Справа № 395/2241/25
Провадження № 2/395/731/2025
20 листопада 2025 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Забуранного Р. А., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До відкриття провадження у справі відповідно до ст.ст.36 ч.1 п.5, 40 ч.1 ЦПК України головуючим по справі суддею Забуранним Р. А. заявлено самовідвід, який обґрунтовано тим, що останній не може розглядати справу, оскільки відповідач ОСОБА_1 у період з 13.02.2006 року по 16.04.2025 року працював на різних посадах у Новомиргородському районному суді Кіровоградської області та був у безпосередньому підпорядкуванні судді Забуранного Р.А., як голови суду, що ставить під сумнів об'єктивність судді під час розгляду вказаної справи.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що самовідвід підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід, який повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі і перевірки їх доказами.
Відповідно до ч.1 п.5 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у період з 13.02.2006 року по 16.04.2025 року працював на різних посадах у Новомиргородському районному суді Кіровоградської області та був у безпосередньому підпорядкуванні судді Забуранного Р.А., що підтверджується довідкою заступника керівника суду від 20 листопада 2025 року.
За таких обставин, враховуючи наявність підстав, зазначених у ст.36 ч.1 п.5 ЦПК України, суд вважає, що при розгляді даної цивільної справи може виникнути сумнів в об'єктивності та неупередженості головуючого судді, в зв'язку з чим заява про самовідвід судді підлягає задоволенню. Доцільність вирішення питання про самовідвід судді до відкриття провадження у справі обумовлюється дотриманням розумних строків розгляду цивільної справи та очевидністю підстав для самовідводу.
Керуючись ст.ст.36, 39-41, 260, 263 ЦПК України, суд
Заяву про самовідвід головуючого - судді Забуранного Романа Анатолійовича по цивільній справі (№395/2241/25; провадження 2/395/731/2025) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Р. А. Забуранний