Справа № 354/1858/24
Провадження по справі № 2/354/153/25
21 жовтня 2025 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Остап'юк М.В.
при секретарі Крицкалюк Я.М.
з участю:
представника позивача: адвоката Шишки Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 52 500,00 грн, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач, уклав з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» кредитний договір №16799-04/2024 від 13.04.2024 в розмірі 15 000, 00 грн. Кредитодавець свої зобов'язання за вказаними договорами виконав у повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. У свою чергу, відповідач не повернув позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у виписці по рахунку за кредитною картою. Таким чином, у зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань у відповідача виникла заборгованість за договором в розмірі 52 500,00 грн, що складаються з: 15000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 37 500,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Ухвалою суду від 07.10.2024відкрито провадження у справі, яке постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
04.11.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому заперечує позовні вимоги. Відповідач вказує, що позивачем всупереч вимогам Закону України «Про споживче кредитування», нарахована денна кредитна ставка у розмірі 2, 50%, у той час як така мала б становити 1%. Також позивачем не надано доказів видання йому кредитних коштів. Надання розрахунку суми заборгованості або витягу з реєстру прав вимоги є недостатнім для підтвердження наявності заборгованості, оскільки розрахунок заборгованості та витяг з реєстру прав вимоги не є первинними документами, що підтверджують факт готівкової чи безготівкової видачі коштів відповідачу. Крім того, позивачем не надано жодного обгрунтованого розрахунку ціни позову, зокрема, не зазначено у межах якого строку здійснювався розрахунок процентів за користування кредитними коштами, чи такий розрахунок проведено у відповідності до положень ЦК України, правових висновків ВС та у межах строків кредитування, і на яку суму заборгованості здійснювався розхрахунок суми боргу. Просив відмовити у задоволенні позові у повному обсязі.
У відповіді на відзив представник позивача звертає увагу суду, що відповідачем не оспорюється факт укладення Договору про надання фінансового кредиту №16799-04/2024 від 13.04.2024. Зазначає, що укладений між позивачем та відповідачем Договір є правомірним, не оспорений сторонами в порядку та спосіб передбачений чинним законодавством, а тому породжує для сторін відповідні права та обов'язки, які підлягають дотриманню та виконанню з обох сторін. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема статтю 8 Закону доповнено частиною п'ятою відповідно до якої встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. В той же час, відповідно до пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 р., а отже встановлення Позивачем денної процентної ставки на рівні 2,5% в Договорі про надання фінансового кредиту від 13.04.2024 р. (протягом перших 120 днів) є правомірним та відповідає нормам чинного законодавства. Також представник позивача у запереченні на відзив зазначає, що період нарахування передбачених договором процентів за Договором становить 100 днів (строк кредиту) та відповідно закінчується 21.07.2024 р., а тому нарахування процентів поза межами строку дії договору Позивачем не здійснювалося, що безпосередньо підтверджується Розрахунком заборгованості за кредитним договором №16799-04/2024 від 13.04.2024 р., який є арифметично правильним та не спростований Відповідачем. Крім того, договір та додатки до нього підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відтак. Підписанням Договору, відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту та засвідчив, що він повідомлений позивачем про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог законодавства України. Кошти були перераховані на банківську картку № НОМЕР_1 хх-хххх-6144, зазначену відповідачем під час заповнення Заявки та укладання Договору, і відповідачем не оспорюється факт, що вказана банківська картка відкрита саме на його ім'я. Також позивач зазначає, що відповідачем не спростовано правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором. Щодо твердження відповідача про відсутність інформації в межах якого строку здійснювався розрахунок процентів за користування крединими коштами, то період нарахування передбачених договором процентів становить 100 днів (строк кредиту) та відповідно закінчується 21.07.2024 року, а тому нарахування процентів поза межами строку дії договору не здійснювалося, що безпосередньо підтверджено розрахунком заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 28.01.2025 року витребувано докази у справі.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові. Просила позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, будучи повідомленим згідно з вимогами закону. У матеріалах справи міститься відзив на позов, який суд враховує при вирішенні спору.
Заслухавши представника позивача, вивчивши письмові пояснення обох сторін, дослідивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №16799-04/2024 від 13.04.2024 (далі - фінансовий кредит) (а.с.6-8).
