Справа № 401/2863/25 Провадження № 3/401/892/25
13 листопада 2025 року місто Світловодськ
Суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області Андріянова С.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з ВП №1 (м.Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області (вул.Віталія Куцевича,8, м.Світловодськ, Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 40799184) відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України: НОМЕР_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ; УНЗР: НОМЕР_5, не працюючого;
за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
30 серпня 2025 року о 12 годині 58 хвилин, в м.Світловодськ по вул. Миру, 64, водій ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 525 д.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці, які погано реагують на світло, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, нерозбірлива мова, підвищена жвавість. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Дане правопорушення вчинив повторно протягом року. Постанова Комінтернівського районного суду Одеської області від 27.09.2024 року та Постанова Доброславського районного суду Одеської області від 05.06.2025 року. Від керування ТЗ відсторонений. Чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення роз'яснені були права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності передбачені ст. 268 КУпАП та ст.63 Конституції України.
13 листопада 2025 року в суд на розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся за останнім відомим місцем реєстрації, шляхом направлення SMS повістки на номер телефону НОМЕР_4 та шляхом повідомлення на офіційному сайті судової влади. Причини неявки суду не відомі. Заяв та клопотань про відкладення чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», - право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з її обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07.07.1989.
Таким чином, з метою належного повідомлення особи, відносно якої розглядається протокол про адміністративне правопорушення, судом вжито всіх належних заходів для забезпечення права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов'язковою.
За таких обставин, з урахуванням положень ст. 1 ч. 2 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Під час розгляду справи в суді було переглянуто відеозапис, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП відео фіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення. На диску, що наданий поліцейськими до протоколу, містяться відео файли на яких зафіксовано: як працівниками поліції був зупинений т/з BMW 525 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням гр. ОСОБА_1 , пояснення причини зупинки т/з (порушення правил ПДР при повороті, крім того автомобіль має ознаки ДТП, зігнутий край капота автомобіля зі сторони водія; та роз'яснення процесуальних прав та обов'язків; встановлення особи «закордонний паспорт» та перевірка документів на підставі, яких ОСОБА_1 керував транспортним засобом - документи відсутні, водійське посвідчення не отримував. Крім того, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та проїхати до найближчого медичного закладу у встановленому законом порядку, на що ОСОБА_1 - відмовився. Про повторність вчинення адміністративного правопорушення попереджений. Також зафіксовано оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до довідки з бази ІКС ІНПП «ГСЦ посвідчення водія» - посвідчення водія гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував.
Відповідно до постанови судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 27.09.2024 року, по справі №504/3013/24, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП - накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років, без оплатного вилучення транспортного засобу та ч.5 ст.126 КУпАП - накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу. На підставі ст.36 КУпАП ОСОБА_1 визначено остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу 51 000,00 грн. з позбавленням права керування т/з строком на 10 років, без конфіскації та оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до постанови судді Доброславського районного суду Одеської області від 05.06.2025 року, по справі №504/1958/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.
Відповідно до відповіді отриманої з ЄДР транспортних засобів щодо наявності ТЗ за параметрами ТЗ - встановлено, що транспортний засіб BMW 525 д.н.з. НОМЕР_3 , яким 30.08.2025 року керував водій ОСОБА_1 , належить ОСОБА_2 .
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 ставиться в провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП "Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Диспозицією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, складений з дотриманням вимог ст. ст. 254-256 КУпАП, містять всі необхідні для розгляду справи відомості, передбачені вищевказаною статтею, та суттєвих недоліків не має. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликають.
Порушень з боку поліцейських при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів не вбачається.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, під час провадження у справі відсутні і не встановлені.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" передбачено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Частина 2 ст.266 КУпАП після внесених змін передбачає, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Оскільки у даній справі такі засоби застосовувалися та долучені до матеріалів справи, факт зупинки водія ОСОБА_1 який керував т/з BMW 525 д.н.з. НОМЕР_3 в денний час в м.Світловодськ по вул. Миру, 64, не оспорювався та на думку суду виклик свідків є необов'язковим.
В даному випадку ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що підтверджується відеозаписом з місця правопорушення на якому зафіксовано факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи.
Крім того, положеннями пункту 2.1 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР) передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Адміністративне правопорушення передбачене статтею 130 КУпАП може бути віднесено до "кримінального обвинувачення" в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Вчинення дій передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 протягом року притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, що підтверджується постановами від 27.09.2024 року та 05.06.2025 року, не працює, посвідчення водія не отримував.
Обставини, які пом'якшують чи обтяжують його відповідальність не встановлені.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Підстав для застосування адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення предмета немає, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості, що зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення транспортний засіб BMW 525 д.н.з. НОМЕР_3 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
З врахуванням наведеного вище, та з метою невідворотності відповідальності за керування транспортним засобом особою у стані наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 , відповідно до протоколу не працює, що в подальшому унеможливить оплату штрафу, посвідчення водія за відомостями ІКС ІНПП «ГСЦ посвідчення водія» не отримував, проте неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130,126 КУпАП, а тому вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років.
У відповідності до вимог ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, в розмірі встановленому п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 1, 23, 33, 36, 40-1, ч. 3 ст. 130, 245, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні правопорушення передбаченого ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати адміністративному стягненню у вигляді адміністративного арешту на строк 15 (п'ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років та без конфіскації транспортного засобу.
Строк відбування накладеного адміністративного стягнення ОСОБА_1 відраховувати з моменту приведення постанови до виконання.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає - 605 грн.(шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Судовий збір сплатити на рахунок: ГУК у м. Києві/м Київ; код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України ( ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя Світловодського міськрайонного
суду Кіровоградської області С.М. Андріянова