Справа № 638/9138/25
Провадження № 2/638/4889/25
про залишення позову без руху
20 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Шамраєв М.Є., розглянувши в порядку письмовго провадження матеріали справи за позовною заявою позивача: ОСОБА_1 до відповідача: ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначеннямісця проживання неповнолітньої дитини ,-
У провадженні суду перебуває вказана справа.
Ухвалою суду від 30.05.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, визначеними главою 10 ЦПК України без виклику сторін.
Однак після відкриття провадження у справі судом установлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, що відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України є підставою для залишенню її без руху з таких підстав.
Так згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як убачається із змісту позову, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру - про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, натомість судовий збір сплачений як за одну.
Водночас відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спору щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою, натомість всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не вказано відомостей про орган опіки та піклування як учасника справи.
Крім того, як визначено ч. 1, 2 ст. 161 СК України, під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
У поданій позовній заяві позивач посилається на те, що відповідач є безробітним та не має ніякого стороннього доходу, натомість всупереч вимогам п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не надає доказів на підтвердження вказаних обставин або не зазначає про неможливість подання таких доказів разом із позовною заявою.
Тож суд доходить висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, що відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України є підставою для залишення її без руху із наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків шляхом доплати судового збору в сумі 1 211,20 грн та подання до суду доказів такої доплати; подання уточненої позовної заяви із вказанням повного найменування, місцезнаходження, поштового індексу, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету органу опіки та піклування; подання доказів стосовно зазначених у позовній заяві обставин про те, що відповідач є безробітним та не має ніякого стороннього доходу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Тож залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 187, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-
Залишити без руху позовну заяву позивача: ОСОБА_1 до відповідача: ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначеннямісця проживання неповнолітньої дитини .
Установити строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі неусунення недоліків позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М.Є. Шамраєв