Справа № 237/3159/24
Провадження № 1-кп/211/336/25
іменем України
20 листопада 2025 року
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,
обвинуваченого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,
захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 21 в місті Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052690000091 від 02.02.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
У провадженні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
У судовому засідання прокурор подав клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
На думку прокурора наразі продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Потерпіла проти задоволення клопотання не заперечувала.
Обвинувачений заперечує проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що ризики прокурором не обгрунтовані, просить змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник обвинуваченого заперечував проти клопотання стосовно продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначивши, що прокурором не доведено наявність ризиків, на які він посилається, зокрема щодо обставин, які свідчать про можливість ОСОБА_5 впливати на свідків, оскільки останньому не відоме їх місце фактичного перебування. З часом розгляду справи ризики повинні зменшуватися, але це не враховано у клопотанні. Просить змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем мешкання обвинуваченого у його матері, про що надає її згоду та документи, що підтверджують право власності на житло.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу суд зазначає наступне.
Попередньо обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою неодноразово продовжувався, останній діє до 30.11.2025 включно.
Згідно з вимогами ст. 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати чи обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини справи.
Відповідно до рішення ЄСПЛ «Яблонський проти Польщі» із плином певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою.
У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).
Отже, згідно з практикою Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд ураховує, що тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою. На теперішіній час у справі допитані потерпілі, свідок, досліджені майже всі письмові докази. Разом із цим, інші заявлені стороною обвинувачення свідки вже тривалий час у судове засідання не доставляються для проведення їх допиту, оскільки не встановлено їх теперішнє місце знаходження.
Суд зазначає, що хоча за час перебування ОСОБА_5 під вартою ризики не зменшилися, але і не було встановлено інших обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою, що в контексті тривалого тримання під вартою має враховуватися як обставина на користь звільнення. Суд звертає увагу на те, що тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, а тому станом на зараз, з урахуванням тривалості тримання під вартою обвинуваченого, наявності міцних соціальних зв'язків, а саме те, що ОСОБА_5 має родину, дитину, яка потребує батьківського догляду та фінансового утримання, має постійне місце реєстрації та проживання, його матір'ю, як власником житла надано згоду на відбування цілодобового домашнього арешту у належному їй житлі, беручи до уваги позитивну характеристику, надану обвинуваченому під час допиту у якості свідка його командиром, відсутності нових обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою, цей захід не є пропорційним.
Разом з цим, суд вважає, що оскільки ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати, запобігти заявленим прокурором ризикам, можливо шляхом застосування до ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу.
При цьому, покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в умовах здійснення нагляду з боку працівників правоохоронних органів надасть додаткових гарантій дотримання обвинуваченим ОСОБА_5 належної процесуальної поведінки та покладеного обов'язку явки до суду.
Отже, клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою слід відмовити за відсутності достатніх підстав.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 197, 331, 369, 395 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на шістдесят днів, тобто до 18.01.2026 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- не залишати щоденно цілодобово без дозволу прокурора або суду місце постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком випадків переміщення до найближчого укриття на час дії сигналу «Повітряна тривога», надання невідкладної медичної допомоги обвинуваченому та подальшого невідкладного повернення до житла;
- прибувати за першою вимогою до прокурора або суду у кримінальному провадженні;
- повідомляти прокурора або суд у кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти після набрання ухвалою законної сили.
Відкласти розгляд справи до 25.12.2025 до 11:00.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебувають, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу передати для виконання до органу поліції за місцем виконання запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1