справа № 619/6523/25
провадження № 1-кс/619/1087/25
іменем України
19 листопада 2025 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221230001048від 13 жовтня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,-
встановив:
До Дергачівського районного суду надійшло клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221230001048від 13 жовтня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел направлений на незаконний збут наркотичних засобів, 28.10.2025 у проміжок часу з 09 год 06 хв по 09 год 37 хв, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на залізничній платформі у м. Дергачі Харківського району Харківської області, реалізуючи раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичних засобів, діючи в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», а також з корисливих мотивів, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (який був залучений до конфіденційного співробітництва з працівниками поліції з додержанням вимог діючого кримінального процесуального законодавства України) наркотичний засіб - метадон, за наступних обставин.
28 жовтня 2025 року в період часу з 09 год 06 хв по 09 год 37 хв, ОСОБА_4 за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 , зустрівся з останнім на залізничній платформі у м. Дергачі, Харківського району, Харківської області, після чого, перебуваючи за вищевказаною адресою в м. Дергачі, передав ОСОБА_5 чотири пакувальні пластинки з вмістом по десять таблеток в кожній обмеженої в законному обігу наркотичної речовини - метадон, а останній, в свою чергу, в якості оплати за отримані наркотичні засоби, передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 3 000,00 гривень, якими ОСОБА_4 в подальшому розпорядився на власний розсуд.
В подальшому, 28.10.2025 о 09 год 35 хв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції чотири пакувальні пластинки, які придбав у ОСОБА_4 , в яких знаходилось по десять таблеток в кожній, та які відповідно до висновку експерта від 30.10.2025 за результатами судової експертизи матеріалів, речовин та виробів є метадоном, масою 0.9791 г, який належить до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.
В результаті вищевказаних дій ОСОБА_4 незаконно збув ОСОБА_5 наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон.
Крім того, ОСОБА_4 продовжив свою злочинну діяльність, спрямовану на збут наркотичних засобів, а саме: 14 листопада 2025 року у період часу з 07 год 44 хв по 08 год 45 хв, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи неподалік будинку, що розташований за адресою: пр. Аерокосмічний, буд. 135, м. Харків, продовжив свою злочинну діяльність, а саме: реалізуючи раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичних засобів повторно, діючи в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», а також з корисливих мотивів, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (який був залучений до конфіденційного співробітництва з працівниками поліції з додержанням вимог діючого кримінального процесуального законодавства України) наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон.
Так, 14.11.2025 в період часу з 07 год 44 хв по 08 год 45 хв, ОСОБА_4 за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 зустрівся з останнім біля будинку за адресою: пр. Аерокосмічний, буд. 135, м. Харків. Після чого, перебуваючи за вищевказаною адресою: пр. Аерокосмічний, буд. 135, м. Харків, передав ОСОБА_5 три пакувальні пластинки з вмістом по десять таблеток в кожній, а останній, в свою чергу, в якості оплати за отримані наркотичні засоби, передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 2 000,00 гривень, якими ОСОБА_4 в подальшому розпорядився на власний розсуд.
В подальшому, 14.11.2025 о 08 год 52 хв, перебуваючи за адресою: пр. Аерокосмічний, біля будинку №141, м. Харків, ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції три пакувальні пластинки з вмістом по десять таблеток в кожній, які придбав у ОСОБА_4 .
У зв'язку з чим ОСОБА_4 14.11.2025 затримано працівниками поліції, в порядку ст. 208 КПК України.
Під час затримання особи, у порядку ст. 208 КПК України, проведено особистий обшук особи в ході якого у ОСОБА_4 вилучено наступне майно:
- дві купюри номіналом по 1000 (одна тисяча) гривень з номерами ЛА8895346, ЛА8895347, які поміщено до полімерного сейф-пакету NPU 6063639 з пояснювальними написами та підписами понятих;
14.11.2025 постановою слідчого вилучене майно в ході проведення особистого обшуку від 14.11.2025, долучено в якості речових доказів до кримінального провадження № 12025221230001048 від 13.10.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Відповідно до положень ст.ст. 167-169 КПК України вищезазначені предмети є тимчасово вилученим майном.
Метою накладання арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судової експертизи та проведення інших слідчих дій.
Всі зазначені вище процесуальні дії направлені на здійснення швидкого, неупередженого та об'єктивного досудового розслідування з метою встановлення істини по кримінальному провадженню.
Від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 жовтня 2025 року до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
14 листопада 2025 року під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , проведено особистий обшук останнього в ході якого вилучено: - дві купюри номіналом по 1000 (одна тисяча) гривень з номерами ЛА8895346, ЛА8895347які поміщено до полімерного сейф-пакету NPU 6063639 з пояснювальними написами та підписами понятих.
Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 14 листопада 2025 року, вказані вище предметивизнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025221230001048від 13.10.2025.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Крім того, відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину та завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
На теперішній час вилучене майно відповідає критеріям речових доказів та є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, яке інкримінується, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Прокурор обґрунтував підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Метою накладання арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема, необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих дій.
Всі зазначені вище процесуальні дії направлені на здійснення швидкого, неупередженого та об'єктивного досудового розслідування з метою встановлення істини по кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що майно, вказане у клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та ст. 170 КПК України.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, на даний час вилученідві купюри номіналом по 1000 (одна тисяча) гривень з номерами ЛА8895346, ЛА8895347 не оглянуті, експертиза по вилученому майну не проведена, тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв'язку з чим належить накласти арешт на тимчасово вилучене під час огляду майно, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування, до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні чи ухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим (дізнавачем), прокурором, на яких також покладається обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
При вирішенні питання щодо визначення місця зберігання арештованого майна слідчий суддя виходить з дискреційних повноважень органу досудового розслідування щодо визначення місця зберігання вилученого майна під час досудового розслідування у визначених законодавством межах та керується положеннями Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року № 51/401/649/471/23/125.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт в рамках кримінального провадження № 12025221230001048від 13 жовтня 2025 року на тимчасово вилучене майно, яке було виявлене та вилучене під час особистого обшуку в ході затримання особи, в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а саме :
- дві купюри номіналом по 1000 (одна тисяча) гривень з номерами ЛА8895346, ЛА8895347, які поміщено до полімерного сейф-пакету NPU 6063639 з пояснювальними написами та підписами понятих, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні чи ухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді.
Зберігання арештованого майна здійснювати відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою КМ України № 1104 від 19.11.2012 та до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року.
Уповноваженим службовим особам, для досягнення цілей кримінального провадження дозволити користування та розпорядження зазначеним майном.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її постановлення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити дізнавачу, прокурору та особам, щодо майна яких вирішувалося питання про арешт.
У разі відсутності вищевказаних осіб під час оголошення судового рішення, його копію надіслати таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Виконання ухвали по визначенню місця зберігання арештованого майна покласти на слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, контроль за виконанням - на прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1