Справа №613/1469/25 Провадження № 1-кс/613/591/25
20 листопада 2025 року. Слідчий суддя Богодухівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Богодухові клопотання ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна,-
До Богодухівського районного суду Харківської області надійшло клопотання ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна, а саме ОСОБА_3 просить передати їй на відповідальне зберігання арештований автомобіль марки «ВАЗ-210994-20», державний номер НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
В обґрунтування клопотання ОСОБА_3 зазначила, що ухвалою слідчого судді від 10.07.2025 накладено арешт на належне їй майно, а саме: автомобіль марки «ВАЗ-210994-20», державний номер НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Вважає, що накладення арешту є необґрунтованим та порушує її конституційне право власності, оскільки арештоване майно не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Крім того, власником майна є ОСОБА_3 , яка не є підозрюваною та не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні. Арешт майна суттєво обмежує її права, зокрема перешкоджає здійсненню особистого користування транспортним засобом.
Зазначає, що вона має трьох дітей, двоє з яких хворіють та потребують частого відвідування лікаря, для чого необхідний транспортний засіб. Крім того, ОСОБА_3 має батьків похилого віку, які мають проблеми зі здоров'ям, потребують її допомоги, та вона не має можливості поїхати до них. Крім того, батько чоловіка також хворіє, потребує постійного прийому ліків, які ОСОБА_3 не має змоги йому відвезти у зв'язка з накладенням арешту на її транспортний засіб.
ОСОБА_3 просила розглянути клопотання без її участі, клопотання підтримала, зобов'язалась здійснювати зберігання майна за адресою проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
Прокурор в судове засіданняне зявився, надав заяву, у якій заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, оскільки арештоване майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, а досудов розслідування у кримінальному провадженні на даний час триває.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали справи, доходить наступного.
Ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 24.09.2025 накладено арешт, зокрема на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та автомобіль марки «ВАЗ-210994-20» державний номер НОМЕР_1 , що належать ОСОБА_3 .
Місцем зберігання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу визначено кімнату зберігання речових доказів Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, транспортного засобу - майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Ярослава Мудрого, 9.
Відповідно до ч.1, 2 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Завданням арешту майна відповідно до вимог ст.170 КПК, є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження такого майна.
Згідно з положеннями ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а у разі задоволення клопотання про арешт майна має застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, та застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод /з протоколами до неї/ та практики Європейського Суду з прав людини, втручання в право особи на мирне володіння майном повинне здійснюватися з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Крім того, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти шляхом ужиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Отже, стаття 1 Першого протоколу, яка спрямована на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності (рішення у справі «Броньовський проти Польщі»). Заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Лонрот проти Швеції»).
Як зазначила власник майна ОСОБА_3 , вона має трьох дітей, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серій серії НОМЕР_3 від 29.11.2005, серії НОМЕР_4 від 05.01.2011 від 05.01.2011, НОМЕР_5 від 02.09.2020.
Діти ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 хворіють, їм встановлено діагноз - бронхіальна астма, що підтверджується копіями медичних виписок.
Вказані захворювання потребують постійного контролю та лікування.
Крім того, свекор ОСОБА_3 - ОСОБА_6 має онкологічне захворювання, що підтверджується копією протоколу томографічного дослідження.
Крім того, ОСОБА_3 має батьків похилого віку, які також мають проблеми зі здоров'ям.
Накладення арешту на майно позбавляє власника майна можливості користуватися транспортним засобом, який є єдиним засобом пересування та необхідний для перевезення дітей до лікарні, а також свекра та батьків, які також потребують відвідування лікувальних закладів.
Як вбачається з ухвали слідчого судді від 24.09.2025, на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та автомобіль марки «ВАЗ-210994-20» державний номер НОМЕР_1 , що належать ОСОБА_3 , було накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ними, з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 10.07.2025, арешт на майно, яке належить ОСОБА_3 , накладено ухвалою слідчого судді від 24.09.2025, з метою дотримання «справедливого балансу» між потребами досудового розслідування та правом власності особи, беручи до уваги, що даних про те, що користування автомобілем та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та зміна їхнього місця зберігання може негативно вплинути на хід досудового розслідування, слідчому судді не надано, слідчий суддя доходить висновку про часткове скасування арешту майна - шляхом скасування заборони використання арештованого майна зі зміною місця зберігання транспортного засобу та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та передачею вказаного майна на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_3 , з покладенням обов'язку забезпечити зберігання вказаного транспортного засобу та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 100, 173-175, 309, 372, 376 КПК України, -
Клопотання ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна - задовольнити.
Арешт, накладений на автомобіль марки «ВАЗ-210994-20», державний номер НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , скасувати частково - в частині заборони їх використання.
Змінити місце зберігання автомобіля марки «ВАЗ-210994-20», державний номер НОМЕР_1 , та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , та здійснювати його зберігання за місцем проживання власника ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Попередити ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України та про необхідність збереження арештованого майна.
Ухвала оскарженню не пілягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1