Справа № 2-21/09
Провадження № 2-во/638/151/25
про внесення виправлень
19 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Шамраєва М.Є.,
за участю секретаря судового засідання - Дрозденко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Харкова заяву представника ОСОБА_1 адвоката Безпалого Сергія Олександровича про виправлення описки в рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.07.2003 року у цивільній справі № 2- 14912,-
До Шевченківського районного суду міста Харкова надійшла заява, з урахуванням її уточнення, від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 щодо виправлення описки по справі № 2- 14912 відповідно до якої представник заявника просить виправити допущену описку в тексті рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.07.2003, а саме «на особисте майно відповідачки в вигляді квартири по АДРЕСА_1 », замість «на особисте майно відповідачки в вигляді квартири по АДРЕСА_2 ».
В обґрунтування заяви зазначає, що ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 06.06.2003 року по справі № 2- 14912 з метою забезпечення позову ОСОБА_3 було накладено арешт на майно ОСОБА_1 , зокрема на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . 03 липня 2003 року Дзержинським районним судом м. Харкова було винесено рішення по справі № 2-14912 за позовною заявою ОСОБА_3 до ТОВ фірма «Біотонус», ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , яким позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено частково, а в задоволенні позовних вимог - ОСОБА_3 до ТОВ фірма «Біотонус» про стягнення з ТОВ фірма «Біотонус» 1 245 250 грн. відмовлено. В задоволенні позовних вимог - ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про стягнення в якості моральної шкоди з ОСОБА_5 відмовлено. Скасовано заходи по забезпеченню позову, а саме ухвалу суду від 4 березня 2003 року п. 2 про накладення заборони ТОВ фірмі «Біотонус» здійснювати дії по виключенню учасників та виділу частки статутного капіталу ОСОБА_3 та виділу його частки із статутного капіталу ТОВ фірмі «Біотонус»; від 11 березня 2003 року в частині заборони в частині заборони Харківському виконкому проводити реєстрацію змін в Статуті ТОВ фірмі «Біотонус»; від 24 квітня 2003 року, а саме про заборону про заборону ТОВ фірмі «Біотонус», управлінню архітектури Дзержинського райвиконкому м. Харкова, управлінню головного архітектора м. Харкова, міському бюро технічної документації здійснювати будь-які дії, спрямовані на вказівку, реєстрацію та введення в експлуатацію наново побудованої будівлі по АДРЕСА_3 на території землевідвідна ТОВ фірмі «Біотонус»; від 6 червня 2003 року, а саме: про накладення заборони на здійснення будь-яких дій, спрямованих на відчуження будь-якого майна ТОВ фірмі «Біотонус», в тому числі і на будівлі, місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Сумгаїтська, 16; про накладення арешту на особисте майно відповідачки ОСОБА_4 у вигляді належної їй квартири за адресою: АДРЕСА_4 , і приватний будинок розташований в Харківській області, Зміївський район, село Гайдари; про накладення арешту на особисте майно відповідачки ОСОБА_1 у вигляді належної їй квартири в АДРЕСА_2 , автомобіля «Шкода - Фабія», державний номер НОМЕР_1 , а також про заборону на дії по відчуженню ОСОБА_4 , ОСОБА_1 своїх долей в ТОВ фірмі «Біотонус». Вказане вище рішення набрало законної сили, оскільки жоден із учасників цивільного процесу не звернувся щодо оскарження. Після отримання рішення, відповідачем ОСОБА_1 , було виявлено описку у вказаному рішенні, а саме: невірно вказаний номер будинку, АДРЕСА_2 , замість АДРЕСА_1 .
Положеннями ч. 2 ст. 269 ЦПК України передбачено, що питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Зважаючи на те, що заява розглядалась за правилами ч. 2 ст. 269 ЦПК, учасники справи не з'явились, що не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Так, ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 06.06.2003 року по справі № 2- 14912 з метою забезпечення позову ОСОБА_3 було накладено арешт на майно ОСОБА_1 у вигляді належної їй квартири в АДРЕСА_1 , автомобіля «Шкода - Фабія», державний номер НОМЕР_1 .
03 липня 2003 року Дзержинським районним суду міста Харкова було ухвалено рішення у справі № 2-14912 за позовною заявою ОСОБА_3 до ТОВ фірма «Біотонус», ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , яким позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено частково та скасувано заходи по забезпечення позову, а саме ухвалу суду від 06 червня 2003 року, про накладення арешту на особисте майно відповідачки ОСОБА_1 у вигляді належної квартири в АДРЕСА_2 , автомобіля « Шкода - Фабія», державний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до копії паспорту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 , виданого 14 січня 1998 року ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
З копії договору купівлі-продажу квартири серії АВР № 715407 від 01 березня 2001 року, який зареєстровано в реєстрі за № 1590 вбачається, що ОСОБА_1 купила трикімнатну ізольовану квартиру номер АДРЕСА_5 .
Дослідивши матеріли справи, суд приходить до висновку, що допущена в рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.07.2003 року помилка у зазначенні номеру будинку підлягає виправленню, оскільки вона є технічною.
Керуючись ст. 260, 269 ЦПК України, -
Задовольнити заяву представника ОСОБА_1 адвоката Безпалого Сергія Олександровича.
Виправити описку, в резолютивній частині рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.07.2003 року в цивільній справі № № 2-14912 за позовною заявою ОСОБА_3 до ТОВ фірма «Біотонус», ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , вказавши «на особисте майно відповідачки в вигляді квартири по АДРЕСА_1 », замість «на особисте майно відповідачки в вигляді квартири по АДРЕСА_2 ».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.Є. Шамраєв