану шліфувальну машину марки «МАКІТА» GA 5030 та зварюваний дріт марки «Dnipro-M» у сумку та з місця вчинення кримінального правопорушення - злочину втік, обернувши викрадене майно на свою користь, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1937,00 гривень.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.
У судовому засіданні прокуроркою було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із декриміналізацією вчиненого обвинуваченим діяння за ч. 2 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти клопотання прокурора. Просив закрити кримінальне провадження. Вказав, що йому зрозумілі наслідки закриття кримінального провадження.
Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. У заяві зазначив, що матеріального або морального характеру претензій до ОСОБА_4 не має.
Вислухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно ч.7 ст. 284 КПК Україниухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначенихстаттею 479-2 цього Кодексу.
Відповідно до ч.8 ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першоїстатті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другоїстатті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Так, 09.08.2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», якимстаттю 51 КУпАПвикладено в новій редакції та визначено граничну вартість викраденого чужого майна, яка може підпадати під кваліфікацію дій особи за відповідною частиноюстатті 51 КУпАП.
Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХПодаткового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУдля відповідного року.
При цьому, підпунктом169.1.1 статті 169розділуIV Податкового кодексу Українивизначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2021 - становить 2481,00 гривень.
Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2021 року - 2481,00 грн.
Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У зв'язку із чим, інкриміноване особі у межах кримінального провадження викрадення чужого майна (крадіжка) на суму до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, виходячи із того розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння, законодавцем віднесено до адміністративних правопорушень, що посягають на власність, та такі діяння не є кримінально караними відповідно до диспозицій частин статті 190 КК України.
З цих підстав, ураховуючи положення статті 5 КК України, судом має бути прийнято рішення в порядку, передбаченому п.4-1 ч.1 ст. 284 КК України, оскільки вартість викраденого майна по рядку епізоду відповідно до обвинувального акту менша, ніж верхня межа для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Як зазначалось вище, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні в умовах воєнного стану таємного викрадення майна потерпілого на загальну суму 1937,00 гривень.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, та ті обставини, що відбулась декриміналізація вчиненого обвинуваченим діяння на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набув чинності 09.08.2024 року, та має зворотну дію в часі, із врахуванням наданої обвинуваченим згоди на закриття кримінального провадження, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження, оскільки вартість викраденого є меншою, ніж верхня межа для притягнення до кримінальної відповідальності, відповідно до п.4-1 ч.1 ст.284 КПК Україниу зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Судові витрати відсутні.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 під час судового розгляду не обирався.
На підставі викладеного, керуючись п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ст.ст. 370-372 КПК України суд,
Клопотання прокурорки Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області ОСОБА_3 - задовольнити.
Закрити провадження № 12021221200001326 від 22 серпня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиенні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у зв'язку втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Речові докази, визнані постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речовими доказами від 13 вересня 2021 року- зберігати з матеріалами кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена з підстав, передбачених ст. 392 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом семи днів з дня його проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурорці негайно вручити копію ухвали.
Повний текст ухвали складений 20 листопада 2025 року.
Суддя ОСОБА_1