іменем України
Справа № 210/1208/24
Провадження № 1-кп/210/212/25
18 листопада 2025 року
Колегія суддів Металургійного районного суду міста Кривого Рогу у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
законного представника потерпілої ОСОБА_8
представника потерпілої ОСОБА_9
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 152, 6 ст. 152 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041710000426 від 11.04.2023 року, -
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 152, 6 ст. 152 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041710000426 від 11.04.2023 року.
18.11.2025 року прокурор звернувся з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивував тим, що на даний час ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Захисник заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи клопотання прокурора не обґрунтованим. Просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений підтримав думку захисника та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.
Законний представник потерпілої та представник потерпілої, кожна окремо, підтримали клопотання прокурора.
Колегія суддів, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження в обсязі, необхідному для вирішення заявленого клопотання, прийшла до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. При цьому суд враховує, що судове рішення щодо обрання та продовження запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
При вирішенні клопотання про продовження запобіжного заходу колегія суддів враховує той факт, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, які законом віднесено до особливо тяжких злочинів за вчинення яких, зокрема, ч.6 ст. 152 КК України, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, що само по собі містить ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою ухилення від відбуття такого значного покарання у випадку, якщо його буде визнано винним.
Крім того, обвинувачений офіційно не працевлаштований, є інвалідом третьої групи, що свідчить про відсутність постійного джерела доходів, що також доводить наявність ризику переховування обвинуваченого від суду. Перебуваючи на волі, обвинувачений може впливати на потерпілу.
Стороною захисту на даний час не надано суду доказів на обґрунтування можливості зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
Тому, оцінивши в сукупності всі обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, з урахуванням вищевикладеного та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, суд вважає, що належну поведінку обвинуваченого можливо забезпечити, залишивши попередній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовживши строк його дії до 60 днів.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331, 370, 372 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 16.01.2026 року включно.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченим та прокурору.
Копію ухвали направити до ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у порядку і строки передбачені ст. 395 КПК України, а саме протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду проголошено 19.11.2025 року о 12:35 годині.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2