Справа № 175/3588/22
Провадження № 1-кп/175/186/22
2025 рік
13 листопада 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4
за участю прокурора: ОСОБА_5
за участю захисника: адвоката ОСОБА_6
за участю обвинуваченого: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022041440000244 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на те, що під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у виді утримання під вартою, дія якого під час судового провадження була продовжена, але цей строк спливає, тому вважає, що необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою нікуди не зникли, є реальними та дійсними.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 щодо заявленого прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою заперечував та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого під час досудового розслідування, у виді утримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що відсутні будь-які передбачені законом ризики, які виправдовують застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу як утримання під вартою, а тому необхідно змінити цей запобіжний захід на більш м'який у виді домашнього арешту. У разі, якщо суд прийде до висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, просив додатково визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим передбачених КПК України обов'язків, у визначеному законом мінімальному розмірі. Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника та заявлене ним клопотання.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про можливість продовження строку тримання обвинуваченого під вартою та неможливість задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу, з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Судом встановлено, що 28 листопада 2025 року спливає строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою. Також, в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою.
Крім того, суд враховує, що обвинувачений обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, що посягає на найвищу соціальну цінність - життя та здоров'я особи, він раніше був судимий за вчинення умисного злочину, судимість за скоєння якого не знята і не погашена в установленому законом порядку, інкримінований у цьому кримінальному провадженні злочин скоєний у період іспитового строку, він має міцні соціальні зв'язки, не працює, офіційне джерело його доходів невідоме. Тому суд вважає, що запобіжний захід у виді утримання під вартою є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, як переховуванню обвинуваченого від суду, так і вчинення ним іншого кримінального правопорушення, ризики чого не зменшилися, є реальними та дійсними. А обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із утриманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж, жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.
Під час судового розгляду захисником не доведено наявності достатніх підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт, так само як не зазначено жодних нових обставин, які не були б враховані під час обрання чи продовження запобіжного заходу, а також не доведено, що у подальшому застосуванні саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою відпала потреба. Тому суд не вбачає достатніх підстав, передбачених законом, для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу.
Крім того, суд зауважує, що згідно з положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини, суд має право при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначати чи не визначати розмір застави. Так, суд враховує стадію перебігу судового розгляду цього кримінального провадження, в якому вже допитані потерпіла та свідки, досліджені письмові докази, та процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 .. Тому суд вважає, що на цей час можливо визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим передбачених КПК України обов'язків, у розмірі 302800 гривень 00 копійок, а також покласти на обвинуваченого такі, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити дію обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, із одночасним визначенням розміру застави та покладення на обвинуваченого передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, а у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 11 січня 2026 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_7 передбачених КПК України обов'язків, у розмірі 302800 гривень 00 копійок.
Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, а обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у цьому кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуюча:
Судді: