Справа № 175/3076/24
Провадження № 1-кп/175/157/24
20 листопада 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Краматорська Донецької області, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимості не маючого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.4 ст.185 КК України,
08.10.2023 приблизно о 18:30 год. ОСОБА_5 разом зі своєю знайомою ОСОБА_7 перебував в гостях у ОСОБА_8 , за місцем проживання останнього, за адресою: АДРЕСА_2 , де вони разом вживали спиртні напої. В ході вживання спиртних напоїв ОСОБА_5 побачив у ОСОБА_8 мобільний телефон «Xiaomi» моделі Redmi 12 і у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
09.10.2023 приблизно о 08:00 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за вищевказаною адресою, а саме в будинку АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення мобільного телефону належного ОСОБА_8 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з урахуванням сприятливих для нього навколишніх обставин, а саме того, що ОСОБА_8 заснув у кріслі, а ОСОБА_7 знаходиться в сусідній кімнаті, шляхом вільного доступу зі столу у вітальній кімнаті викрав мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі Redmi 12, вартістю 5132,00 грн.
Надалі з місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду в сумі 5132,00 грн.
Крім того, 23.08.2024 приблизно о 03:00 год. ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 перебували в приміщенні кухні за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , де проводили дозвілля разом, вживаючи алкогольні напої.
В цей же день приблизно о 03:20 год. між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків стався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 ..
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 вивів ОСОБА_12 на подвір'я і скориставшись тим, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння і не може чинити опір протиправним діям наніс останньому не менш двох ударів кулаками обох рук в обличчя та не менш чотирьох ударів кулаками рук у живіт зліва та справа.
Після цього ОСОБА_5 залишив ОСОБА_13 на території вказаного двору, а сам пішов за адресою: АДРЕСА_3 , де продовжив розпивати спиртні напої із своєю знайомою ОСОБА_14 ..
Приблизно о 04:00 год. ОСОБА_5 повернувся за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де він залишив побитого ним ОСОБА_15 та побачив, що ОСОБА_16 перебуває біля входу у двір вищевказаного домоволодіння. Взявши ОСОБА_13 за обидві ноги ОСОБА_5 протягнув його по землі, після чого підняв та відвів за адресою: АДРЕСА_3 , де залишивши на землі біля входу на подвір'я.
Внаслідок умисних, противоправних дій ОСОБА_17 потерпілому ОСОБА_18 було завдано наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма: забій головного мозку (правобічний субдуральний крововилив об?ємом біля 50 мл рідкої крові, великовогнищеві субарахноїдальні крововиливи по конвексу правої лобної частки, конвексу правої скроневої частки з переходом на базальну поверхню, базальній поверхні лівої скроневої частки, верхнім поверхням обох півкуль мозочку, крововилив у бічні шлуночки головного мозку, забійна рана правої брівної області, поверхневі забійні рани губ праворуч, садно і сінець лівої виличної області, синці на спинці носа, правої половини обличчя (лобно-скроневій, виличній та щічній областях), крововилив в підлеглі м?які тканини лобно-скроневій області справа та в правий скроневий м?яз, закритий перелом кісток носу з кровотечею. Вищевказаний комплекс закритої черепно-мозкової травми утворився незадовго до настання смерті в наслідок дії твердих тупих предметів та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпека для життя в момент їх спричинення і перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті; тупа травма живота: розриви печінки та селезінки з внутрішньо-черевною кровотечею об?ємом біля 500 мл крові, яка утворилась незадовго до настання смерті внаслідок дії твердих тупих предметів та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпека для життя в момент їх спричинення і у прямому причинному зв?язку з настанням смерті не перебуває.
Окрім того при дослідженні трупу ОСОБА_19 були виявлені ділянки осаднення з вертикальними лінійними подряпинами в потиличній області, задніх поверхнях тулубу та верхніх кінцівок на рівні ліктьових суглобів, які утворились незадовго до настання смерті внаслідок дії твердих тупих предметів з нерівною переважною поверхнею та мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Їх особливості та локалізація, з урахуванням виявлення зміщення фуфайки догори, оголюючи спину та забруднення штанів по задній поверхні, характерні для свого утворення під час волочіння тіла, тримаючи його за ноги. Будь-яких інших тілесних ушкоджень при дослідженні його трупа не виявлено.
