г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4986/25
Номер провадження 1-кп/213/315/25
про продовження запобіжного заходу
19 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5
при розгляді у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінального провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.08.2024 року за № 62024050010007473 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачений ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 408 КК України,
В провадженні Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 408 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Прокурор зазначає, що встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України продовжують існувати. До обвинуваченого може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Прокурор просить суд продовжити стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Захисник обвинуваченого проти клопотання прокурора заперечувала посилаючись на те, що він не перебуваючи під вартою бути мати можливість працювати, тим самим сплачувати податки, допомагати армії. Просила визначити заставу.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника, проти клопотання прокурора заперечував.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, зокрема запобіжні заходи. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 , надійшов до суду 29 вересня 2025 року. 08 жовтня 2025 року проведено підготовче судове засідання та призначено судовий розгляд, який на даний час завершити неможливо з об'єктивних причин.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України дезертирство, тобто у самовільному залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби (крім строкової служби), вчиненому в умовах воєнного стану; та ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Відповідно до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція частини 4 статті 408 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Заявлені стороною обвинувачення ризики, визначені у пунктах 1, 5 ч. 1ст. 177 КПК України заслуговують на увагу.
Ризик втечі суд оцінює у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.
Суд вважає доведеним, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, і на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження.
Обвинуваченому не може бути обрано більш м'який запобіжний захід, оскільки відповідно до частини 8 статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями402-405,407,408,429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
У частині 4статті 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-6,260,261,402-405,407,408,429,437-442-1Кримінального кодексу України.
Приймаючи до уваги встановлені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що тримання під вартою є необхідним і пропорційним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.176-178,182-184,193,194,196, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб, а саме до 17 січня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 20 листопада 2025 року о 9 годині 00 хвилин.
Суддя ОСОБА_1