Відповідно до пункту 1.1. Договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 15 000, 00 грн на умовах строковості, поворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (а. с. 6).
Договір підписаний Відповідачем шляхом проставлення Електронного підпису одноразовим ідентифікатором W0412 (а.с.8).
Статтею 207 ЦК України визначено випадки коли правочин вважається укладеним у письмовій формі, а саме: якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами; або якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку або якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно зі статтею 6 Закону Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
У відповідності до статті 8 Закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Статтями 3 та 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Таким чином, Договір про надання фінансового кредиту № 16799-04/2024 від 13.04.2024 року, укладений між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» в електронній формі, який підписаний відповідачем з проставленням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W0412.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Позивач зазначає, що виконання умов Договору, 13.04.2024 о 19:55:05 було перераховано на картку Відповідача № НОМЕР_2 15 000 грн.
На підтвердження перерахування коштів Позивачем надано Довідку IPAY вих. № 3426_240806112000 від 06.08.2024 (а. с.13 ) та квитанцію IPAY за сплату № 373595990 від 13.04.2024 (а. с. 14).
Згідно з наданої інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 08.02.2025 № 20.1.0.0/7-250211/36025-БТ, банківська картка № НОМЕР_3 - належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 (а. с. 78).
Відповідно до виписки по вказаному рахунку № НОМЕР_3 за період з 12.04.2024 по 14.04.2024 року наявне зарахування на суму 15 000 грн (а. с. 79).
Таким чином, підтверджено належними доказами факт надання Позивачем фінансового кредиту в розмірі 15 000, 00 грн Відповідачу.
Відповідно до пункту 1.2 Договору строк кредиту становить 100 днів. Дата погашення кредиту 21.07.2024 року (а.с.6).
Згідно з пунктом 1.4.1 Договору процентна ставка становить 2,5 % за кожен день користування позикою (а.с.6).
В ході судового розгляду встановлено, що Відповідач не повернув кредитні кошти.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість Відповідача за вказаним Договором станом на день подання заяви становить 52 500,00 грн, що складається з: 15000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 37 500,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.15).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як уже зазначалось, пунктом 1.4.1 Договору процентна ставка становить 2,5о % в день та застосовується в межах строку кредиту, визначеного в п.1.2. Договору (а.с.6).
Відповідач стверджує, що Позивачем всупереч Закону України «Про споживче кредитування» нараховувалася кредитна ставка в розмірі 2, 50%, замість 1%, а відтак, розрахунок є невірним.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредтування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Згідно з пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
протягом перших 120 днів - 2,5 %;
протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 року.
Договір фінансового кредиту між позивачем та відповідачем укладено 13.04.2024 року, тобто після набрання чинності зазначеним вище Законом та в період дії пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
А, отже, встановлення денної процентної ставки на рівні 2, 5% відповідає вимогам Закону.
Також з розрахунку заборгованості за Договором, вбачається, що нарахування відсотків здійснювалося в період строку дії Договору з 13.04.2024 року по 21.07.2024 року (а. с. 15).
Відтак, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, то суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною другою цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Позивач просить стягнути з відповідача 5 550 грн 00 коп витрат за професійну правничу допомогу. На підтвердження факту наданих послуг правової допомоги до матеріалів справи долучено: договір про надання правової допомоги від 17.07.2024, укладений між адвокатським об'єднанням «КН Перший юридичний офіс» та позивачем ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі - Договір) (а.с.19); реєстр (позичальників/боржників) за надання правової допомоги у розмірі 5550 грн 00 коп (а.с.22).
Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).
Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн правової допомоги.
З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 гривень 00 копійок.
Керуючись статтями 81, 141, 207, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054 ЦК України, ст. 10, 81-83, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позов ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» заборгованість за Договором №16799-04/2024 від 13.04.2024 року у розмірі 52 500 (п'ятдесять дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» судовий збір в розмірі 3028 грн 00 коп.
Рішення суду у загальному порядку може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин.
Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні ім'я сторін:
Позивач: ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», зареєстроване місцезнаходження: 01350, м. Київ, вул. Фізкультури, б, 30 - В, ЄДРПОУ 44022416;
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст складено 20.11.2025.
Суддя: Марія ОСТАП'ЮК