справа № 619/4854/25
провадження № 2/619/2139/25
Заочне рішення
іменем України
17 листопада 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Коваленко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 619/4854/25,
ім'я (найменування) сторін:
позивачка: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
вимоги позивачки: про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочку сплати аліментів у розмірі 107838,58 грн. У обґрунтування позову зазначено, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області 25.08.2022 року, номер справи 545/3737/22 з відповідача стягнуто аліменти на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку , починаючи з 24 серпня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач аліменти не сплачував взагалі, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 107 838,58 грн.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 25.08.2025 витребувано у Міністерства соціальної політики України інформацію з Єдиної інформаційної бази про внутрішньо переміщених осіб, а саме відповідача ОСОБА_2 .
22.09.2025 судом сформовано засобами системи «Електронний суд» з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відповідь № 1802831 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу- відповідача ОСОБА_2 . За результатами перевірки інформація не знайдена.
Ухвалою суду від 25.09.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 21.10.2025.
Відповідно до ухвали суду від 21.10.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду на 17.11.2025.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом опублікування оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» № 211 від 16.10.2025 року, причини неявки суду не повідомив, відзив та письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються та заяви про розгляд справи без його участі не надав.
Також виклик відповідача було здійснено оголошенням, яке розміщено на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу «Судова влада України».
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з'явилася у судове засідання, не подала відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Височанською селищною радою Харківського району Харківської області, Україна від 21.07.2010, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис за № 48. Батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 зареєструвала 26 червня 2024 року шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_4 », що вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 26.06.2024.
Згідно судового наказу Полтавського районного суду Полтавської області від 25.08.2022, номер справи 545/3737/22 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку , починаючи з 24 серпня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виконаного державним виконавцем Довжанського ВДВС у Довжанському районі Луганської області СМУ МЮ 12.08.2025 убачається, що станом на 12.08.2025 сукупний розмір заборгованості становить 107838,58 грн. За період з 01.08.2022 по 31.07.2025 сплачено боржником аліментів у розмірі 0,00 грн.
На час ухвалення цього рішення, суду не надано відомостей про оспорювання стягувачем або боржником вказаного розрахунку заборгованості.
Положеннями статті 51 Конституції України унормовано, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів визначені СК України.
Згідно з частинами 7, 8 статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина 9 статті 7 СК України).
Відповідно до частини 2 статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Отже, обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку. Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.
Положення статті 180 СК України покладають на батьків обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто, формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами необхідно зазначити, що, якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.
Під час розгляду справи судом встановлено, що судовим наказом Полтавського районного суду Полтавської області від 25.08.2022, номер справи 545/3737/22 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 24 серпня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків загальна сума неустойки з серпня 2022 року по липень 2025 2024 року становить 107838 гривень 58 копійок, обчислена за формулою 511,08+(3066,50*35 місяців)=107838,58 грн.
Як вбачається зі складеного державним виконавцемДовжанського ВДВС у Довжанському районі Луганської області СМУ МЮ розрахунку заборгованості - станом на 12.08.2025 сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів становить 107 гривень 58 грн.
Відповідачем вказаний розрахунок державного виконавця у встановленому законом порядку оскаржено не було.
Таким чином, вказана заборгованість виникла внаслідок ухилення відповідача від обов'язку щодо сплати аліментів та належного утримання дитини, яка перебуває на утриманні позивача та проживає з ним.
Матеріали справи не містять належних та беззаперечних доказів на підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення, як того вимагає ст. 197 СК України.
Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що заборгованість по сплаті аліментів виникла не з вини відповідача.
При цьому суд зазначає, що наявність заборгованості зі сплати аліментів свідчить про те, що дитина була позбавлена майна, що належить їй за законом. Стягнення пені за прострочення виконання аліментних зобов'язань є механізмом захисту порушеного права дитини на належне утримання.
Оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, суд з'ясовує розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановлює строк, до якого кожне з цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислює розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо.
Враховуючи безспірний факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за аліментами та його вину у цьому, з урахуванням розрахунку неустойки (пені), оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки при зверненні до суду з даним позовом позивача звільнено від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-283 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 107838,58 грн. (сто сім тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 58 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текс рішення виготовлено 20.11.2025.
Суддя Н. В. Коваленко