Одними з елементів комплексу черепно-мозкової травми ОСОБА_13 є поступове накопичення крові під тверду мозкову оболонку правої півкулі (субдуральний крововилив у вигляді біля 50 мл рідкої крові) та у бічні шлуночки з розвитком деяких ознак здавлення головного мозку (як одна з можливих причин втрати свідомості) для розвитку якого потрібний деякий час, тому, з моменту спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, ведучими з яких був комплекс черепно-мозкової травми, до моменту втрати свідомості з наступним настанням смерті міг пройти проміжок часу в декілька десятків хвилин, протягом якого не виключається можливість здійснення потерпілим пересувань на незначні відстані, можливо за вказаними обставинами.
23.08.2024 ОСОБА_20 приблизно о 04:40 год. помер за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Смерть ОСОБА_13 настала внаслідок аспірації дихальних шляхів кров'ю з розвитком механічної асфіксії, коли потерпілий перебував у стані з порушенням (або втратою) свідомості в положенні лежачі на спині обличчям до гори після спричинення йому вищевказаної дифузної травми (забою) головного мозку з переломом кісток носу, який супроводжувався кровотечею із заковтуванням та вдиханням крові, про що свідчать: наявність самих ушкоджень, крові в горлянці, трахеї та бронхах всіх калібрів, в шлунку, асфіксичні ознаки (гостра емфізема легень, множинні субплевральні дрібно-вогнищеві крововиливи) з підтвердженням результатами гістологічного дослідження. Давність настання смерті, з урахуванням вираженості трупних явищ, біля 6-8 годин на момент початку дослідження трупу з 12-00 год. 23.08.2024.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 та ч.2 ст.121 КК України визнав повністю та показав, що крадіжку телефона у ОСОБА_8 та завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_21 , від яких останній помер, були вчинені ним за обставин вказаних у обвинувальному акті, під час їх вчинення він перебував у стані алкогольного сп'яніння. В скоєному він щиро розкаюється та шкодує про вчинене.
Потерпілий ОСОБА_8 та представник потерпілого ОСОБА_22 в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі. Цивільні позови ними не заявлені.
Винність обвинуваченого ОСОБА_5 , повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121 та ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч.3 ст.349 КПК України роз'яснені судом учасникам судового провадження, які не оспорювали фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінальних правопорушень, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу, а також стосуються вирішення питання долі речових доказів та процесуальних витрат.
Таким чином, винуватість ОСОБА_5 , який не оспорював фактичні обставини справи у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
Проаналізувавши і оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень в об'ємі пред'явленого обвинувачення та його дії кваліфікує за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, та за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд, згідно ст.65 КК України та роз'яснень, які містяться в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами, внесеними Постановами № 18 від 10 грудня 2004 року і № 8 від 12 червня 2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, які в силу приписів ст.12 КК України відносяться до тяжких, судимості не має, неодружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання, є щире каяття, обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Зваживши у сукупності викладені обставини, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, особу винного, обставини, що пом'якшує та обтяжує покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за ч.2 ст.121 та ч.4 ст.185 КК України слід призначити у виді позбавлення волі у розмірах наближених до мінімальних, та відповідно до ч.1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину ОСОБА_5 ОСОБА_23 було затримано 23.08.2024.
Згідно вимог ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення зарахувати в строк покарання у виді позбавлення волі з розрахунку день за день.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України, а питання щодо скасування арешту майна відповідно до ст.174 КПК України. Процесуальні витрати у справі відсутні, цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 місяців;
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 місяців.
Початок строку відбування покарання рахувати з часу набрання вироком законної сили.
На підставі ч.5 ст.72 КК України в строк покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення з 23 серпня 2024 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 на чоловічі тапки чорного кольору з РБК, футболку чорного кольору, шорти камуфляжні сірого кольору, капці резинові чорного кольору - скасувати.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі Redmi 12 та коробку від нього, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_8 - залишити останньому, як власнику майна;
- змиви РБК зі сходів на марлевому тампоні, чоловічі тапки чорного кольору з РБК, змиви речовини бурого кольору з листка рослини, футболку чорного кольору, шорти камуфляжні сірого кольору, капці резинові чорного кольору, зразок крові ОСОБА_5 , зразок крові ОСОБА_13 , які зберігаються в камері речових доказів Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до суду апеляційної інстанції через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1